Уроки вторгнення рф в Україну: як латвійська Tet будує «суверенну хмару» дата-центрів та пробує потиснути Amazon, Microsoft і Google
До чого тут басейни для ШІ-серверів, георезервація та Frankenstein solutions
У Європі зростає попит на «суверенну хмару» – інфраструктуру, що підпорядковується місцевим правилам, витримує блекаути й кіберстреси та не залежить від американських гігантів Amazon, Microsoft і Google. На це робить ставку латвійська Tet: за два десятиліття з телеком-оператора вона виросла в технологічного провайдера із шістьма центрами обробки даних (ЦОД) у країні та хмарними вузлами від Києва до Гельсінкі.
На черзі новий проєкт – DC7 у передмісті Риги. Його будують як «зелений» ШI-ready ЦОД: тут передбачене рідинне охолодження для GPU-кластерів, а надлишкове тепло подаватиметься до міської системи опалення. Для українських компаній це не лише додаткові потужності для роботи зі штучним інтелектом, а й можливість георезервування критичних даних у межах ЄС.
У Латвії Mind дослідив, як влаштована інфраструктура Tet, чому компанія розширюється в Центральній і Північній Європі та як досвід України підштовхнув її до експансії.
Як компанія розбудовує європейську мережу дата-центрів
За словами СЕО компанії Улдіса Татарчукса, за останні 20 років Tet (до 2019 року Lattelekom) перетворилася з телеком-провайдера на багатопрофільний бізнес із розгорнутою інфраструктурою в Європі.
Хмарні послуги та центри обробки даних – один із ключових напрямів, що стрімко зростає: вони забезпечують 65% усього експортного доходу Tet. Левову частку цього експорту (до 80% у структурі) забезпечує український ринок.
Зараз у Латвії працює шість власних дата-центрів Tet – сумарно це близько 450 серверних стійок у різних районах Риги та за містом. Один із них має повну сертифікацію Tier III (тип сертифікації, який вказує на високий рівень, 99,982%, можливості безупинної роботи центру).
Компанія продовжує інвестувати: у травні 2025 року стартувало будівництво сьомого центру – DC7 у Саласпілсі, що стане другим повністю Tier III сертифікованим об’єктом (завершення планується на вересень 2026 року). ЦОД матиме потужність споживання до 10 МВт і впровадить низку інновацій, як-от рідинне охолодження для надпотужних ШI-серверів.
Один із технічних залів дата-центру Tet. Фото надане компанією
Окрім шести латвійських майданчиків, Tet розгорнула хмарні вузли й точки присутності за кордоном. У 2023 році компанія відкрила два дата-центри у Франкфурті-на-Майні (Німеччина) – один із них став базою для європейського кластеру Tet Cloud. Інші потужності розміщені вже в партнерських ЦОД у Києві, Копенгагені, Стокгольмі, Гельсінкі, Таллінні, Вільнюсі та Каунасі.
«У бізнесі дата-центрів ми працюємо в радіусі ~2500 км, – пояснює Маріс Сперга, директор департаменту B2B-рішень. – З хмарного вузла в Німеччині покриваємо Центральну Європу, зі столиць Балтії – Скандинавський регіон, а з потенційного майданчика в Молдові змогли б зайти далі на Південний схід».
Чим цікаві нові локації у Східній та Центральній Європі
«Щоб зростати, мусимо виходити за межі Латвії – її населення лише 1,9 млн, – зазначає Улдіс Татарчукс. – Тому дивимося в бік Польщі, Німеччини, Швеції, Литви, Естонії та України, де бачимо значно більші можливості».
Окремо топменеджмент згадує Молдову: демократичні зміни там роблять країну перспективною для запуску локального хмарного вузла. Ціль Tet – увійти до кола так званих суверенних хмар ЄС (sovereign cloud).
