Після початку повномасштабної війни українська венчурна екосистема постала перед серйозними випробуваннями. Здавалося, що ринок завмирає: інвестори ставили угоди на паузу, стартапи боролися за виживання, а глобальний капітал шукав безпечніші юрисдикції.
Проте минуло лише кілька кварталів – і стало очевидно: попри війну, український венчур не лише вижив, а й почав адаптуватися до нової реальності. З’явилися нові фонди, старі гравці повернулися до активної роботи, а інвестори з-за кордону знову почали дивитися на Україну не лише крізь призму ризику, а й можливостей.
Редакція Mind у першій публікації про трансформації українського венчурного ринку дослідила, як це стало можливим. Ми поговорили з ключовими гравцями ринку, аби з’ясувати, хто сьогодні стоїть за грошима у фондах; як змінився профіль їхніх інвесторів; як формуються нові джерела капіталу; які індустрії цікавлять інвесторів і чому, попри ризики, вони продовжують вкладати в українські стартапи.
Рейтинг венчурних угод в Україні у III кварталі 2025 року від Mind дивись тут.
Для підприємців, які менш занурені у венчурну кухню, варто пояснити: LP (limited partners) – це ті, хто фактично дає гроші фонду. LP, на відміну від венчурних партнерів чи менеджерів, не беруть участі в щоденному управлінні портфелем, але саме вони визначають, скільки капіталу фонд зможе інвестувати.
Історично в Україні основними LP були заможні підприємці з ІТ-галузі та кілька міжнародних організацій. Після 2022 року картина почала змінюватися, добавилися джерела наповнення інвестиційних фондів: з’явилися нові гравці з-за кордону, зросла роль українських приватних інвесторів.
SID Venture Partners одним із перших відчув ці зрушення. Партнер фонду Дмитро Вартанян пояснює: «Наші LP – це здебільшого технологічні підприємці з України та з-за кордону, а також кілька інституційних гравців. Багато хто інвестує не лише заради прибутку, а й через бажання підтримати українську інноваційну екосистему».
За його словами, фонд активно готує новий Fund II та вже бачить більшу зацікавленість іноземних партнерів: «Ми будуємо трек-рекорд: показуємо реальні екзити, зростання оцінок портфельних компаній. Це ключ для того, щоб залучати глобальних LP».
У AVentures Capital відзначають схожу динаміку. Керівний партнер компанії Андрій Колодюк розповідає, що структура капіталу стала глобальнішою, хоча ядро залишилося тим самим – підприємницьким.
«У нашому фонді LP – це технологічні підприємці лише з України та США, і частина з них уже самі є фонд-менеджерами. Після 2022 року частина українських LP справді переключили ресурси на гуманітарні та оборонні пріоритети, але водночас ми бачимо зростання інтересу з боку іноземних приватних інвесторів», – пояснює Колодюк.
Трансформацію пройшов і фонд ZAS Ventures, який спочатку орієнтувався виключно на професійних LP, але після початку війни зробив ставку на українців із діаспори.
Співзасновник ZAS Ventures Андрій Зінчук пригадує: «Ми орієнтувалися на східноєвропейських фахівців, але насамперед з України. Після 2022-го довелося розвернутися до українців у США та Європі, які вже зробили кар’єру в глобальних корпораціях і готові вкладати у фонд. Це стало нашою першою опорою».
Побільшало українців серед LP в Angel One. У другому фонді в них вперше з’явилися українські вкладники. Керуючий партнер Angel One Іван Петренко каже: «Раніше в нас були лише американські інвестори, зараз фонд розширив географію. Тепер серед LP є троє американських інвесторів, один канадський і двоє українських. Це чудово, я бачу інтерес, хоч він поки що й обережний».
Чому ж інвестори вирішують ризикувати та заходити саме в українські фонди? За словами співрозмовників видання, головна причина – поєднання доступу до талантів, привабливих оцінок і нових унікальних ніш, які Україна формує у воєнний час. Спікери сходяться в одному: українські стартапи можуть дати більше за менші гроші.
Як вважає Андрій Колодюк, український ринок – це унікальне поєднання талантів світового рівня, глобально орієнтованих компаній і привабливих оцінок.
