ПДВ для 644 тисяч підприємців-спрощенців: сумнівна реформа Мінфіну, яка може коштувати економіці 200 млрд грн
Чому розширення податкової бази, яку насправді уряд запропонував ще 2023 року, не допоможе детінізації
Усі українські підприємці, річний оборот яких перевищує 1 млн грн, можуть стати платниками ПДВ. Такі зміни в оподаткуванні, за даними медіа, обговорюють Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) у межах нової кредитної програми на $8,1 млрд.
І хоча офіційних підтверджень, що уряд буде впроваджувати саме таку схему, не було, Міністерство фінансів підтвердило факт пошуку варіантів переведення платників єдиного податку на обов’язкову сплату ПДВ з 2027 року. Ба більше, збільшення податкового навантаження на спрощенців задеклароване ще в Національній стратегії доходів, яку урядом ухвалив наприкінці 2023 року.
Зараз платниками ПДВ обов'язково мають бути підприємці на загальній системі оподаткування з річним доходом понад 1 млн грн. Для решти суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють на єдиному податку, реєстрація платником ПДВ – справа добровільна.
Якщо Україна розширить сферу дії обов’язкового застосування ПДВ, це може торкнутися понад 600 тис. підприємців, підштовхнути їх до масової міграції в «тінь» і призвести до скорочення річного ВВП України майже на 200 млрд грн.
Mind розбирався, чим українська влада аргументує наміри вкотре посилити податкові умови для малого бізнесу.
Як можуть змінитися вимоги до підприємців
У листопаді місія МВФ прибула в Україну для обговорення нової програми кредитування на 2026–2029 роки. Після зустрічей представників фонду з членами Кабінету Міністрів і народними депутатами було досягнуто попередньої домовленості про продовження фінансування. Але фінальне рішення щодо видачі кредиту буде ухвалено на початку 2026 року після формалізації всіх зобов'язань, які візьме на себе українська сторона.
Один із пунктів, що може увійти до майбутнього меморандуму між Україною та МВФ, – скасування пільги, яка дозволяє підприємцям не реєструватися платниками ПДВ.
Про що саме йдеться. Відповідно до вимог ст. 181 Податкового кодексу, особи, які ведуть підприємницьку діяльність (продають товари / надають послуги) і дохід яких за останні 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, мають стати в Державній податковій службі (ДПС) на облік як платники ПДВ. Позбавлені такого обов'язку СПД на спрощеній системі оподаткування 1–3 груп. Виняток (згідно зі ст. 293 ПКУ) становлять підприємці на третій групі, які сплачують єдиний податок за ставкою 3%, – вони також реєструються як платники ПДВ.
Відповідно, якщо Кабмін і депутати вирішать збільшити кількість категорій бізнесу, які підпадають під дію ПДВ, усі підприємці з річним оборотом від 1 млн грн будуть змушені стати платником цього податку незалежно від того, використовують вони «спрощенку» чи ні.
Коли Мінфін запропонував обкласти спрощенців ПДВ
Остаточних домовленостей між Україною та МВФ ще немає, тому складно робити висновки, якими будуть умови обов'язкового переведення підприємців на ПДВ й коли це може статися.
МВФ від конкретних заяв також утримується. Керівниця з комунікацій фонду Джулі Козак на брифінгу 4 грудня повідомила лише про те, що з українською стороною було погоджено заходи щодо боротьби з неформальною економікою та скасування пільг (винятків) при реєстрації платників ПДВ.
Втім, як розповів один з експертів, який близький до перемов із представниками фонду, ідея про розширення ПДВ на всіх підприємців із річним оборотом від 1 млн грн дійсно була запропонована українською стороною. Її ініціатором є Міністерство фінансів.
І в цьому немає нічого дивного, оскільки концептуально переведення практично всього малого бізнесу на ПДВ закладено в Національній стратегії доходів. Вона, нагадаємо, була затверджена у грудні 2023 року, а розробляв її саме Мінфін.
