Євросоюз наблизився до вилучення заморожених російських активів. Запропонована схема допоможе отримати фінансування для України, залучаючи кошти не лише в ЄС, а й від інших західних партнерів.
Mind – про те, як працюватиме обговорюваний механізм, у чому його переваги для України, ризики для Євросоюзу та яку роль відіграють США у новій хвилі посилення тиску на росію.
Євросоюз може ухвалити принципове рішення щодо долі заморожених російських активів на саміті лідерів 23–24 жовтня 2025 року. Як дізнався Bloomberg, очікується, що міністри фінансів країн блоку попередньо обговорять схему їхнього використання в інтересах України на зустрічі в Копенгагені.
Реальні підстави для фактичного вилучення російських активів на Заході саме зараз виникли як через політику президента США Дональда Трампа, так і через довгий час, що минув від моменту їх заморозки 2022 року. Загальна вартість цих активів становить 210 млрд євро. Вони перебувають під управлінням Euroclear – найбільшого в Європі центрального депозитарію, який оперує активами на суму понад 40 трлн євро.
Москва виступає проти використання як самих активів, так і прибутків від них, тому ініціювала більше сотні судових позовів проти Euroclear. За даними джерел, на які посилається Deutsche Welle, росія також конфіскувала вже 33 млрд євро активів клієнтів Euroclear, що перебувають у російському центральному депозитарії в москві.
Позиція Німеччини, яка раніше найбільше серед членів ЄС остерігалася, що вилучення активів, підірве роль євро як валюти накопичення, а Європи – як надійного фінансового центру, змінилася під впливом підходу адміністрації Трампа. Тепер Берлін у першу чергу дивиться на доходність цих активів.
«Зрушення пов’язане з тим, що, коли Трамп ослабить підтримку України, тягар ляже на найбільшу економіку Європи та сприятиме посиленню ультраправих у Німеччині», – пише Bloomberg.
Газета Financial Times, яка дізналася певні деталі пропозицій, зазначає, що близько 170 млрд євро російських резервів у європейських депозитаріях (здебільшого в бельгійському Euroclear) за роки війни досягли термінів погашення та перейшли в категорію грошових залишків. Під цю суму планують випустити безпроцентні облігації ЄС, а одержані кошти направити Україні через «репараційні позики». Передбачається, що Україна зможе не погашати їх доти, доки сама не отримає репарацій від росії.
Інший варіант використання російських активів передбачає організацію схеми, яка дозволить залучати фінансування й за межами ЄС. Для цього планується створити спеціальну «технічну» SPV-компанію для управління фінансовими інструментами допомоги Україні.
SPV-компанія (Special Purpose Vehicle або Special Purpose Entity, SPV/SPE) – це юридична особа, що використовується для виконання певного вузького фінансового чи інвестиційного завдання. Вона не займатиметься бізнесом, а матиме лише одну функцію – керуватиме грошовими потоками від використання заморожених російських активів, а також залучатиме фінансування в інтересах України не лише всередині ЄС, а й від зовнішніх партнерів.
Financial Times не уточнює, чи йдеться в цьому контексті про США. Водночас джерело видання наголошує, що ініціатива «інноваційного використання» російських активів «для фінансування оборони України» походить саме від Вашингтону.
Очевидно, саме про ці варіанти нещодавно згадувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у своєму щорічному зверненні State of the Union. Вона наголосила, що країни ЄС «візьмуть на себе колективний ризик», а Україна «почне виплачувати репараційну позику лише тоді, коли росія почне виплачувати репарації».
Планується, що SVP випустить безпроцентні європейські облігації, які матимуть гарантію у вигляді заморожених російських активів, і запропонує їх купити інвесторам – пенсійним фондам, банкам, країнам-партнерам. Залучений капітал SVP траншами передаватиме Україні: на оборону, відбудову, компенсацію дефіциту державного бюджету. Це дозволить країні не збільшувати свій борг у класичному розумінні.
Якщо ж репарації від росії не будуть отримані, ЄС колективно гарантує надійність виплат перед інвесторами.
Механізм формально не є прямим вилученням російських активів, але фактично є ним, оскільки базується на припущенні про постійні санкції проти росії до відновлення «справедливого миру». Застосування SVP дозволяє Євросоюзу обходити юридичні ризики прямої конфіскації активів і використовувати їх як заставу. Якщо ці активи колись розблокують, забезпечення під єврооблігації зникне.
Це означає, що вага голосу окремих країн, як-от Угорщини, потрібного для одностайного продовження європейських санкцій кожні пів року, значно зросте – принаймні доти, доки ЄС не змінить одноголосний принцип ухвалення зовнішньополітичних рішень на кваліфіковану більшість.
Москва неодноразово заявляла, що розцінюватиме будь-які непогоджені дії з її активами в ЄС як експропріацію й відповідатиме на них. Речник кремля Дмітрій Пєсков наголошував, що росія «буде відстоювати свої законні права на власність у юридичній площині».
Судові процеси можуть тривати десятиліттями, а відповідальність за схемою з євробондами неминуче стане колективною – тобто всього ЄС. Саме цього, зокрема, добивалася Бельгія, яка довго опиралася використанню основної суми російських активів, які «прописані» на її території у штаб-квартирі Euroclear.
Відколи 2022 року США та ЄС заморозили понад $300 млрд активів російського центробанку, москва фактично втратила до них доступ, хоча вони продовжують формально відображатись у звітності на сайті. Якщо на другий рік війни Євросоюз погодив використання доходів від російських активів для фінансування України (так званий механізм ERA), то тепер на черзі – їхня основна частина.
Але це не єдиний негативний знак для кремля від західної коаліції. Очевидним також є дедалі сильніше єднання країн G7 у питанні посилення обмежень щодо експорту російських енергоносіїв. Уже в п’ятницю, 19 вересня, буде представлений масштабний 19-й пакет санкцій ЄС, відкладений на початку поточного тижня «на невизначений термін».
За даними Handelsblatt, він міститиме нові обмеження для банків і нафтопереробних заводів Індії та Китаю, і можливо навіть вторинні санкції.
Окрім того, Урсула фон дер Ляєн пообіцяла запропонувати членам ЄС «прискорену відмову від російського викопного палива», на чому наполягає Дональд Трамп. За попередніми планами, оголошеними влітку, це має статися до початку 2028 року. Але Угорщина і Словаччина, відомі усталеними енергетичними й політичними зв’язками з москвою, обіцяють чинити опір тиску щодо відмови від російських нафти і газу, поки країни ЄС не знайдуть достатні альтернативні закупівлі.