Голова КОДА: «Із 30 тисяч пошкоджених / знищених об’єктів Київщини близько 90% припадає на житлову забудову»

Київська область стала однією з перших, хто потрапив під удар російських військ 24 лютого 2022 року. Найбільше постраждали Бучанська, Ірпінська, Гостомельська та Бородянська громади, де були зафіксовані значні руйнування. Наразі триває відбудова регіону.

За планом у 2026 році обласна рада має відновити за бюджетні кошти понад 10 000 кв. м пошкоджених або зруйнованих квартир. Зокрема, з обласного бюджету мають виділити 250 млн грн на відбудову багатоквартирних житлових будинків (згідно з рішенням №1449-34-VІІІ Київської обласної ради). 

Mind зустрівся з нинішнім очільником КОДА Миколою Калашником, який обіймає посаду з початку цього року. У розмові обговорили темпи відновлення пошкоджених об’єктів Київщини й фінансування робіт, захист критичної інфраструктури, імовірність блекаутів і старт опалювального сезону, нові програми розвитку області, а також – як відновлюється місцевий і релокований бізнес.  

Про пошкодження області внаслідок війни

– Надайте поточні оцінки пошкоджень інфраструктури області в розрізі об’єктів різного типу – житлові, адміністративні, дорожня інфраструктура? 

– Із 69 громад Київщини 15 були в тимчасовій окупації, що призвело до великої руйнації внаслідок російської агресії. Загалом в області значно постраждали 62 територіальні громади.

Якщо говорити мовою цифр, то це понад 30 000 пошкоджених / знищених об’єктів. Але ця цифра не стала, адже обстріли й масовані атаки продовжуються. І ми добре усвідомлюємо, що задуми військо-політичного керівництва рф точаться навколо Києва чи спрямовані на столицю. Тож усі маршрути пролягають через нас. 

Із 30 000 пошкоджених / знищених об’єктів близько 90% припадає на житлову забудову (це майже 27 000 об’єктів). І пріоритетом для нас зараз є відновлення саме житла, адже люди поступово повертаються додому з інших областей чи з-за кордону. 

Щодо інфраструктурних об’єктів, то цьогоріч уже відновлено два мостових переходи – на території Бородянської територіальної громади (Бучанський р-н) та в селі Осещина (Вишгородський р-н). Загалом у попередні роки вдалося відновити понад 90% дорожньої інфраструктури. 

Фото: Володимир Лавренчук/Mind

Нині в першочергових планах – відновлення ще двох мостових переходів: у Броварському районі та с. Лебедівка Вишгородського р-ну, де цьогоріч зведено тимчасовий понтонний перехід. Проєктно-кошторисна документація (ПКД) по Лебедівці вже є, вартість становить близько 160 млн грн. Щодо об’єкта у Броварському районі – вартість оголосимо після проведення експертизи ПКД.

У поточному році державою не виділялася субвенція на дорожню інфраструктуру, тому всі роботи з утримання доріг здійснюються коштом обласного бюджету. Водночас 2026 року плануємо продовжити основні відновлювальні та будівельні роботи. Ми розглядаємо можливість залучення державної субвенції, а також активно ведемо перемовини з міжнародними партнерами. У цьому напрямі вже є конкретні напрацювання.

– А скільки на Київщині житлових будинків, що не підлягають реконструкції та який відсоток можна відновити (про які терміни та кошти йдеться)? 

– Одразу акцентую: набагато швидше відновлювати саме приватні будинки. Це не потребує великого часу і є необхідний інструментарій – державні та місцеві програми, допомога міжнародних партнерів. Наприклад, для приватного сектору діє державна програма «єВідновлення», яка компенсує будівництво на місці зруйнованого житла на власній земельній ділянці, або «житлові сертифікати», які дозволяють придбати житло в іншому місці за аналогічну оціночну вартість. Також є компенсація у 500 000 грн для ремонту пошкодженого приватного будинку.

Загалом на Київщині вже понад 20 000 осель / родин отримали компенсації через ці програми. Загальна сума виплат зараз – близько 3 млрд грн. 

Відновлення багатоквартирних житлових будинків відбувається нерівномірно. Найскладніша ситуація – у будинках, що зазнали значних пошкоджень і потребують капітального ремонту, зокрема відновлення місць загального користування. 