Зокрема, необхідно звернутися до пункту 4.3.1 Нацстратегії, який передбачає поетапну реформу спрощеної системи оподаткування. У тому числі він містить досить вичерпне пряме формулювання про те, що деякі платники ПДВ перебувають в умовах недобросовісної конкуренції з учасниками спрощеної системи. Тому необхідно всіх «спрощенців» поставити на облік як платників ПДВ під час досягнення порогу реєстрації (тобто 1 млн грн).
Фрагмент Національної стратегії доходів 2023 року, де вже прямо було передбачено обов’язковість переведення спрощенців з оборотом понад 1 млн грн на сплату ПДВ
Отже, коли Україна й МВФ почали вести переговори з приводу нової програми, Мінфін запропонував запровадити цей пункт нацстратегії про необхідність загнати всіх підприємців-спрощенців у систему ПДВ, що, на думку міністерства, має призвести до збільшення податкових надходжень до держбюджету та ліквідувати зловживання зі спрощеною системою.
Як бізнес оцінює податковий тиск на малий бізнес
Економічна експертна платформа (ЕЕП) оприлюднила відкрите звернення аналітичних центрів до виконавчих органів державної влади та МВФ. У ньому сказано, що зобов'язання України щодо «скасування пільги для реєстрації платника ПДВ» викликає занепокоєння.
«Це може повністю нівелювати головну ідею спрощеної системи оподаткування – звільнення мікробізнесу від тягаря обліку та звітності, а також від податкових перевірок, які часто супроводжуються корупційним тиском», – йдеться в повідомленні ЕЕП.
Важливим є те, що адміністрування ПДВ в Україні передбачає ведення повноцінного бухгалтерського обліку. Тому підприємцям доведеться наймати бухгалтерів, оплачувати їхні послуги та готуватися до візитів податкових інспекторів.
«У 2024 році в Україні було зареєстровано понад 644 тис. підприємців на єдиному податку з доходом понад 1 млн грн. Якщо уявити, що всі вони стануть платниками ПДВ, це створить додаткове навантаження на систему адміністрування ПДВ, знадобляться сотні тисяч бухгалтерів, яких немає, і призведе до зростання поточних витрат мікробізнесу», – пояснює у своїй заяві ЕЕП.
Асоціація підприємців – ветеранів АТО виступила категорично проти запровадження ПДВ для фізосіб-підприємців (ФОП), оскільки така ініціатива призведе до різкого підвищення податкового навантаження на бізнес (у деяких випадках – у рази) і позбавить сенсу спрощену систему.
На думку старшого економіста консалтингової компанії CASE Україна Володимира Дубровського, чисті втрати української економіки можуть досягти 120–180 млрд грн. Тобто навіть за приблизними оцінками номінальний ВВП України може скоротитися майже на 2%.
«Не маючи можливості легально продовжувати свою діяльність, переважна більшість цих підприємців піде з ринку, поїде з України чи перейде у «тінь». По факту уряд зобов'язався перед МВФ (з подачі останнього) навпаки збільшити тіньову економіку та корупцію», – каже Володимир Дубровський.
Не варто забувати і про те, що в разі реєстрації платником ПДВ підприємець додає цей податок до вартості своїх товарів і послуг (стандартна ставка – 20%). Це призведе до зниження рентабельності бізнесу та знизить його конкурентоспроможність, особливо у сфері торгівлі, де великі мережі вже давно наступають на п'яти дрібним продавцям.
«У тих країнах, де немає спеціальних режимів для мікробізнесу, або вони недостатньо сприятливі, сектор роздрібної торгівлі, як правило, картелізований декількома великими мережами. В Україні постачальники вже скаржаться на те, що найбільші учасники ринку нав'язують їм кабальні умови», – говорить Володимир Дубровський.
Як це працює в інших країнах
Експерти вважають, що, коли участь у системі ПДВ все ж таки стане обов'язковою для всіх підприємців, поріг у розмірі 1 млн грн усе одно потрібно переглядати.
Для порівняння: у багатьох державах Євросоюзу, таких, як Латвія, Литва, Словенія, Словаччина, Болгарія, підприємці стають платниками ПДВ в разі досягнення річного обороту на рівні 50–60 тис. євро (2,5–3 млн грн). В окремих країнах, а саме у Франції, Швейцарії, Італії, Чехії, поріг для обов'язкової реєстрації платником ПДВ сягає 85–100 тис. євро (від 4 млн грн). Аналогічна умова діє й у Великій Британії.