«За останні десять років українські підприємці побудували 10 єдинорогів. Є успішні екзити. Навіть у час війни стартапи зростають і залучають топових інвесторів. Тому ми переконані: саме тут можна знайти історії з потенціалом надприбутків», – каже Колодюк.
Дмитро Вартанян зазначає, що українські венчурні фонди мають першочерговий доступ до багатьох перспективних команд з українським корінням і технічну експертизу, аби грамотно їх оцінити.
«Успіх у венчурному бізнесі залежить від доступу до першокласних фаундерів, а українська екосистема має багато таких людей. Для наших LP це можливість зайти раніше і на вигідніших умовах», – зазначає він.
На думку Івана Петренка, головні стимули для інвесторів вкладатися в українські фонди – це висока дохідність і занижені оцінки порівняно з глобальним ринком. До того ж їм на руку диверсифікація портфелю за рахунок нових індустрій – HealthTech і DefenseTech.
«Бачимо унікальне вікно можливостей: $100 000 в український стартап часто дають значно більший прогрес, ніж у США чи Європі. І так – це також можливість підтримати Україну, вклавшись у щось значуще», – наголошує Петренко.
В індустрії використовують низку метрик.
Перша основна метрика. Це три класичні фінансові показники:
У Roosh Ventures кажуть, що для їхніх LP найважливіші два з них – IRR та DPI.
«IRR демонструє загальну ефективність фонду, а DPI показує, наскільки швидко та в якому обсязі ми повертаємо капітал інвесторам. Ми активно працюємо з портфельними компаніями та використовуємо вторинний ринок, щоб підвищувати ці показники», – зазначають у Roosh.
У AVentures Capital підтверджують: саме DPI – «лакмусовий папірець» для будь-якого інвестора. «Для інвесторів саме важливе, щоб ми показували, скільки коштів реально повертається. Тобто TVPI та IRR – добре, але DPI – це те, чого всі чекають у кінцевому підсумку. Це найпряміший показник нашої ефективності», – пояснює Колодюк.
Друга метрика – зростання портфелю. У SID Venture Partners роблять акцент на кейсах і конкретних цифрах, які можна показати LP.
«Наприклад, нещодавно портфельна компанія Liki24 зібрала один із найбільших Series A раундів цього року в Україні, залучивши сильних інвесторів (підняла $9 млн і посіла друге місце в нашому щоквартальному рейтингу венчурних угод. – Mind). Маємо й інші подібні кейси, не всі з них наразі публічні. Тут головне – мультиплікатор портфелю. Коли оцінки компаній за рік зростають у кілька разів, це швидко переконує LP, що фонд справді здатен ловити зіркових фаундерів і розганяти їхню капіталізацію», – зазначають у SID.
Третя метрика – дисципліна та поетапність. У ZAS Ventures наголошують, що LP дивляться не лише на результати, а й на процес.
«Ми кажемо: дивіться, зараз низькі оцінки, це монетарно цікаво. Крім того, ми можемо відібрати найкращі проєкти. І ми показуємо дисципліну: кожен раунд структуруємо через чіткі транші, щоб знизити ризик і показати LP прозору картину. Фактично ZAS продає LP не лише ідею великого ROI, а й відчуття контролю над ризиками: замість разового чека інвестиція ділиться на кілька етапів із прозорими умовами», – розповідає Зінчук.
Четверта метрика – очікування нових напрямів. LP також уважно стежать, наскільки фонд відповідає глобальним трендам. Roosh Ventures прямо вказують на індустрії, що найбільше цікавлять інвесторів.
«Наприклад, ми бачимо посилений інтерес до штучного інтелекту. Відповідно, активно розвиваємо експертизу саме в цьому напрямі. LP цінують, коли фонд не лише інвестує, а й будує експертизу в ключових галузях», – зазначили в компанії.
У Angel One додають, що інвестори все більше дивляться на диверсифікацію та нові сфери: «Бачимо інтерес у напрямах ШI, HealthTech, Defense. Наші LP запитують, як ми плануємо розширювати портфель, щоб знизити ризик і водночас зайти в нові індустрії, що швидко зростають».
Усі спікери, з якими ми говорили, сходяться в одному: інвестування зараз в Україну – це про великі ризики через війну. Відповідно фонди вимушені шукати інструменти, щоб знизити тривожність інвесторів.