«Я радий, що в Європі зростає розуміння концепції sovereign cloud, – каже Маріс Сперга. – Раніше всі гроші йшли до гіперскейлерів, а зараз Європа розуміє: в один день щось може змінитися: блокування, політика, обмеження. Ми рухаємося в цьому напрямку та плануємо кваліфікуватися в європейській програмі EU Cloud – хочемо бути однією із суверенних хмар у ЄС».
Інакше кажучи, Tet збирається забезпечити клієнтам альтернативу американським гігантам Amazon, Microsoft і Google – з хмарною інфраструктурою, що підпадає під юрисдикцію Євросоюзу та захищена від геополітичних ризиків.
Уроки з України: георезервація, Frankenstein solutions, швидкість рішень
Події останніх років підштовхнули розвиток георезервації – географічного резервування даних у віддалених локаціях. У Tet визнають, що один із головних імпульсів тут дала саме Україна.
«Два роки тому виникла дискусія, яка почалася з України: тримати все біля кордону з рф небезпечно. Українські замовники сказали: подумайте про георезервацію, – пригадує Маріс Сперга. – Це був перший поштовх, який змусив нас розширити інфраструктуру за межі Балтії».
Резервні дизель-генератори в інфраструктурі дата-центру Tet. Фото надане компанією
У підсумку Tet розгорнула дублювальний майданчик у Німеччині, щоб критичні сервіси клієнтів могли переміститися на безпечну відстань. Німецький вузол інтегрований із латвійськими: технології дозволяють безшовно мігрувати віртуальні машини між країнами, пояснюють інженери (тобто переносити віртуальні сервери в інший дата-центр без зупинки роботи або з мінімальним простоєм). Залежно від потреб замовник може обрати, де зберігати дані: у Латвії чи, наприклад, у Франкфурті-на-Майні на відстані понад 1000 км.
«24 лютого 2022 року – найдовший робочий день у моєму житті, що тривав 28 годин. Уже о 5–6 ранку впали основні канали через Білорусь, довелося нашвидкуруч перекидати трафік через Польщу. Почався марафон із порятунку даних українських клієнтів: Tet мігрувала інфраструктуру близько 50 компаній за перші три місяці війни», – згадує Маріс Сперга.
Використовували все доступне обладнання – так звані Frankenstein solutions, коли інженери збирали систему з будь-яких наявних серверів, перевіряли – і якщо працює, то терміново переносили на неї клієнтські дані. У такий спосіб евакуювали дані навіть критичних об’єктів – наприклад, ІТ-системи одного з підприємств Дніпра перетягнули до європейського хмарного сховища за лічені дні.
«Ми зрозуміли, що наш бізнес допомагає українцям перенести дані до Європи й убезпечити їх. Після подій 2014 року пішли цією дорогою – і продовжили у 2022-му», – каже Маріс Сперга.
За місяць після початку великої війни Tet ухвалила рішення: повністю припинила бізнес у рф, втративши 30% доходу, і сконцентрувалася на Європі та Україні. Це було нелегко, але зараз абсолютно очевидно, що рішення правильне, відзначає керівництво.
Фото надане компанією
Український напрям для Tet став стратегічним. Україна генерує до 80% експортного виторгу, тут компанія має понад 100 бізнес-клієнтів. Серед них – роздрібні мережі, агрохолдинги, виробничі та логістичні гіганти, чий масштаб часом у десятеро перевищує саму Tet.
Під час постійних ракетних обстрілів українські користувачі хмарної інфраструктури Tet зіткнулися з новими викликами – від аварійних відключень електрики до кібератак. Тому латвійський провайдер допомагав резервувати критичні сервіси за кордоном, захищав від DDoS-атак, консультував щодо кризового відновлення.
Нові виклики: ШI-інфраструктура і «зелена» енергетика
ШI-бум не оминув і Tet: дедалі більше клієнтів потребують ресурсів для машинного навчання та роботи з великими мовними моделями. У латвійській хмарі компанії уже запущені перші GPU-сервери Nvidia.
«ШI рухає нас уперед: зростає споживання електрики, працюють великі системи навчання. Ми маємо створювати інфраструктуру під це», – коментує Маріс Сперга.