Є на території ЄС і такі держави, де річна виручка, при перевищенні якої потрібно бути платником ПДВ, становить 20–25 тис. євро (близько 1 млн грн) – це Бельгія, Німеччина, Фінляндія, що можна порівняти з українськими реаліями.
Але в середньому поріг реєстрації платником ПДВ у більшості європейських країн у 2–2,5 раза перевищує ліміт доходу, який встановлено в Україні.
«А враховуючи унікальну обтяжливість вітчизняної моделі адміністрування ПДВ, такий поріг в Україні може бути ще вищим, ніж у ЄС», – вважають експерти ЕЕП.
Поріг виручки (доходу) у різних країнах, перевищення якого зобов'язує підприємців ставати платниками ПДВ
| Країна | Максимальний річний оборот без обов'язкової реєстрації платником ПДВ | Еквівалент у гривні |
| Албанія | 10 млн албанських леків | 5,1 млн грн |
| Болгарія | 100 000 болгарських левів | 2,5 млн грн |
| Канада | 30 000 канадських доларів | 0,92 млн грн |
| Литва | 55 000 євро | 2,7 млн грн |
| Польща | 200 000 польських злотих | 2,33 млн грн |
| Румунія | 300 000 румунських леїв | 2,9 млн грн |
| Словаччина | 62 500 євро | 3,1 млн грн |
| Франція | 34 600 євро (послуги) / 85 800 євро (товари) | 1,7 млн грн / 4,2 млн грн |
| Фінляндія | 20 000 євро | 0,99 млн грн |
| Чехія | 2,54 млн чеських крон | 5,2 млн грн |
| Швейцарія | 100 000 швейцарських франків | 5,3 млн грн |
За даними з відкритих джерел
Також показовим є досвід окремих європейських країн, які вирішили погіршити умови для мікробізнесу, але жодних переваг від цього не набули.
Зокрема, йдеться про Румунію, яка з 2022 року за рекомендацією МВФ і Світового банку почала зменшувати річний оборот для підприємців на спеціальному податковому режимі (аналог української «спрощенки»). З 2023 року максимальна виручка для румунських підприємців на спецрежимі скоротилася вдвічі – з 1 млн євро до 500 тис. євро, з 2025 року – до 250 тис. євро, а з 2026 року вона зменшиться до 100 тис. євро.
«Це призвело до наджорсткої трансформації податкового режиму (у Румунії. – Mind) і швидкого скорочення кількості мікропідприємств – більш ніж із 900 тис. у 2022 році до 326,5 тис. на початок поточного року. Але, головне, після цього ніякого бурхливого економічного зростання в Румунії не сталося. Зростання ВВП у 2024 році становило 0,9%, а у 2025–2026 роках воно очікується на рівні 1% і 1,4% відповідно», – розповідає старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ) В'ячеслав Черкашин.
Втім навіть у Румунії підприємець має стати платником ПДВ, якщо річні обсяги його бізнесу становлять 59 тис. євро й більше (2,92 млн грн в еквіваленті). А це майже утричі більше, ніж в Україні.
Що говорять представники уряду та депутати
Представники української влади в якийсь момент таки вийшли з режиму мовчання та почали коментувати ситуацію навколо підприємців і ПДВ.
Мінфін намагався заспокоїти, що уряд не планує підвищувати базові ставки податків, а фокусуватиметься на детінізації, поліпшенні адміністрування та розширенні податкової бази.
«Йдеться не про автоматичне скасування пільг у реєстрації платника ПДВ, а про формування збалансованого підходу, який одночасно посилить боротьбу з тіньовими схемами та захистить сумлінний малий бізнес», – уточнив Мінфін.
Але розширення податкової бази як раз і підтверджує те, що уряд має намір прибирати пільги для підприємців та переводити окремі категорії бізнесу до групи оподатковуваних ПДВ.
