Голова Київської міської військової адміністрації: «Сьогодні гостро стоїть проблема не лише відновлення будинків, а й того, де людям жити, поки їхні квартири ремонтують»

Міські військові адміністрації (МВА) є тимчасовими державними органами на період дії воєнного стану в Україні, створені указом Президента на підставі Закону «Про правовий режим воєнного стану». Їхніми ключовими повноваженнями є оборона й публічна безпека (комендантська година, пропускний режим, цивільний захист, евакуація, робота критичної інфраструктури). Але в разі потреби МВА можуть перебирати частину завдань місцевого самоврядування. І на цьому підґрунті у столиці постійно виникають гострі непорозуміння між мером Києва / головою КМДА Віталієм Кличком і нещодавно призначеним новим начальником КМВА Тимуром Ткаченком.

Своєрідне перетягування ковдри між центральною владою (Офісом президента) та Київрадою з КМДА триває вже давно. Але певне загострення цієї проблеми розпочалося саме з моменту призначення Ткаченка на посаду керівника КМВА у грудні 2024 року. Між двома «головами» Києва відразу почалось активне протистояння, хоча за керування КМВА генералами Миколою Жирновим і Сергієм Попком таких проблем не виникало.

За вісім місяців поточного року сторони встигли обмінятися низкою критичних зауважень та обвинувачень. Переважно вони стосувалися пріоритетності робіт із благоустрою столиці, відновлення зруйнованих будівель, спорудження нових укриттів, розподілу коштів під ці роботи тощо.

Mind вирішив розпитати особисто Тимура Ткаченка про перебіг цих конфліктів і про те, що він уже встиг зробити на своїй посаді – на противагу «бездіяльності» КМДА, про яку часто йдеться. Наскільки переконливими були відповіді очільника КМВА, можуть оцінити читачі. Але очевидно, що боротьба двох центрів «прийняття рішень» за керування Києвом у підсумку породжує лише хаос і можливість скинути управлінські провали один на одного. Усе це призводить до того, що розв'язання болючих для столиці питань залишається на рівні розмов, у тому числі через те, що ніхто зі сторін конфлікту не має «контрольного пакету» в управлінні містом.

Редакція також надасть можливість висловити свій погляд меру Києва Віталію Кличку.

Про те, «хто в домі господар» 

– На початку квітня Київрада проголосувала за те, щоб КМДА могла здійснювати свої повноваження за підписом мера без погодження з КМВА. Проте, за вашим позовом, Окружний адміністративний суд зупинив рішення Київради щодо розширення повноважень Віталія Кличка. У відповідь Київрада планувала подати апеляцію.  На якому етапі зараз судова тяганина?

– Хочу наголосити, що це вже друга спроба розширити повноваження мера. Перший раз така спроба відбулася ще на початку 2025 року: підмінили деякі документи й зробили так, щоб депутати не змогли зрозуміти, за що голосують. І все це для того, аби міський голова міг ухвалювати будь-які рішення та видавати розпорядження замість мене.

Зараз справа розглядається в суді. З метою забезпечення позову рішення зупинено, і забезпечення позову оскаржується міським головою.

А поки що працюємо у штатному режимі й видаємо відповідні розпорядження, які, акцентую, готують профільні департаменти й структурні підрозділи КМДА.

– У КМДА неодноразово заявляли, що ви не підписуєте десятки розпоряджень. І, за словами Віталія Кличка, це призводить до «колапсу в забезпеченні життєдіяльності міста». Ви у відповідь звинувачуєте КМДА в корупції. А що по суті звинувачень – які документи вами не були підписані й чому?

– Одразу наголошу, що ви не знайдете жодного державного органу, де фіксується інформація, скільки документів не підписав його керівник. Проте, дійсно, багато документів не підписується з різних причин – хибно підготовлені, містять помилки тощо. Наприклад, я не підписав документ щодо підвищення тарифів на користування столичними громадськими вбиральнями. Також не підписав документ про закупівлі кущів для озеленення в районах Києва на десятки мільйонів гривень. (У нещодавньому повідомленні КМДА про непідписані документи також йшлося про гуманітарну допомогу людям з інвалідністю, виділення з резервного фонду коштів на обстеження пошкоджених будинків, визнання підприємств критично важливими, надання ліцензій освітнім закладам тощо. – Mind).