Втім штучний інтелект ставить перед дата-центрами й технічні виклики. Стандартні серверні стійки проєктувалися під навантаження 5–10 кВт. Середня стійка, за оцінками інженерів, «тягне» близько 7 кВт. Тоді як один новітній ШI-стек із топовими графічними процесорами може споживати 100–200 кВт.
У Tet наводять разючі цифри: 8-GPU сервер на базі Nvidia H100 споживає 3,5 кВт у сплячому режимі, а під навантаженням «гріється, як три плити», тобто до понад 10 кВт. Шафу, заповнену 47 такими GPU-модулями, потрібно охолоджувати зовсім іншими методами.
Серверні стійки в одному з дата-центрів Tet. Фото надане компанією
Саме тому новий центр DC7 будується ШI-ready: половина залу буде обладнана системою liquid cooling, тобто рідинного охолодження стійок. У DC7 змонтують дві спеціальні «ванни» – басейни з діелектричною рідиною, куди занурюватимуться обчислювальні машини.
«На вигляд це справді космічні технології, коли вся електроніка буквально плаває в маслі, – сміється Маріс Сперга, – але це вже стандарт високопродуктивних дата-центрів».
Завдяки занурювальному охолодженню можна стабільніше відводити тепло та легше обслуговувати сервери – технік просто «виймає» сервер із рідини, міняє компонент і повертає назад.
Нові технології впроваджуються і заради енергоефективності. Європейські регулятори вимагають, аби до 2030 року центри обробки даних стали кліматично нейтральними. DC7 у Саласпілсі із самого початку проєктується як «зелений»: від використовуваного палива до утилізації тепла.
Дизельні генератори працюватимуть не на звичайному пальному, а на синтетичному паливі Neste MY Renewable Diesel, виробленому з відходів рослинних олій. Воно на 20–25% дорожче за традиційне, але може зберігатися до 10 років без деградації і не парафінується на морозі. Так Tet гарантовано матиме резервне живлення, яке теж відповідає «зеленим» критеріям.
Весь тепловий надлишок буде відданий у міську тепломережу Саласпілса. Фактично дата-центр обігріватиме сотні навколишніх будинків. Європейці шукають шляхи до сталих технологій, і Tet прагне показати приклад: новий об’єкт матиме статус zero-carbon і приєднається до ініціатив на кшталт Climate Neutral Data Centre Pact (галузевої угоди в ЄС).
Конкуренція з гіперскейлерами: швидкість і суверенність проти масштабу
Ринок хмарних сервісів жорстко конкурентний: поряд із регіональними гравцями присутні гіганти на кшталт Amazon Web Services, Microsoft Azure та Google Cloud.
Серверний коридор дата-центру Tet. Фото надане компанією
CEO Tet каже, що компанія не намагається перемогти гігантів їхньою ж зброєю (безмежним масштабом і найнижчою ціною), а робить ставку на інше.
«Конкуруємо з великими технологічними корпораціями, але наша перевага – швидкість, гнучкість і здатність адаптуватися до конкретних потреб. Amazon чи інші гіпермасштабні гравці можуть запропонувати мільйони рішень, але ми зосереджуємося на тому, щоб бути найкращими у своїй ніші, у конкретних регіонах – в Україні, Європі, Балтії, Скандинавії», – пояснює Улдіс Татарчукс.
Маріс Сперга уточнює, що гіперскейлери пропонують величезну кількість опцій, з яких клієнт використовує далеко не все. У менших компаній інша стратегія – вони зосереджуються на розвитку тільки їх певної частини, умовно на 20% потреб, які мають найбільший попит.
Також Tet робить акцент на суверенності даних – відповідності локальним нормам і захищеності від форс-мажорів на кшталт санкцій чи шпигунських скандалів. Адже державні установи та фінансові організації в Євросоюзі дедалі частіше шукають провайдерів, що гарантують зберігання даних у межах ЄС.