Також Мінфін заявив, що зміни, які можуть зачепити підприємців, відбудуться не раніше 2027 року. Тому є достатньо часу, щоб напрацювати комплексне рішення в питаннях оподаткування ПДВ для ФОП.
«Запропоновані підходи мають забезпечити умови, коли підприємці працюють за рівними для всіх правилами, а ті, хто використовує спрощену систему для агресивної оптимізації, дроблення бізнесу, «сірого» імпорту, контрабанди, не отримують необґрунтованих переваг», – йдеться в повідомленні.
Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики народний депутат Данило Гетманцев заявив, що комунікацію з МВФ веде уряд, тому він не може давати оцінку цим процесам. Водночас Гетманцев запевнив, що депутати не реєструватимуть законопроєкт щодо запровадження ПДВ для спрощенців. «Якщо такий документ і з'явиться, то його подаватиме Кабмін», – уточнив Гетманцев.
Заступник голови податково-фінансового комітету ВР, народний депутат Ярослав Железняк зі свого боку підтвердив, що реєстрація підприємців на спрощеній системі платниками ПДВ (з оборотом понад 1 млн грн) дійсно може стати обов'язковою з 1 січня 2027 року. Для цього до меморандуму з МВФ буде внесено окремий структурний маяк, який зобов'яже уряд подати відповідний законопроєкт.
Яким може бути «ефект» від масштабування сплати ПДВ
Переведення всіх підприємців на ПДВ не тільки вписується в концепцію детінізації, яка стане однією з основних умов нової програми з МВФ. Такий крок повинен (теоретично) ліквідувати дроблення великого бізнесу, для чого найчастіше використовуються підприємці 2-ї та 3-ї груп єдиного податку. Чим власне, як було наведено вище, й аргументує свою позицію Мінфін.
У Європейській Бізнес Асоціації, коментуючи Mind можливий перегляд ПДВ-правил для підприємців, також звернули увагу саме на цей аспект від змін. У ЄБА заявили, що, попри важливість існування спрощеної системи оподаткування, необхідно запобігти зловживанням із боку великих компаній, які використовують спрощенку для дроблення бізнесу.
Але Володимир Дубровський вважає, що лобісти великих роздрібних компаній у такий спосіб просто намагаються прибрати конкурентів. «Якщо псевдо-ФОП задіяний у схемі дроблення, то там і зараз існує загальна бухгалтерія, тому що великий бізнес без неї не може обійтись», – каже експерт.
Інакше кажучи, примусова реєстрація підприємців платниками ПДВ кардинально ситуацію не змінить. Щоб розв’язати проблему дроблення, потрібно прибирати конкретні лазівки, які дозволяють бізнесу такі зловживання.
Наприклад, треба звертати увагу на такі ознаки:
- коли мережа ресторанів розмиває оборот на 50 ФОП, щоб не виходити за поріг 1 млн грн;
- коли формально кілька десятків підприємців мають однакову юридичну адресу, спільних постачальників, підрядників і клієнтів;
- коли ФОП виконують функцію найманих співробітників для мінімізації зарплатних податків.
Тому ЄБA справедливо зауважує, що проблема не стільки в нормах податкового законодавства, скільки в ухиленні від його виконання.
Якщо говорити про можливі додаткові надходження до держбюджету завдяки переведенню підприємців на ПДВ, то вони можуть становити 10–13 млрд грн на рік – саме на такому рівні ЕЕП оцінює сукупні втрати від зловживань зі спрощеною системою оподаткування. Втім, навіть якщо бюджет отримає ці гроші, втрати ВВП, нагадаємо, можуть виявитися у 14 разів більшими.
Крім того, як писав Mind, в інших сегментах тіньової економіки ховається значно більше грошей. Зокрема, від конвертаційних центрів і неформальної зайнятості ненадходження до бюджету становлять 200–265 млрд грн на рік, від «сірого» імпорту та контрабанди – 105–120 млрд грн на рік, від недоплати акцизного податку – до 43 млрд грн на рік. Отже, потенціал детінізації дійсно величезний, але спрощена система без сплати ПДВ – далеко не головне зло.