До того ж, на мою думку, всі ці маніпуляції можливі лише тому, що досі існує дублювання документів у паперовому форматі. Якби весь процес проходив у цифровому вигляді – можна було б простежувати, на якому етапі перебувають документи, хто їх підписував / візував, чому їх не підписала або підписала та чи інша посадова особа. (Контраргумент КМДА – не всі документи можна підписувати онлайн. – Mind).

Я збирав у липні пресконференцію, щоб пояснити свою позицію в цьому питанні (зокрема, ми демонстрували приклади розпоряджень тощо).

Прийшли навіть представники комунальних видань, які, до речі, дуже активно поширюють фейкові новини стосовно моєї діяльності.

Основний фейк, який було придумано, коли я прийшов на посаду – те, що існує якась окрема військова адміністрація. Немає ніякої такої окремої структури. Просто на сьогодні КМДА набуло статусу військової адміністрації. І підлеглі, які є у Віталія Кличка (керівники департаментів, начальники управлінь, головні спеціалісти тощо) – це і мої підлеглі. І ми маємо працювати в синергії, а не в опозиції.

Наприклад, керівнику Київської області Миколі Калашнику в цьому плані зрозуміліше, бо він є очільником КОДА, яка сьогодні є КОВА. Він має право призначати та звільняти своїх підлеглих, призначати службові розслідування тощо, а я як начальник КМВА – ні, бо це повноваження міського голови. Ось така дилема.

Про відновлення пошкодженої житлової забудови 

– Ви, коли прийшли на посаду, заявили, що «військова адміністрація робитиме для киян те, що не може зробити мерія». Зокрема, акцентували, що у столиці багато будівель не відновлюється після обстрілів. Розкажіть, які саме пошкоджені об’єкти відновлюються за ініціативи КМВА, там де КМДА ігнорує проблему?

– Ми сьогодні пріоритезували абсолютно всі об’єкти й не розділяємо ініціативи КМВА та КМДА в цьому питанні. Хоча об’єкти, залишені поза увагою, були.

У нас 39 будинків суттєво постраждали у 2022–2024 роках. Тобто вже давненько. А відремонтували лише 25. І в кожному випадку слід розбиратися окремо. І це не рахуючи легших пошкоджень. Тому що в нас понад 2200 лише багатоповерхівок постраждали з 2022 року.

Найбільший масштаб пошкоджень житлової забудови в Шевченківському, Святошинському й Солом’янському районах.

Головне, що зараз процес пішов. Якісь об’єкти вже відновили, якісь у стадії відновлення, а з певними – ще слід працювати. 88 житлових будинків постраждали дуже сильно. Лише 25 – відновили. По семи зараз ідуть роботи.

На відновлення таких об’єктів (залежно від ступеня пошкодження) потрібні десятки мільйонів гривень. Але, щоб конкретно направити ресурси, які, наголошую, є, запланувати й відновити – це зона відповідальності міського голови, його профільного заступника та відповідних департаментів КМДА.

Зараз ми ретельно розглядаємо цю проблему спільно з Міністерством розвитку громад і територій: профільна заступниця міністра Наталія Козловська тримає питання на особистому контролі (зокрема, компенсаційні виплати людям, у яких пошкоджені домівки). Але, щоб процес пішов, слід зробити низку підготовчих дій – обстеження об’єктів, заповнення чек-лістів, внесення інформації до реєстрів пошкодженого житла тощо. Тому спільно з райдержадміністраціями, міністерствами та за ініціативи віцепрем'єра Олексія Кулеби цю процедуру нещодавно спростили.

Тобто процес триває і в нього включені навіть ті будинки, які стояли на паузі (як правило, через людський фактор – не вистачає спеціалістів для проведення комісій, неправильно заповнено чек-лісти чи КМДА довго готує розпорядження). Зараз уже всі розпорядження, які необхідно було видати (спільно з міським головою і його профільними заступниками), опрацьовані, підписані, гроші виділені – і місто починає процес великого відновлення.

– На продовження теми про те, де людям жити, поки відновлюють їхні домівки. Як відомо, КМВА працює разом з АРМА над вдосконаленням механізму – щоб арештоване житло передавалося ВПО та вразливим верствам населення. Чи є вже приклади такої передачі у столиці, яких саме змін у механізмі очікувати та коли він запрацює?

– Уже десять квартир відібрані. Далі визначатиметься управитель цього майна, і вже він зможе надати житло в користування ВПО. Це пілотний проєкт, який згодом планується поширити на інші міста України.

