Nvidia, на чипах якої заснована вся революція штучного інтелекту, 29 жовтня першою у світі ненадовго подолала позначку капіталізації у $5 трлн. І це при тому, що попередній визначний рівень – $4 трлн – компанія досягла лише за 78 днів до нового рекорду.
Безпосереднім приводом, який спричинив зростання акцій майже на 6%, стали нові угоди щодо постачання чипів для Samsung, Hyundai та Nokia, про які оголосив керівник компанії Дженсен Хуанг. Ці ж повідомлення стали додатковим поштовхом для нових проєктів із будівництва електростанцій, які мають задовільнити вибуховий попит на електроенергію дата-центрів.
Водночас на ринку лунає все більше скептичних оцінок «золотих перспектив», які обіцяють техногіганти.
Mind – про те, що спільного в бумі штучного інтелекту, який відбувається в наші дні, з «бульбашкою доткомів», що призвела до обвалу ринку на початку 2000-х, і за яких умов прогнози щодо потреб дата-центрів у масштабній розбудові генерації здатні спровокувати нову енергетичну кризу.
«Ще кілька років тому капіталізація у $5 трлн здавалася недосяжною, але тепер ринок впевнений, що штучний інтелект (ШІ) – це дійсно революційний двигун, і закладає це у свої оцінки», – сказав Bloomberg Кейт Лернер, головний ринковий стратег Truist Advisory Services (інвестиційний консалтинг і фінансові послуги).
Про перспективи говорив і Дженсен Хуанг. За його словами, жодна бульбашка ШІ не загрожує, а нові чипи Nvidia Blackwell та Rubin забезпечать компанії пів трильйона доларів виручки. Ба більше, ШІ стикається ще з одним революційним напрямом: Nvidia нещодавно оголосила про впровадження спеціального високошвидкісного інтерфейсу, що дозволяє з’єднувати чипи ШІ з квантовими комп’ютерами. На початку – тільки для алгоритмів квантової корекції помилок, але в майбутньому «кожен процесор буде гібридом із тісно інтегрованими квантовими обчисленнями», обіцяє Хуанг.
З одного боку, ринкова гіперконцентрація у Nvidia очевидна. Вага компанії в індексі S&P 500 наближається до 9%, а її частка у зростанні капіталізації індексу з початку року – до 20%. Капіталізація найдорожчої компанії світу зрівнялася з фондовими ринками Польщі, Іспанії, Італії, Нідерландів та Об’єднаних Арабських Еміратів разом узятих.
«Інакше кажучи, компанія з каліфорнійської Санта-Клари поступається лише п’ятьом фондовим ринкам світу: США, Китаю, Японії, Гонконгу та Індії, і від останнього відстає лише на $250 млрд», – зазначає Bloomberg.
З іншого боку, навіть зараз Nvidia не здається дуже переоціненою. Її P/E (Price to Earnings Ratio – співвідношення ціни акцій до її прибутку, показує, скільки інвестори готові заплатити за $1 прибутку компанії) становить близько 34. Це помітно вище середнього значення по S&P 500 (24), але незначно вище середнього по індексу напівпровідникової галузі PSE (29). У Tesla, наприклад, цей показник становить 210, а в Palantir, що спирається на технології Nvidia, навіть ще більше.
Загалом Волл-стріт зберігає оптимізм щодо перспектив Nvidia. З 80 аналітиків, яких відстежує Bloomberg, понад 90% присвоїли акціям рейтинг «купувати» або еквівалентний йому. Середня ціна становить $223,68, що передбачає потенціал зростання на 11%.
Частина аналітиків залишається оптимістично-обережною. За словами Дена Ая, директора з інвестицій Fort Pitt Capital Group, у перспективі Nvidia, ймовірно, поступиться часткою ринку конкурентам – таким, як AMD і Broadcom.
«Якщо всі очікування, пов’язані з ШІ, справдяться, то поточні оцінки, ймовірно, обґрунтовані, але відповідати їм буде непросто. Ігнорувати Nvidia зараз важко, але акції справді вже торгуються з дуже високими очікуваннями», – зазначив він.