Разом із тим мешканці можуть скористатися можливістю отримати компенсацію через «єВідновлення» – до 300 000 грн на ремонт власної квартири в разі її пошкодження. Це дозволяє людям пришвидшити відновлення своїх помешкань навіть за умов тривалої ситуації з фінансуванням капітальних ремонтів будинків.

З усіх пошкоджених житлових багатоповерхівок близько 5% не підлягають відновленню. Загалом із  понад 2200 пошкоджених / зруйнованих багатоквартирних житлових будинків області відновлено 1625. Також на сьогодні 129 багатоквартирних будинків уже відновлюються коштом різних джерел фінансування, зокрема 20 з них фінансуються або співфінансуються коштом бюджету області. На відновлення решти потрібно майже 25 млрд грн.

Щоб зрозуміти стан об’єкта, слід провести обстеження пошкодженого будинку, розробити ПКД й отримати експертний висновок. У кожному окремому випадку це різні цифри, які залежать від ступеня руйнації. Це може бути капітальний ремонт будинку чи реконструкція, а може –  абсолютне нове будівництво одного під'їзду чи всього будинку. 

Щодо термінів відновлення багатоквартирної забудови, то тут важливими нюансами є поверховість будинку, рівень пошкодження тощо.

Про відновлення пошкоджених обʼєктів

– А які пошкоджені об’єкти відновлюються зараз КОДА: суми витрат і чиїм коштом? 

– Джерел для фінансування відновлення пошкоджених об’єктів багато. Серед них – Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Цього року на Київщину з Фонду виділено понад 1 млрд грн для трьох замовників: Департамент регіонального розвитку (структурний підрозділ КОДА), Ірпінська та Бучанська територіальні громади. З них трохи більше ніж 900 млн пішло на Департамент регіонального розвитку та понад 100 млн грн – на згадані дві громади. 

Кошти спрямовано на відновлення закладів освіти, амбулаторій і півтора десятка житлових будинків. Загалом відновлюються 50 об’єктів житлового й громадського призначення. Це так звані перехідні об’єкти, відновлення яких розпочато в минулі періоди, і більшість із них мають бути завершені до кінця цього року або ж на початку наступного. 

Фото: Віктор Чеботар'єв/КОДА

Також проєкти відновлення Київщини фінансуються за програмою UNITED24, яку підтримують донори (закордонні меценати, місцеві бізнеси). Загальний обсяг фінансування через UNITED24 на 2025 рік – майже 200 млн грн. Зокрема йдеться про 18 житлових будинків і стадіон в Ірпені, яким опікується відомий футболіст Андрій Шевченко. Серед цих 18 об’єктів вже завершено 12, а ще шість має бути фіналізовано до кінця 2025 року.

До речі, цьогоріч в Ірпені вже введено в експлуатацію два капітально відремонтованих будинки, одним з яких (ЖК «Мюнхаузен») опікувалася відома тенісистка Еліна Світоліна. Відкриття стадіону в Ірпені планується на весну 2026-го. 

Окрім цього, ми працюємо з Європейським інвестиційним банком. За цією програмою реалізується 13 об’єктів відбудови (де замовником є Департамент регіонального розвитку). Загальний обсяг фінансування на 2025 рік на зазначені об’єкти становить майже  405 млн грн.

Також є ще майже 30 об’єктів, де замовниками виступають самі громади. Йдеться про школи, лікарні, адмінбудівлі, центр реабілітації. Ця програма передбачає співфінансування, тобто частина бюджету залучена від місцевого бюджету, частина – від держави. 

Про розселення людей, які опинилися без житла

– Відновлення житлової забудови зазвичай відбувається довго. Де живуть люди та як їх розселяють, поки відновлюються домівки? Який бюджет цих програм?

– Універсального рішення немає. Як я вже казав, Київщина має 69 громад. Тобто є 69 окремих бюджетів і різні програми, різні рішення. А в разі надзвичайних ситуацій можуть бути такі варіанти: поселення в наявне тимчасове житло (гуртожитки, комунальні квартири / приватні будинки, номери в готелях) чи модульні містечка, Маневровий фонд, а також рішення громад щодо компенсації вартості житла, залежно від бюджету громади (у межах 3000 –10 000 грн щомісяця). 