Конкретний механізм має такий вигляд: обирається управитель (як правило – це комунальне підприємство / керуюча компанія), який бере квартиру на баланс і передає її ВПО чи іншим вразливим категоріям населення. Проте він потребує законодавчого врегулювання. Наприклад, якщо арешт із квартири знімається – вона переходить до власника, і мешканці мають звільнити приміщення. Тому слід врахувати такі ризики та створити певні запобіжники. Але ці нюанси – у підпорядкуванні АРМА.

Також у нас була ідея, щоб арештовані готелі використовувалися під потреби ВПО та вразливих верств населення. Але будемо спостерігати, як розвиватимуться події з обранням нового очільника АРМА. І вже з ним будемо доопрацьовувати нові механізми.

Щодо маневрового фонду, який мали створити в Києві – на мою думку, за минулі періоди місто провалило це питання. Адже, маючи величезні бюджети, зокрема цьогоріч у розмірі понад 100 млрд грн, можна було створити певний фонд комунального майна, який міг би бути використаний в екстрених ситуаціях, коли людям ніде жити. Бо щоразу після російських прильотів ми маємо проблему – куди переселяти людей. І головам райадміністрацій у ручному режимі доводиться домовлятися з готелями, гуртожитками тощо.

Але так не повинно бути в місті, яке має дуже великий бюджет, – потрібен маневровий фонд для надзвичайних ситуацій і чіткий алгоритм розселення постраждалих. Я про це нещодавно говорив на нараді із ДСНС: там був присутній мер Кличко, який пообіцяв, що будуть ухвалені певні алгоритми з цього питання.

Про стосунки з Поворозником і корупцію

– У квітні ви звільнили свого заступника Миколу Поворозника, який майже 10 років був заступником Кличка, – звинуватили його в численних порушеннях і натякнули на можливу корупцію (зокрема, у закупівлях за бюджетні кошти). Чи зверталися ви до правоохоронних органів – до яких саме, суть заяви та який фідбек?

– Поворозника я не звільнив із посади, а припинив виконання ним обов’язків першого заступника начальника КМВА. Під його керівництвом був апарат КМДА, який неодноразово бюрократично робив так, щоб у мене не було спроможності нормально працювати (фейкові історії з непідписанням документів, зниклі розпорядження, усілякі маніпуляції з візуванням тощо).

Друга моя претензія була пов’язана з тим, що Поворозник відповідає в КМДА за бюджетну сферу. БЕБ виявило порушення на мільярди гривень в цьому напрямку. І рекомендації, які надавало бюро для усунення порушень, ігнорувалися.

Днями прокуратура вручила 22 підозри працівникам КМДА (комунальним підприємствам). Це відповідь на запитання, чи є звернення до правоохоронних органів за виявленими порушеннями.

– Наприкінці травня ви звинуватили міські структури в корупції та розкраданні бюджету Києва, що пов’язано із завищенням цін на будівництво та ремонт важливих міських об’єктів. Про які об’єкти мова, скільки, хто і що саме, за вашими даними, вкрав? Чи зверталися до правоохоронних органів, яка була реакція?

– Я не суд, аби виголошувати вироки. Якщо не помиляюсь, йшлося про те, що безліч звернень БЕБ демонстративно ігноруються КМДА. А якщо ігноруються, значить, комусь вигідно – зокрема, тим, хто укладає сумнівні договори чи є замовником у тендері.

Наприклад, у створенні укриттів замовниками виступали райдержадміністрації, які теж часто ігнорували правоохоронні органи (голів РДА у Києві зараз призначає президент України. – Mind). Також завищуються ціни на ремонтах і будівництві мостів, дорожніх розв’язок і доріг. І по цих фактах є кримінальні провадження. Це не зовсім моя зона відповідальності, але я інформуватиму про це киян.

Про проблеми київських укриттів

– Ви згадали про порушення під час спорудження укриттів. Окрім цього, у заявах для ЗМІ ви акцентували, що наявного фонду укриттів у столиці недостатньо – і Києву потрібна цілісна стратегія. Наскільки значна ця нестача, і хто має розробляти стратегію?

– У КМДА є профільний департамент, який мав би опікуватися цим питанням. І, на мою думку, питання укриттів – те, як воно зараз вирішується, – не задовольняє запит суспільства.

Нині в Києві понад 4000 укриттів. Але якщо говорити про відсоток людей, які можуть захиститися там під час повітряних тривог, то він не є 100%. Формально – це 92% населення. А реально проблема ще й в щільності укриттів. Наприклад, у Деснянському районі їх мало, лише на 40% населення. І вони розміщені на відстані інколи в півтора кілометра від житлових будинків. Тобто нам слід їх добудувати чи знайти приміщення, які можуть стати такими укриттями.