Лише один аналітик із пулу Bloomberg – Джей Голдберг із Seaport Global Securities – уже кілька місяців рекомендує акції Nvidia «продавати». Він бачить аналогію з бумом доткомів.
Це період у другій половині 1990-х – на початку 2000-х років, коли інтернет тільки став масовим, а інтернет-компанії стрімко зростали в ціні через ажіотаж навколо нових цифрових технологій. Але йдеться про бульбашку не ринкову, а інвестиційну: гіганти тієї епохи роздули капіталізацію Cisco, що займалася інфраструктурою інтернету, і під час краху вона впала глибше за інших гравців.
«Зараз патерн дуже схожий. Ми накачуємо ШІ грошима переважно з емоційних міркувань. Коли витрати грошей припиняться, усе рухне й піде на перезавантаження», – вважає Голдберг.
Екосистема штучного інтелекту стає все більше переплетеною, якщо не зацикленою: Microsoft тепер володіє 27% лідера галузі OpenAI, а Nvidia має $100 млрд в інвестиційних зобов’язаннях OpenAI. Тож послаблення потоку грошей у галузь загрожує Nvidia не лише втратою виручки, а й знеціненням інвестицій.
У широкому сенсі рекордні $5 трлн Nvidia – це відображення сучасного мінливого світу, в якому компанії можна зібрати $1,5 трлн інвестиційних угод на постачання чипів та обчислювальної інфраструктури, як генеральний директор OpenAI Сем Альтман, або вимагати від акціонерів компенсації на $1 трлн, як Ілон Маск.
Але вплив галузі ШІ на економіку значно ширший, що призводить до потужних наслідків.
Поруч зі статтею про рекордну капіталізацію Nvidia в The Wall Street Journal вийшов матеріал про зникнення десятків тисяч робочих місць «білих комірців» через впровадження ШІ. Особливо погано справи в IT: деякі акціонери вимагають скоротити робочу силу на третину.
Якщо песимістичні прогнози щодо бульбашки ШІ виправдаються, то це може спричинити й обвал енергетичних ринків.
Зараз енергопостачальні компанії радіють прогнозам про стрімке зростання споживання електроенергії через розбудову дата-центрів і поширення ШІ-технологій. Підхопивши наратив техногігантів про великий майбутній попит, вони вдалися до розширення генерувальних потужностей, щоб заробити на новій інвестиційній хвилі та запобігти дефіциту в ринковій пропозиції електроенергії.
Але це може виявитися хибною стратегією, яка призведе до збитків. Так вважає відомий науковець, експерт з енергоефективності у сфері інформаційних технологій Джонатан Кумі. Свою скептичну оцінку він пояснює тим, що технокомпанії, починаючи виводити на ринок будь-яку нову технологію, зосереджуються на максимізації її потужності, щоб заохотити інвесторів, а потім неодмінно переходять до того, щоб поліпшити її ефективність і скоротити використання електроенергії.
Такі висновки він зробив за три десятиліття досліджень IT-галузі. Ще 2010 року Джонатан сформулював названий на його честь «закон Кумі»: «Енергоефективність ІТ-систем подвоюється приблизно кожні півтора роки»
«Наприкінці 1990-х уже відбувалася схожа дискусія. Тоді ринок повірив прогнозам, що попит на електроенергію різко зросте через розповсюдження інтернету. Це стало аргументом на користь будівництва нових вугільних електростанцій. Та насправді очікування не виправдалися. Споживання електроенергії подвоїлося між 2000 і 2005 роками, а потім настала фаза обмеженого зростання.
Так, протягом 2010–2018 років споживання електроенергії дата-центрами зросло лише на 6%, хоча за цей же період кількість користувачів інтернету збільшилася на 600%, а обсяг інтернет-трафіку зріс удесятеро. Важливим чинником стала міграція у «хмару», що дозволило замінити безліч дрібних неефективних дата-центрів меншою кількістю більших, але ефективніших», – пояснив Джонатан Кумі в інтервʼю Neue Zürcher Zeitung.
«До того ж ніхто не знає, чи справді попит на штучний інтелект буде таким величезним, як у цьому переконують нас зараз технологічні компанії», – підсумував він.