– Ще у травні 2022 року тодішній голова КОДА Олександр Павлюк заявив, що «жителі Київської області, які втратили житло внаслідок воєнних дій, можуть отримати нові квартири. Скільки мешканців Київщини вже одержали нові квартири, і де саме?

– Одразу після визволення розглядалося багато варіантів відбудови та повернення людям осель. Одна з таких програм передбачала купівлю в забудовника відповідної кількості квартир для родин, які втратили своє житло. 

У період з 2023 по 2024 рік в межах програми «Нова оселя» Київська область придбала 51 квартиру для сімей, житло яких було зруйноване внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій і відновлення якого неможливе або економічно недоцільне. На це з обласного бюджету витрачено 111 267 589,15 грн.

Фото: Володимир Лавренчук/Mind

Квартири отримала 51 родина з 10 громад Київської області: Бишівська – дві сім’ї, Бородянська – вісім сімей, Бучанська – три сім’ї, Васильківська – одна сім’я, Гостомельська – сім сімей, Дмитрівська – дев’ять сімей, Іванківська – дві сім’ї, Ірпінська – вісім сімей, Макарівська – чотири сім’ї, Фастівська громада – сім сімей.

Три такі квартири розташовані в смт Макарів, чотири – в смт Немішаєве, 20 – у м. Бровари, по сім – у Борисполі та Ірпені, шість – у Фастові, три – у Богуславі та одна – у Бучі.

Через досягнення своєї основної мети програма вважається завершеною.

Зараз ми відбудовуємо житло, або люди отримують компенсації за пошкоджені / зруйновані домівки. Якщо порівняти цю стару програму й результати програми «єВідновлення» з державного ресурсу, то «єВідновлення» масштабніша. Тобто 51 квартира проти 20 000 осель / родин, які вже отримали компенсації. Також зазначу, що зараз у нас закінчується програма, за якою майже 100 приватних житлових будинків відбудовано з нуля за кошти обласного бюджету. 

Але проблема відсутності помешкань для переселення є. Ми намагаємося її розв’язувати різними шляхами. Зокрема, коштом міжнародних донорів – наприклад, американський підприємець Делл Лой Хансен будує частину нового житла. Є обласні й місцеві бюджети, за кошти яких купується житло для постраждалих громадян.      

Про забезпечення ВПО житлом

– Як у цьому контексті враховуються потреби ВПО (бо люди скаржаться на відсутність довгострокових житлових програм)? 

– Наразі на Київщині взято на облік 233 107 внутрішньо переміщених осіб. Ми продовжуємо приймати людей з інших областей (Донецької, Запорізької, Харківської).

В області діють 32 місця тимчасового проживання, у яких можуть розміститися понад 8400 людей. Сьогодні в них живуть 5680 осіб зі статусом ВПО. До кінця 2025 року планується завершення ремонтних робіт і введення в експлуатацію 594 додаткових місць для тимчасового проживання. 

Працюємо над збільшенням житлового фонду для розміщення ВПО. Для цього розроблена Київська обласна цільова програма «Підтримка внутрішньо переміщених осіб на 2023–2025 роки». Вона передбачає реконструкцію наявних приміщень, а також переобладнання нежитлових приміщень в житлові для тимчасового проживання ВПО. Цьогоріч у Славутичі буде завершено такий об’єкт (у співпраці з УВКБ ООН – Агентством ООН у справах біженців) на 150 родин.

Ще сім проєктів уже реалізовано. Це реконструкції гуртожитків Богуславського гуманітарного коледжу ім. І. С.Нечуя-Левицького для проживання 150 осіб і Сквирського вищого професійного училища для проживання 78 осіб. Також реконструйовано приміщення центру надання соціальних послуг у Томашівці, переобладнані гуртожитки в житлові будинки для родин переселенців у селі Глибоке та в с. Михайлівка-Рубежівка – отримали 34 квартири для проживання ВПО. За підтримки УВКБ ООН та БФ «РОКАДА» переобладнали нежитлове приміщення для 43 людей у Переяславі.

