Країни Євросоюзу почали готуватися до російських атак на свої енергетичні об’єкти

Європейський Союз почав готуватися до можливих російських атак на енергетичну інфраструктуру країн-членів після зимових масованих обстрілів української енергосистеми.

Джерело. Про це повідомляє Politico.

Єврокомісія вперше виділила кошти безпосередньо на фізичний захист електромереж. Загалом 113 млн євро спрямують Естонії, Латвії, Литві та Польщі – державам, що межують із росією або Білоруссю.

Фінансування передбачає:

• встановлення фізичних бар’єрів для захисту підстанцій;
• системи глушіння сигналів для протидії атакам дронів;
• посилення кіберзахисту;
• залучення військових до охорони критичних об’єктів;
• створення груп швидкого реагування для оперативного ремонту пошкоджень.

«У мирний час захист – це відповідальність енергокомпаній. У воєнний – це вже відповідальність Міністерства оборони. Те, що ми бачимо в Україні, – це використання енергетики як зброї», – наголосив міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчунас.

За даними Greenpeace, лише цього року росія здійснила 217 атак на українську енергетичну інфраструктуру. У січні Москва застосувала близько 6 000 ударних дронів, 5 500 керованих авіабомб та 158 ракет проти теплоелектростанцій, підстанцій та об’єктів теплопостачання.

Кампанія призвела до масштабних відключень електроенергії в регіонах України, де мільйони людей залишалися без світла за мінусових температур.

Хоча 113 млн євро – відносно невелика сума для масштабів ЄС, рішення має символічне значення: вперше Брюссель визнав фізичний захист енергомереж частиною спільної оборонної політики на тлі війни росії проти України, зазначає видання.

«Це не величезна сума грошей. Але це щось. І це важлива підтримка», – зазначив міністр оборони Латвії Каспарс Мелніс.

Латвія назвала «холодним душем» інцидент із підводним кабелем EstLink 2, що з’єднує Балтію з Фінляндією. Пошкодження наприкінці 2024 року спричинило зростання вартості імпорту електроенергії з Фінляндії, а ремонт через дефіцит запчастин затягнувся на шість місяців.

Після інциденту країни Балтії почали накопичувати стратегічні запаси компонентів для швидкого відновлення мереж.

«Після EstLink 2 ми зрозуміли: запчастини іноді навіть важливіші за захист. Ви не можете охороняти кожен метр кабелю. Але маєте бути готові відновити його якнайшвидше», – додав Мелніс.

За словами Вайчюнаса, з 2022 року в Литві зафіксовано понад 30 випадків або спроб пошкодження критичної енергетичної інфраструктури.

Ситуацію ускладнюють кліматичні умови. Цієї зими температура в регіоні опускалася до –30°C, і навіть кілька годин без електроенергії можуть становити загрозу для життя.

Естонія, Латвія та Литва вже від’єдналися від російської та білоруської енергосистем і посилили з’єднання з Польщею та іншими країнами ЄС. Після атак НАТО почало морський моніторинг критичної інфраструктури в Балтійському морі.