Пакистан проти Талібану. Чия проксі-війна закипала в Афганістані?
Та які інтереси у афгано-пакистанський ворожнечі можуть переслідувати Індія й США
Нещодавні друзі та союзники – афганський Талібан та Пакистан – 9 жовтня 2025 року розпочали бомбити позиції один одного, захоплювати блокпости та оголошувати свої «перемоги».
19 жовтня, за посередництва Катару та Туреччини, сторони підписали угоду про негайне припинення вогню. 25 жовтня делегації зустрінуться у Стамбулі, щоб обговорити детальні питання вирішення конфлікту.
Хто з них та навіщо розпочав збройну агресію – незрозуміло. Аналітики вказують, що Талібан отримував у цьому протистоянні міцну підтримку Індії, а Пакистан може діяти як проксі-сила США.
Mind проаналізував експертні думки щодо причин конфлікту на афгано-пакистанському кордоні.
Конфлікт Афганістану та Пакистану
9 жовтня в центрі Кабулу сталися вибухи, спрямовані на ліквідацію лідерів терористичної організації «Техрік-і-Талібан Пакистан» (TTP), яка здійсняла напади на пакистанську армію. Афганська сторона звинуватила Ісламабад у нанесенні авіаударів по «суверенній території» та пригрозила наслідками.
Ісламабад не взяв відповідальність за вибухи в Кабулі. Однак високопоставлений пакистанський генерал Ахмед Шаріф Чаудрі заявив, що Афганістан використовується як «база для терористичних операцій проти Пакистану». Він зазначив, що «для убезпечення життя і майна пакистанців, будуть ужиті ті заходи, які необхідно вжити».
В ніч на 11 жовтня вздовж 2600-кілометрового кордону Афганістану та Пакистану спалахнули масштабні бої. У низці районів пакистанські військові були змушені відступити. Головний представник уряду Талібану Забіулла Муджахід повідомив, що афганські сили захопили 25 позицій пакистанської армії, яка втратила 58 солдатів вбитими і 30 пораненими.
Підтверджені місця зіткнень Пакистану та Афганістану 9-15 жовтня 2025 року
Джерело: India Today
Ввечері 11 жовтня афганське міністерство оборони оголосило про успішне завершення «операції відплати» проти Пакистану. Однак наступного дня бої спалахнули знову. Пакистанські ЗМІ, посилаючись на джерела в міністерстві оборони, написали про нейтралізацію 200 «талібів та пов’язаних з ними терористів» та захоплення 19 афганських військових позицій.
У середу, 15 жовтня, Пакистан та Афганістан за посередництвом Катару та Саудівської Аравії домовились про тимчасове припинення вогню на 48 годин. Країни повідомили, що спробують шляхом діалогу «знайти позитивне рішення складної, але вирішуваної проблеми». Втім міністр іноземних справ Пакистану Хаваджі Асіф висловив скептицизм щодо перспектив стійкого миру з Талібаном.
«Я сумніваюсь, що припинення вогню буде триматися, оскільки рішення афганського Талібану отримують спонсорство від Нью-Делі... Прямо зараз Кабул веде проксі-війну для Індії», – цитує Хаваджі Асіфа індійська India Today.
Рука Індії
Пакистан допоміг заснувати Талібан, та залишався його головною опорою в часи громадянської війни 1996-2021 років, тоді як Індія підтримувала НАТО та проамериканську владу в Афганістані. Влітку 2021 року, після того, як Талібан захопив контроль над Кабулом, Ісламабад виглядав явним переможцем, а Нью-Делі – безперечним лузером у суперництві за вплив в Афганістані.
Але сталося інакше. Після виходу США та НАТО з Афганістану партнерські стосунки з цією країною встановили Китай, Іран та росія. Слідом за ними зближення з Талібаном розпочала Індія. Цей геополітичний зсув прискорився у 2025 році у зв’язку з дистанціюванням Індії від Штатів та покращенням її відносин з Китаєм, тоді як Пакистан знову зміцнив зв'язки з США.
Як пише британський аналітичний центр Chatham House, Індія в 2021 році закрила своє посольство в Афганістані та відмовилась офіційно визнати Талібан. Але у 2022 році Нью-Делі відкрила технічну місію в Кабулі, через яку накачувала Афганістан гуманітарною допомогою.
16 травня 2025 року міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар вперше подзвонив очільнику МЗС Афганістану, щоб подякувати за невтручання талібів в збройний конфлікт між Індією та Пакистаном. А 10 жовтня 2025 року, за день до початку наземних боїв, Субраманьям Джайшанкар пообіцяв підвищити статус місії в Кабулі до повноцінного посольства, що стало значною дипломатичною перемогою для репресивного режиму талібів.