У Томашівській громаді підготували соціальний гуртожиток для проживання 18 осіб у семи нових кімнатах. У Білій Церкві розглядається два об’єкти під облаштування й розселення людей – по 400 квартир у кожному гуртожитку. У Бучі є п’ять недобудованих приватних житлових будинків, що мають бути передані у власність громади – ми теж їх добудуємо й забезпечимо людей житлом. Я вже обговорював таку можливість із Бучанським міським головою.

Також у мене постійно проходять зустрічі з різними фондами, які готові інвестувати й донатити в об’єкти задля їх відбудови чи реконструкції під поселення людей. Окрім усього зазначеного, існує порядок забезпечення тимчасовим житлом на строк до одного року з можливістю продовження цього строку ВПО (з огляду черговості). Є відповідна пріоритетність, яка обраховується згідно з постановою Кабміну.

Фото: Володимир Лавренчук/Mind

Зараз планується реалізувати експериментальний проєкт у Миронівській громаді: йдеться про приватні будинки, які можуть бути придбані за кошти держбюджету. Місцева громада разом із бізнесом їх ремонтують, і потім ми заселяємо туди людей за формулою «70/30»: де 30% – економічно неактивне населення та 70% – економічно активне.

Наразі маємо можливість працювати з трьома будинками, і, зокрема, компанія МХП вже готова їх ремонтувати, підвести водо- й електропостачання та забезпечувати переселенців робочими місцями. Така співпраця цікава і роботодавцю, і громаді, адже зростає надходження податків, відроджується інфраструктура в селах. Цю програму громада планує ухвалити до кінця 2025 року й одразу її запустити.

Про допомогу Київщині від інших країн

– А які країни пропонують Київщині вже зараз свою допомогу з відновлення? Назвіть конкретні проєкти. 

– Допомога країн-партнерів є дуже важливою. Серед них – Литва, Азербайджан, Фінляндія, Португалія, Японія, Угорщина, Німеччина, Італія, Франція, Австрія й багато інших. 

З їх допомогою вдалося забезпечити відновлення майже 4000 житлових об’єктів, відбудувати 19 об’єктів соціальної сфери й ЦНАПів. Така підтримка дозволила повернутися до нормального життя понад 92 000 мешканцям Київщини. 

Наприклад, капітально відремонтовано Українсько-литовський ліцей (за допомоги Литви) і дитсадок «Піноккіо» у Бородянці (допомогли організації зі США, Литви й Швейцарії). Проведено ремонт приватних житлових будинків німецьким Міжнародним благодійним фондом «Карітас». 

Також Благодійним фондом «Місія Хансена» (США), про який я вже згадував, реалізовано соціальні проєкти житла для ВПО – «Містечко Хансена» в селах Тарасівка та Софіївська Борщагівка, «Чудо Містечко» у с. Колонщина та проєкт у с. Пухівка.

Про плани КОДА щодо відбудови

– Відомо, що Київська облрада в жовтні ухвалила 13 нових програм розвитку і внесла зміни до 15 вже чинних. Що саме й чому змінили депутати, і як це позначиться на діяльності КОВА?

– Дійсно, така подія відбулася, і це системний крок на користь планового відновлення регіону. Головні напрями: відбудова інфраструктури, енергонезалежність, безпека, соціальний захист та економічний розвиток. Ініціатором змін і прийняття програм виступила саме КОВА. 

На нову програму «Безпечна Київщина» у 2026–2027 роках  передбачено 530,8 млн грн. Вона спрямована на  розвиток інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики області, а також на підтримку сил безпеки і оборони.

На соціальну сферу й підтримку ветеранів плануємо виділити близько 1,099 млрд грн. Також планується посилення чинної програми «Турбота» й ухвалення нової програми на наступні два роки (обсяг фінансування – 259,4 млн грн). Зокрема, буде вперше запроваджено окремий напрямок підтримки цивільних осіб, які повернулися з полону. На нову програму інтеграції ВПО передбачено 408,8 млн грн. Вона включає заходи щодо формування фондів житла соцпризначення, фондів житла для тимчасового проживання ВПО, надання соціальних послуг ВПО відповідно до їхніх потреб.

Економічна програма «Конкурентоспроможна Київщина» передбачає 164,1 млн грн – для підтримки малого й середнього бізнесу, індустріальних парків і залучення інвестицій.