У Києві чимало старої забудови, де немає жодних підвалів або вони за своїми технічними параметрами не є укриттями. Тому слід споруджувати нові об’єкти – і сьогодні ведеться така робота. Але, щоб збудувати багато укриттів, потрібно багато коштів. Кошти виділяє Київрада, розподіляються вони в КМДА. І відповідно вона ухвалює ці рішення.

Проте, якщо говорити відверто, такі рішення ухвалюються кулуарно – хтось вирішив, що на укриття слід витратити пів мільярда, мільярд чи два. А має бути цілісна стратегія, на яку можна опиратися. І суб’єктом її створення має бути профільний департамент, який підпорядковується Віталію Кличку.

Саме цей департамент мав створити певний план дій по місту Києву щодо укриттів (який повинен враховувати, зокрема, потребу столиці й у модульних укриттях). Але там чомусь постійно звітують, що не спроможні закупити модульні укриття.

А наше законодавство, на жаль, сьогодні не дозволяє вилучати такі приватні об’єкти для загальних потреб – лише за згодою власника. Тому профільний департамент КМДА спільно з ДСНС має знайти в місті альтернативні приміщення, які могли б використовуватися як захисні споруди цивільного захисту. І за рахунок уже створених приміщень збільшити фонд укриттів столиці.

Тобто спорудження нових укриттів – це компетенція КМДА. А щодо закупівель – це компетенція профільного департаменту чи міської ради, яка може виділити на це кошти. І будемо говорити відверто: жодна копійка в Києві без дозволу мера Кличка не витрачається.

Стосовно ж закидів у бездіяльності на мою адресу, то я навіть не вписаний у реєстр юридичних осіб як керівник КМДА. Там значиться лише Віталій Кличко. Отже, я не маю доступу до казначейства, фінансових операцій тощо. Тому про те, чому не витрачаються кошти на укриття та не створюється великий фонд, треба запитувати в міського голови.

– Загалом чи є якийсь план на 2025 рік щодо облаштування певної кількості укриттів: їхній стан, кількість обстежених укриттів, скільки непридатних і скільки збудовано нових?

– План є. У нас близько 300 об’єктів, на яких роботи ведуться протягом року. Тривають ремонти приміщень, які можуть слугувати укриттями в будинках. Є об’єкти, які створюються у школах і дитсадках. 25 будівництв у нас у процесі на різних стадіях. Навіть більше, там на окремих об’єктах триває підготовка. Інформація про кожен із цих об’єктів є в розпорядженні РДА Києва.

Щодо будівництв. Наприклад, у Святошинському районі будується велике шкільне укриття на 2400 кв. м, але там вночі (під час повітряних тривог) зможуть перебувати цивільні люди. На нього планують витратити загалом 202 млн грн. Вважаю, що таких об’єктів по Києву має бути не десяток, а сотні. Але це питання до тих, хто ухвалює рішення щодо бюджету столиці.

Стосовно стану укриттів, то за це відповідає власник, балансоутримувач укриття. Також фіксуються випадки зачинених під час тривог укриттів. Для контролю цієї проблеми ми створили цілодобовий чат-бот @KyivShelterBot, де присутні всі очільники райадміністрацій, фахівці цивільного захисту і я особисто. Там ми бачимо всі заявки / скарги киян щодо стану укриттів чи закритих об’єктів тощо та відразу їх відпрацьовуємо.

Роботи з обстеження споруд цивільного захисту тривають по лінії ДСНС постійно. За перше півріччя обстежили понад 2000 укриттів різного типу. Це і спеціалізовані сховища, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття.

Щодо капітальних укриттів, то з 512 таких споруд у Києві ремонту потребують 37% – 190 об’єктів. 157 балансоутримувачів притягнули до адміністративної відповідальності за неналежний стан укриттів, визначені терміни для усунення порушень.

Паралельно я доручив головам РДА здійснювати постійне інспектування. Мають тримати ситуацію під контролем і володіти обстановкою повністю, до кожного конкретного об’єкта.

Про скорочення комендантської години та цифровізацію перепусток у цей час

– Ви згадали про проблему з перепустками, які діють протягом комендантської години. Дійсно, у медіа є повідомлення, що в Києві процвітає корупція на видачі перепусток для пересування містом у нічний час. Нещодавно ви запропонували ідею відмовитися від паперових перепусток. Коли буде впроваджено електронний механізм і як взагалі розв'язується ця проблема? 