«Індія послідкувала за росією, яка в липні 2025-го вирішила відновити дипломатичні відносини з Талібаном і стала першою (і поки що єдиною) країною, зробившою це, – зазначає Chatham House. – Для Талібану взаємодія з Індією означає звільнення з дипломатичної ізоляції та посилення легітимності».
Ветеран афганської політики Масуд Андарабі, який керував міністерством внутрішніх справ та розвідкою, зазначає, що Нью Делі організовувала прийом для міністра закордонних справ Талібану Аміра Хана Муттакі в той час, коли таліби обстрілювали та проривали кордони Пакистану.
«Ці дві паралельні події не випадковість. Вони є видимими симптомами стратегічного шаблону, в якому на протязі десятиліть Афганістан є ареною для суперництва Індії з Пакистаном. Якщо не зробити нічого, це суперництво знову завдасть побічної шкоди афганській території, установам та населенню», – стверджує Масуд Андарабі.
Вплив США
Аналітики вказують на ще одне співпадіння. Конфлікт на афгано-пакистанському кордоні розгорнувся після того, як Дональд Трамп 19 вересня оголосив, що США бажають повернути контроль над афганською авіабазою Баграм біля Кабулу. Ця база за словами президента США знаходиться в годині льоту туди, де «Китай виробляє свою ядерну зброю».
Через два дні Талібан категорично відмовився повертати Баграм, і Трамп попередив у своїй соцмережі Truth Social, що «якщо Афганістан не віддасть авіабазу Баграм тим, хто її побудував, Сполученим Штатам Америки, СТАНУТЬСЯ ПОГАНІ РЕЧІ».
25 вересня у Вашингтоні Дональд Трамп прийняв прем’єр-міністра Пакистану Шехбаза Шаріфа та фельдмаршала Асіма Муніра, якого вважають найвпливовішим політиком країни. А в понеділок, 13 жовтня, лідери Пакистану та США зустрілися знову та обмінялися люб'язностями у Єгипті на саміті з врегулювання конфлікту в Газі.
Шехбаз Шаріф з високої трибуни назвав Трампа «людиною, яка зараз найбільше потрібна цьому світові», а Трамп у відповідь похвалив його та назвав Асіма Муніра своїм «улюбленим фельдмаршалом».
Популярний британський журналіст та політик Джордж Гэллоуэй натякнув, що саме ці зустрічі привели до «раптового та важкозрозумілого» спалаху насильства в Афганістані.
«Коли війна вибухає, ви можете бути впевнені, що ті особи, які це розпочали, або нещодавно побули в Вашингтоні, або Вашингтон щойно був у них», – вказує Джордж Гэллоуэй.
Пакистан історично був близьким союзником США та отримав від Вашингтону $32 млрд за останні 20 років. Американське видання Foreign Affairs написало у вересні, що стратегічна ставка Штатів на Нью-Делі не спрацювала – Індія сфокусувалась на багатополярності і не допомагає стримувати росію та Китай. Тому Вашингтон має зробити Пакистан важливішим партнером за Індію.
Якщо Ісламабад буде створювати хаос в регіоні, він перешкодить планам Китаю прокласти через Афганістан сухопутний коридор від свого кордону до Ірану та отримати по ньому легкий доступ до іранської нафти. Також дестабілізація Афганістану здатна створити атмосферу небезпеки та недовіри в Південній Азії, погіршити торгівлю між країнами та додати їм проблем з біженцями та терористами.
Іранський аналітичний центр Strategic Council on Foreign Relation (SCFR) ствержує, що «вплив США на останні події безсумнівний» – Штати прагнуть відігратися після «принизливого відступу» з Афганістану у 2021 році, а Пакистан бажає отримати американські гроші та зброю.
«США хочуть повернути Баграм будь-якою ціною та контролювати афганський Талібан…, а Пакистан, який приймає фінансову та військову допомогу, знаходить достатню мотивацію відігравати роль в цьому рівнянні», – пише SCFR.
Ісламабаду, згідно висновків іранських експертів, необхідно продемонструвати силу, щоб відволікти увагу 240-мільйонного населення Пакистану від економічних проблем, репресій та невдалого збройного конфлікту з Індією. Авіаударами по Афганістану Ісламабад доказував свою здатність ефективно воювати. Та підвищував патріотизм у пакистанців, але водночас розпалював бажання помститися у афганців.
Незважаючи на укладене перемир’я з 19 жовтня, регіон залишається пороховою діжкою. Тому поки під великим питання – чи зменшать градус напруги переговори у Стамбулі 25 жовтня.