Про захищеність енергоінфраструктури, блекаути й опалювальний сезон

– Питання відновлення та захисту енергоінфраструктури через російські обстріли – доволі чутливе. У медіа звучить багато критики з цього приводу на адресу влади. Яку інформацію можете озвучити щодо того, у якому стані наразі енергетичні об’єкти (ТЕЦ, трансформаторні підстанції тощо)?

– Можу відповісти лише загальними фразами, бо це об’єкти критичної інфраструктури. Я не можу розповідати про рівень захисту підстанцій тощо…  Ворог не припиняє атакувати Київську область, тому ми перебуваємо у стані постійної готовності. Це дуже серйозне й комплексне питання – ми виконуємо всі необхідні заходи та готуємося до будь-яких сценаріїв. Усі бачать, що основною ціллю ворога залишається критична, зокрема енергетична, інфраструктура.

– Хотілося б розуміти стан цих важливих об’єктів, особливо на тлі гучного скандалу, так званої справи Міндіча – де фігурують високопосадовці Енергоатому, Міністерства енергетики, екскерівник Нафтогазу та інші не менш відомі персоналії.  

– Нас цей скандал не стосується. Працюємо зі структурою ДТЕК. У нас є підстанції різних потужностей: операторські й вузлові підстанції, підстанції Укрзалізниці тощо. Їхня завантаженість різна, але пріоритет у захисті – там, де навантаженість абонентів більша. Це «чутлива» інформація, тому не можу озвучувати деталі та їхню кількість. Якщо говорити про захист, то вони захищені, і ми й надалі активно працюємо разом з ДАВРІУ та Мінрозвитку над посиленням цього рівня.    

– А який стан усіх цих об’єктів після нещодавніх російських обстрілів (на початку листопада)? 

– Стан енергооб’єктів Київщини можна зрозуміти за кількістю й тривалістю відключень електроенергії побутовим і промисловим споживачам. Щоб відключень було менше, ми працюємо з великим бізнесом, який має можливості прямого приєднання до імпорту електроенергії. 

Фото: Віктор Чеботар'єв/КОДА

Зокрема з початку року ми збільшили більш ніж учетверо обсяги імпорту електроенергії. А зараз працюємо над збільшенням обсягів альтернативних джерел живлення. Наприклад, коли у Славутичі була надзвичайна ситуація – блекаут, місто отримувало всі необхідні послуги (водопостачання, водовідведення, заживлення об’єктів критичної інфраструктури, лікарень, магазинів, аптек, банків тощо). І згодом завдяки енергетикам ми вийшли на відсутність відключень електроенергії.

Проте ворог продовжує атаки, і є випадки ураження критично важливих об’єктів. Але коментувати, де саме і який ступінь руйнації, я не маю повноважень, адже це не об’єкти підпорядкування КОДА.  

– Яка імовірність повторення блекаутів цієї зими на Київщині, наприклад, як 2022 року? Бо зараз ще тримається плюсова температура вдень, а що буде, коли буде мінус 10 °C і більше?

– На всі ці варіанти є відповідні алгоритми й інструкції. Ми постійно в координації з профільними службами. Щодо повторень блекаутів – вони можливі, поки рф є нашим сусідом і воює з Україною. 

Тільки злагоджена робота служб і розуміння з боку громадян – що відсутність світла спричинена не чиєюсь недбалістю, а цілеспрямованими ударами ворога по енергетиці – допоможуть нам швидше подолати наслідки атак і не дати ворогу посіяти паніку чи занурити нас у темряву.    

– Навряд чи ми зможемо змінити географічне розташування й перемістити рф на іншу півкулю, або ж самі змінити «адресу прописки»…  Але ви запевняєте, що навіть у разі надзвичайних ситуацій люди не будуть покинуті напризволяще?

– Я назвав реальний приклад зі Славутичем, коли місто функціонувало й було забезпечено всім необхідним. Також близько місяця тому була схожа ситуація у Броварському й Бориспільському районах – ми теж там розгортали пункти незламності, забезпечували живленням об’єкти критичної інфраструктури. До речі, там ми нарощуємо альтернативні джерела живлення й інші види генерації, запускаємо блочно-модульні котельні тощо.

– Старт опалювального сезону на Київщині ви оголосили ще 28 жовтня. Наскільки зараз область готова до проходження зими: яка забезпеченість енерго- й теплоносіями (у тому числі газом)?