– Загалом питання не в формі перепустки – електронна чи паперова, а в алгоритмі видачі.

До певного часу видавалися тисячі цих перепусток, і в КМДА були відповідальні за це особи. Але чіткого реєстру, кому саме видані й на якій підставі – такої інформації не фіксувалося. А той пласт, що ми перевірили, на жаль, не відповідає дійсності.

Тобто в Києві має запрацювати саме така система. Але, щоб це реалізувати, відповідний департамент КМДА повинен виділити кошти – йдеться лише про десятки тисяч доларів (така сума для Києва зовсім не є проблемною). До того ж уже є застосунок «Київ цифровий», де можна відображати перепустки (з QR-кодом) після їх видачі.

Звісно, коли є безконтрольна видача перепусток – з’являється корупція. І, щоб цього уникнути, слід диджиталізувати процес – зробити його чітким, прозорим і з відповідальними особами, яких потім можна перевірити.

Зараз перепустки може видавати КМВА, 12 Армійський корпус (відповідає за оборону Києва і Київської обл.), а також комендатура. І кожен відповідає за свій перелік суб’єктів. З введенням електронних перепусток перелік уповноважених до їх видачі, думаю, не зміниться.

– Є чимало дискусій щодо доцільності комендантської години в Києві. Один з аргументів полягає в тому, що столиця – не прифронтова зона. Наскільки виправданий такий підхід, яких та чому ініціатив чекати від КМВА з цього приводу? І чи можна говорити якщо не про скасування, то хоча б про скорочення тривалості обмежень?

– Я знаю, що такий запит у суспільстві є. Але в цьому питанні ми, насамперед враховуємо думку військових. Адже подібні рішення ухвалюються на Раді оборони м. Києва, до складу якої входять військові, що відповідають за всі безпекові заходи у столиці (зокрема, вночі), повітряну оборону міста тощо.

Наразі на мій запит щодо зменшення тривалості комендантської години в Києві, я отримав тверде «ні». Але разом із тим, коли у країні ведеться повномасштабна війна, діє правовий режим воєнного стану і є ризики проникнення ДРГ, такі обмеження цілком виправдані. Хоча логічною є й інша думка – бізнес має працювати довше й підіймати економіку держави, щоб податки спрямовувалися, зокрема, і на оборону.

Про групу «Прозорість та підзвітність» і скандал з підняттям тарифів на ЖКГ  

– А які результати роботи створеної вами робочої групи «Прозорість та підзвітність»? І де можна ознайомитися зі звітами (бо в новинах наразі немає інформації)?

– Ця робоча група створена на виконання доручення Кабінету Міністрів України (пункт 5 протоколу №107 засідання від 9 жовтня 2023 року). Це консультативно-дорадчий орган, який працює при КМВА, де присутні абсолютно всі правоохоронні органи Києва.

«Прозорість та підзвітність» – це платформа, на якій можуть розглядатися будь-які питання чи проблеми міста. Наприклад, у рамках роботи цієї групи ми розбирали прецедент ігнорування запитів БЕБ із боку Київради. На її засіданнях розглядаються земельні й тарифні питання тощо. Зокрема стосовно «туалетних схем» – коли НАБУ проводило спецоперацію щодо розкрадання землі («Чисте місто») і напрацювали рекомендації, які були скеровані до агентства.

Стосовно звітів робочої групи, то незабаром ми зробимо окремі повідомлення на цю тему: розкажемо про результати діяльності та плани щодо майбутніх засідань. Але якщо проаналізувати мою комунікацію, то про результати засідання я звітував. І, якщо вони заплановані, ми це анонсуємо.

– Ви зазначили, що робоча група «Прозорість та підзвітність» розглядає у тому числі тарифні питання. З 1 березня 2025 року в Києві вдвічі зросли тарифи на ЖКГ. Ви їх обіцяли скасувати. Чи суперечать нові тарифи законодавству та коли очікувати їх відміну (адже поки що попередні тарифи людям не повернули)?

– Я обіцяв скасувати розпорядження, яке було підписане не мною. І я це зробив.

Якщо ми вже порушуємо це питання, то маємо визначитися щодо хронології та нюансів. У 2024 році начальник КМВА Сергій Попко підписав зміни до розпорядження Віталія Кличка. І ці зміни, з порушеннями, запустили процеси проведення конкурсу на визначення організацій-управителів будинків по районах Києва.

