Як Індія атакує «ядерний» Пакистан: три сценарії розвитку конфлікту
Міністр інформації Пакистану повідомив, що Індія розпочне військові дії в найближчі 24–36 годин

Індія відреагувала на нещодавній терористичний акт у Кашмірі надто агресивно, ніби чекала на привід «помахати шаблею». Експерти вважають, що цього разу «країна священних корів» не обмежиться хірургічними бомбовими ударами, а наважиться на невелику загарбницьку війну або влаштує Пакистану водну блокаду.
Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді заявив у вівторок, що по тероризму потрібно «завдати нищівного удару». Індійським збройним силам, за його словами, надано повну свободу дій у виборі способу, цілей і термінів відповіді на розстріл туристів у Кашмірі.
«Індія виявить, відстежить і покарає кожного терориста, їхніх кураторів та їхніх покровителів. Ми переслідуватимемо їх до краю землі», – написав Нарендра Моді у Х.
Влада Пакистану зі свого боку попередила про неминучий швидкий військовий напад Індії.
«Хмари війни згущуються над регіоном, а напруженість між Пакистаном та Індією досягає тривожного рівня. Війна між двома країнами може потенційно вибухнути протягом наступних двох-чотирьох днів», – заявив глава Міноборони Пакистану Хаваджа Асіф у понеділок, 28 квітня.
У вівторок увечері міністр інформації Пакистану Аттаулла Тарар уточнив, що, за його даними, Індія розпочне військові дії вже протягом найближчих 24–36 годин.
Mind – про те, чому і як може розвиватися небезпечний конфлікт.
Третя ескалація за дев'ять років
Дві країни опинилися на межі війни після теракту, що стався 22 квітня 2025 року в підконтрольному Індії регіоні Кашмір, на який претендує Пакистан. П'ять бойовиків розстріляли туристів біля міста Пахалгам, вбивши 25 індійців й одного громадянина Непалу та поранивши 17 людей.
Відповідальність за теракт взяла на себе маловідома організація «Кашмірський опір», яка має зв'язок із пакистанськими воєнізованими угрупованнями. Індійська влада звинуватила Ісламабад у причетності до розстрілу туристів у Кашмірі, а також у підтримці сепаратистів у цьому регіоні. Пакистан відкинув звинувачення та закликав провести незалежне розслідування, зазначивши, що Індія не має права призначати себе одноосібним обвинувачем, суддею та катом у регіоні.
Аналогічні сварки між Індією та Пакистаном уже спалахували після терактів у 2016 та 2019 роках. Ці кризи тривали 10 та 12 днів. В обох випадках Нью-Делі обмежувалася нанесенням авіаударів по імовірних базах терористів у Пакистані та надавала Ісламабаду можливість завдати симетричних ударів у відповідь по своїй території.

Точковий ракетний обстріл – найімовірніший хід Індії
К'єтігдж Баджпаї, експерт із Південної Азії з аналітичного центру Chatham House, вважає, що хірургічні обстріли території Пакистану без серйозних руйнувань і жертв серед цивільного населення – це найімовірніша відповідь Індії на теракт у Кашмірі.
Це, на переконання експерта, відновить віру суспільства у змозі Індії військовим шляхом стримувати Пакистан і допоможе утриматися від застосування в конфлікті ядерної зброї. Але, оскільки зараз уряд Нарендри Моді прагне вести «м'язисту зовнішню політику», удари по Пакистану будуть сильнішими, ніж у 2019 році.
На думку К'єтігджа Баджпаї, через ядерні ризики Індія не застосовуватиме свій потужний арсенал балістичних ракет, але, ймовірно, обстріляє пакистанську територію з нових французьких винищувачів Dassault Rafale крилатими ракетами SCALP дальністю 300 км.
Маленька конвенційна війна – бажана мета для Індії
Індія увійшла до першої десятки світових економік і суттєво перевершила Пакистан за кількістю солдатів, бронетехніки, літаків та кораблів. Вона може зважитися на обмежену конвенційну війну, оскільки має набагато більші, ніж у суперника, запаси коштів на її фінансування.
Річний військовий бюджет Індії дорівнює $75 млрд, тоді як у Пакистану він становить $7 млрд. Золотовалютний запас Індії сягає $627 млрд, тоді як Пакистану – $13 млрд.
Масштабна конвенційна війна малоймовірна, оскільки обидві країни приблизно рівні за ядерною могутністю. За даними Центру контролю над озброєннями та нерозповсюдженням у Вашингтоні, у Пакистану та Індії приблизно по 200 ядерних боєголовок. Обидві країни можуть вистрілювати їх із землі, моря та повітря. І навіть невеликий обмін ядерними ударами між Пакистаном та Індією здатний знищити 20 млн людей за тиждень.
Проте маленька інтервенція є цілком імовірною. Індійська армія, як пише India Today, може зайти на 10–15 км углиб пакистанської території, швидко захопити на ній кілька сіл та окопатися. Так вона не перетне ядерних червоних ліній Пакистану, але зруйнує військовий престиж цієї країни та згодом зможе вигідно обміняти окупований шматочок території.
«Індійські лідери надихаються минулими кризами, у яких Пакистан стримував ядерну опцію. Вони вірять, що перед ядерним порогом вони ще мають простір для конвенційної війни й для таких проактивних операцій», – пише редактор India Today Рахул Канвал.
Водна блокада
Після теракту в Кашмірі Нью-Делі оголосив перелік заходів щодо зниження рівня своїх відносин з Ісламобадом.
Було закрито єдиний сухопутний пропускний пункт між двома країнами, анульовано візи громадянам Пакистану та офіційно припинено історичний Договір про водні ресурси
Ця угода була укладена 1960 року. Вона розподіляла контроль над шістьма річками та забороняла Індії перешкоджати їхній вільній течії до Пакистану. Зупиненням цього договору Нью-Делі надіслав пакистанцям сигнал, що використовуватиме проти них воду як зброю.
«Щоб ефективніше покарати Пакистан, Індія повинна буде створити нові водосховища. Для утилізації води країні потрібно прискорити зведення гідроелектростанцій та іригаційних споруд на західних річках. Так, за два роки Індія зможе суттєво зменшити приплив води до Пакистану, перенаправивши її до власних штатів», – розповів виданню Times of India Анджал Пракаш, експерт із водних ресурсів з Інституту державної політики Бхарті.

Річки, контрольовані Індією (жовті) і Пакистаном (фіолетові)
Аграрна економіка Пакистану серйозно постраждає, якщо Індія перекриватиме потоки води в річках. Пакистанський водний експерт Насір Мемон розповів Guardian, що Нью-Делі буде здатне викликати гуманітарну кризу та створити загрозу мільйонам життів. Пакистанські фермери налякані також тим, що Індія перестане сповіщати їх про раптові паводки в сезон мусонів у липні – жовтні, а згодом зможе викликати несподівані повені в Пакистані, скидаючи воду зі своїх водоймищ.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].