«Війна – основний фактор ризику. І він дуже відчутний для інвесторів. Є ще непередбачуваність: неможливо спрогнозувати, що буде за рік чи два. Це змушує LP бути обережнішими, вкладати менші чеки, але все ж залишатися в грі. Бачимо, що частина інвесторів хоче зайти, але обережно, з мінімальними сумами, аби протестувати, як фонд працює в таких умовах. Це їхня стратегія мінімізувати ризик, але водночас не залишатися осторонь», – пояснює Петренко.
На його думку, відповідь на цей ризик – диверсифікація. Angel One у своєму другому фонді зробив ставку на диверсифікацію – і це відразу стало частиною комунікації з LP.
«Наші LP прямо запитують: як будемо зменшувати ризик. Тому розширюємо портфель по індустріях. Якщо перший фонд був більш вузький, то зараз ми орієнтуємося на ШI, HealthTech, Defense. Це ті сфери, де є шанс і заробити, і водночас залишитися актуальними навіть у складних умовах», – пояснює Петренко.
Ще один спосіб пригасити напруженість – регулярна комунікація. У Roosh Ventures це вивели в окрему практику.
«LP важливо бачити, що ми разом аналізуємо ринок, робимо огляди трендів, надаємо їм доступ до аналітики. Це теж частина управління ризиком: інвестори хочуть більше інформації, вони очікують регулярних апдейтів, оглядів, можливості обговорювати з нами портфель. Бачимо, що така тісна взаємодія знижує рівень тривоги інвесторів», – зазначають у фонді.
Український венчурний ринок сьогодні розвивається всупереч війні, і це підтверджують цифри з огляду української технологічної інвестиційної екосистеми Dealbook of Ukraine від AVentures Capital. Після рекордного 2021 року ($832 млн інвестицій у технологічний сектор) ринок пережив різке падіння – до $236 млн у 2022-му.
Проте вже у 2023 році спостерігалося уповільнення темпів спаду: українські компанії залучили $209 млн. А в першій половині 2024 року венчурний ринок почав відновлюватись: було залучено понад $283 млн, що більш ніж учетверо перевищило показник за аналогічний період попереднього року. За підсумками 2024 року інвестиції зросли до $462 млн – на 120% більше, ніж роком раніше.
Така динаміка свідчить про повернення інтересу глобального капіталу. Український ринок залишається ризиковим, але саме цей ризик сьогодні конвертується в можливості. Інвестори бачать тут «премію за сміливість»: занижені оцінки, сильні технічні команди та доступ до ніш, які формуються просто зараз. Україна знову з’являється на мапі світового венчура не як виняток, а як один із найдинамічніших ринків, що відроджуються під час війни.
Ще один важливий сигнал – у звітах міжнародних дослідників дедалі частіше згадується Україна. За останні роки екосистема виростила близько 10 єдинорогів, серед яких Grammarly, GitLab, People.ai, airSlate, Creatio тощо. І навіть попри війну, нові компанії з українським корінням входять у глобальні акселератори, підіймають раунди від топових фондів та заявляють про амбіції на міжнародних ринках.
Аналітики зазначають і зростання інтересу іноземних LP. Це пояснюється відразу кількома факторами:
Якщо ще п’ять-сім років тому український венчур асоціювався переважно з B2B SaaS та ІТ-аутсорсом, то сьогодні на передній план виходять HealthTech і ШI, що стає глобальним мейнстримом.
Помітним драйвером став і сегмент DefenseTech, що лише у 2024 році залучив близько $59 млн інвестицій і грантів, а у 2025-му має всі шанси подвоїти цей показник.
А втім, для більшості LP головним залишається фінансовий стимул. У той час коли глобальні ринки перегріті, Україна пропонує унікальну «премію за ризик». У фондах пояснюють: інвестори добре бачать, що ті самі технологічні команди в Україні коштують дешевше, а потенційний мультиплікатор є більшим.
Ще один драйвер – можливість потрапити в угоди, які не доступні глобальним гравцям. Українські фонди мають унікальний нетворк серед локальних підприємців, що дозволяє їм першими заходити в перспективні проєкти. Для LP це шанс отримати «квиток у перший ряд» без конкуренції у великих західних фондах.