Таких конкурсів було десять, і в районах виграли ті самі компанії, що обслуговували раніше, але вже з тарифом, піднятим удвічі. Майже відразу на комунальному телеканалі стартувала інформаційна кампанія, що саме я (як сьогоднішній начальник КМВА) підняв тарифи.

На мою думку, це банальна маніпуляція: мерія просто підставила генерала, адже підвищення тарифів – політично невигідний ракурс для мера міста. До того ж начальник КМВА не мав підписувати цей документ, бо питання тарифів у столиці – це юрисдикція місцевого самоврядування. Результати цієї історії всім відомі.

Зазначу, що до мене особисто і КМВА звернулася Державна регуляторна служба, яка повідомила, що це розпорядження випущено з порушеннями відповідних процедур. Тому я одразу скасував його. І нині чинне перше розпорядження, під яким стоїть підпис Віталія Кличка.

А далі вже райадміністрації міста мали б чи не мали б (це вже господарські відносини двох суб’єктів) скасувати укладені договори або ж продовжувати за ними працювати.

Тобто я свій шмат роботи виконав. Але райадміністрації теж керуються законодавством і не мають його порушувати.

– Тобто тарифи, які зросли вдвічі, абсолютно не суперечать законодавству?

– Я не можу відповісти на це запитання. Скажу лише, що підписане Попком розпорядження було прийняте з порушенням регуляторної процедури – і я його скасував. Чи доречно було у 2024 році взагалі його підписувати? На мою думку – ні. Слід було дочекатися завершення воєнного стану, а потім уже говорити про підняття тарифів. За тим документом, який свого часу затвердив Віталій Кличко.

Деякі юристи вважають, що сьогодні розривати договори між керуючими компаніями та райадміністраціями вже дещо незаконно.

Але питання щодо справедливості тарифів, і чому лад у цій галузі не навели раніше, слід адресувати меру Києва, який відповідає за тарифну політику в місті. Певен, він знає відповідь. Але постійно уникає її та ігнорує цю тему.

Про відновлення нормальної роботи метро під час повітряних атак та ефективність збиття літальних апаратів рф

– Нещодавно в Києві дозволили рух міського наземного транспорту під час повітряних тривог. Ви казали, що за такою ж формулою слід запускати в роботу й наземні ділянки метрополітену (аби не створювати труднощів для пересування киян). Що ви робите для цього, коли відновиться безперервний рух і наскільки це безпечно?

– Востаннє це питання обговорювалося декілька місяців тому. Тоді фахівці метрополітену сказали, що запустити роботу потягів метро на відкритих ділянках під час повітряних тривог неможливо з технічних причин.

Щоб КМВА могла предметно обговорювати це питання, ми маємо отримати від усіх суб’єктів ухвалення рішень позицію (так було й у випадку із запуском громадського наземного транспорту). А потім ми офіційно звернемося за пропозиціями до керівництва метрополітену.

На мою думку, запуск у роботу наземних ділянок метрополітену конче потрібен киянам. Та ж міська електричка курсує Києвом під час тривог, потяги УЗ – теж. Тому я готовий порушувати це питання на Раді оборони Києва. Але все впирається в технічні та безпекові моменти.

– Наостанок поговоримо суто на військову тему. Наскільки останнім часом загострилася проблема збиття російських БпЛА і ракет на Київщині та у столиці (враховуючи, що ворог удосконалює засоби ураження)? Що в цьому питанні залежить від КМВА та які ініціативи має адміністрація?

– Зараз ми тиражуємо технологію дронів-перехоплювачів («Чисте небо»): я публікував допис про цю спільну ініціативу з КОВА. Але, щоб ми були забезпечені всім необхідним, потрібно, аби з міського бюджету виділялися кошти. Йдеться про 260 млн грн – на створення екіпажів, закупівлю дронів-перехоплювачів тощо.

Нещодавно, дійсно, мерія виділила ці кошти: приємно, що в цьому питанні мер Кличко чує запити військових. Адже дрони-перехоплювачі – це один із видів технологій, який є прогресивним у боротьбі з російськими шахедами, які літають уже надто високо, і кулемети не завжди їх дістають.

Стосовно проблеми збиття російських БпЛА і ракет, то, за офіційними даними, якщо брати початок року, – це було 35 дронів й одна ракета в січні. А вже липні – 925 БпЛА та 43 ракети різного типу. Тобто тиск на Київ зріс у кілька десятків разів.

Щодо ефективності збиття російських засобів ураження, то тут краще говорити з військовими. І взагалі з цифрами в цьому чутливому питанні слід бути вкрай обережними.