– На Київщині вже повністю розпочато опалювальний сезон. Включення об’єктів триває за заявками обслуговуючих організацій або власників. Тому процес відбувається не одномоментно. До того ж усіх підключити в один день неможливо – через велике число об’єктів та обмежену кількість фахівців. Окрім того, є різні варіанти приєднання тепла: індивідуальні, централізовані котельні.

Першочергово було підключено до опалення об’єкти соціально-побутового призначення (дитсадки, школи, лікарні) – за заявками громад. Та сама формула й для багатоквартирних житлових будинків. Можливо, якісь ОСББ чи ЖК хотіли зекономити грошей, тому включали опалення набагато пізніше. Але зараз житлова забудова вже на 99,99% підключена до тепла – за винятком певних аварійних випадків чи коли об’єкт на капітальному ремонті / реконструкції (де перекладаються тепломережі, але зазвичай ці об’єкти тимчасово не є житловими). 

Підготовка до опалювального сезону тривала з моменту завершення попереднього. Тобто в нас достатньо часу на якісну підготовку, навіть попри те, що підприємства на вимогу уряду з 24 лютого 2022 року не підіймають тариф на опалення та працюють іноді у збиток, тому що різницю в тарифах їм жодного разу не компенсували. Але це інше питання.

Забезпечення теплом споживачів у громадах – обовʼязок органів місцевого самоврядування. Наразі до КОДА масових звернень із проблемами не надходило.

Фото: Володимир Лавренчук/Mind

Щойно розпочинається опалювальний сезон, тепло не відразу рівномірно потрапляє до кожної квартири, оскільки під час прогрівання будинку можуть утворюватися повітряні пробки, дрібні неполадки: їхні ідентифікація та видалення забирає якийсь час. Окрім того, якщо будинок обладнано теплопунктом, автоматика регулює подачу тепла до квартир, якщо температура повітря на вулиці підіймається, подача тепла зменшується, у цьому й полягає енергоефективність у будівлях. Налаштування системи має здійснювати обслуговуюча компанія або їх управитель.

 Якщо виникають аварійні ситуації, комунальні служби оперативно ліквідовують їх.

– Загалом яка ситуація з газопостачанням Київщини на зиму? 

– Стосовно забезпечення області газом, то зараз із цим немає проблем. Київоблгаз звітує, що відсутні відключення, окрім абонентських. Але в разі аварійних випадків відбувається ліквідація наслідків спеціалізованими бригадами. 

Звісно, через російські обстріли в нас бувають руйнації / пошкодження  об’єктів, але станом на зараз таких прикладів немає. 

Про розвиток бізнесу на Київщині в умовах війни

– Який відсоток бізнесу Київщина втратила за час повномасштабного вторгнення рф: скільки виробництв закрилося чи релокувалося? Як це позначилося на обласному бюджеті, і як змінилася структура його доходної частини?

– Повномасштабна війна завдала економіці Київщини серйозних збитків: пошкоджено понад 830 підприємств, з них 127 зруйновано повністю. Втім регіон швидко відновив ділову активність і став одним із центрів релокації бізнесу. Після звільнення Київщини до області релокувалося близько 600 підприємств. Найбільше – з Донецької та Харківської областей.

Успішно працюють, зокрема, Краматорський гідромеханічний завод, «Резинотехніка», «ЮТЕРМ Україна», «Сандора», «Нова кухня». Завдяки цьому й стабільній роботі малого та середнього бізнесу бюджетна ситуація суттєво поліпшилася. Якщо у 2022 році надходження від малого та середнього підприємництва становили 27,6 млрд грн, то лише за дев’ять місяців 2025 року – вже понад 43,3 млрд грн. Частка цього сектору в структурі доходів усіх рівнів – понад 70%, що забезпечує фінансову стійкість області.

Окремий напрямок – індустріальні парки. Ми передбачили кошти в сумі 10 млн грн на розвиток інженерної інфраструктури, а парк «КИТ» став першим, хто отримав компенсацію – 516 000 грн.

Попри війну Київщина залишається одним із найдинамічніших економічних регіонів: ми не лише зберегли потенціал, а й створили основу для повоєнного зростання.