Бізнес-омбудсмен: «Наразі кількість скарг бізнесу на Податкову службу становить 48% від загалу»

Нинішній бізнес-омбудсмен Роман Ващук наприкінці січня 2026 року вже закінчує свою чотирирічну каденцію на цій посаді. Раніше, у 2014–2019 роках, був послом Канади в Україні, а з кінця 2021 року – знову повернувся в Україну, але вже у статусі очільника Ради бізнес-омбудсмена. Тож мав змогу з різних боків вивчити особливості вітчизняного бізнес-клімату.

За час головування Романа Ващука Рада бізнес-омбудсмена (РБО) неодноразово виступала арбітром між підприємцями й державою та має у своєму активі чимало успішних кейсів. Адже попри війну до РБО регулярно надходить потік звернень від бізнесу щодо порушення їхніх прав з боку держорганів.

Напередодні від’їзду Романа Ващука з України Mind розпитав його про специфіку скарг підприємців на дії держчиновників (у довоєнний та воєнний періоди), стан справ із рейдерством, про підсумки роботи РБО за чотири роки та успішні історії захисту бізнесу. Також згадали системні проблеми українського бізнес-клімату та роль у них правоохоронних органів.

Про основні перешкоди для ведення бізнесу в Україні

– Як змінився рівень і характер перешкод для ведення бізнесу в Україні за чотири роки вашого перебування на посаді бізнес-омбудсмена?

– За нашою статистикою, станом до кінця лютого 2022 року трохи більше 2/3 скарг з усіх (понад 2000 скарг) припадало на дії Державної податкової служби, далі – правоохоронці й митниця. Тобто це найпоширеніші скарги до початку вторгнення рф.

Стан справ і статистику з 24 лютого 2022 року до липня 2023-го я озвучував у нашому попередньому інтерв’ю. Рейтинг нарікань на контролюючі органи за цей період не змінився – податкова (79%), правоохоронці, митниця.

І хоча кількість скарг загалом стала меншою (чимало бізнесу виїхало, а деякі українські території опинилися під російською окупацією), але пропорції і тематика залишилися сталими. Станом на зараз, якщо говорити про податкову, то у III кварталі 2025 року кількість скарг бізнесу на неї становить 48% від загальної кількості. 

Зрозуміло, що є природне напруження між бізнесом і податковою – і це стосується будь-якої країни. Адже підприємці не хочуть переплачувати, а фіскали прагнуть збирати гроші.

Якщо розглядати найчастішу тематику скарг до РБО, то це проблема податкових перевірок, блокування податкових накладних (СМКОР) і невиконання судових рішень, часто пов’язаних з поверненням ПДВ. І хоча за останні три роки потік цих скарг зменшився майже на 90%,  проте податкові питання залишаються №1 в антирейтингу РБО. З огляду на це, ми чекаємо на законопроєкт №14196, який має синхронізувати податкову із Законом про адмінпроцедуру, що сприятиме зрозумілій комунікації фіскалів і бізнесу.

– Якщо говорити про тиск на бізнес із боку держорганів, то за останні чотири роки він зменшився чи збільшився, і чому?

– З технічного погляду, він послабився – стало менше дрібних економічних перешкод. Але залишився тиск правоохоронних органів: зокрема, за останній квартал 2025 року кількість скарг на правоохоронців становить 20%, хоча на початку року була ще на рівні 10–12%. Тобто кількість скарг на них стрімко зростає.

Довгий час у нас було мало скарг на БЕБ, бо ця інституція була ще у стадії «розкрутки». Але зараз бюро стало значним джерелом скарг, бо поводиться як колишня Податкова міліція. У ІІІ кварталі 2025 року кількість скарг на БЕБ становила 15 з 46 на правоохоронні органи загалом. З цього приводу РБО вже мала зустріч із новим керівником Олександром Цивінським, тому сподіваюсь, що по лінії БЕБ відсоток скарг спадатиме.

Найменше скаржиться бізнес на органи місцевого самоврядування (станом на III квартал 2025 року – всього 5%). Можливо тому, що РБО намагається створити більше можливостей для адміністративного оскарження саме на місцях (бо на місцевому рівні можна звертатися переважно лише до суду – а якщо бізнес уже пішов у суд, то ця справа поза нашим мандатом).

РБО наразі проводить пілотний проєкт у Львові (разом із Львівською мерією й міськвиконкомом), аби створити Міську комісію адміноскаржень. Адже більшість наших справ ми розв’язуємо протягом трьох місяців – і компаніям це виходить значно дешевше, аніж звертатися до суду.

– Ви згадали про митницю: можете навести приклади скарг від бізнесу?

– Розповім один із кейсів: мова про компанію з бельгійськими інвестиціями Schréder – одного з найбільших виробників світильників у Східній Європі. Фірма зіткнулася з раптовою зміною підходу Тернопільської митниці до класифікації імпортованих світлодіодних плат. Суть у тому, що з вересня 2024 року митники почали відносити товар до іншого коду – з 5% ставкою мита, що створювало ризик суттєвих донарахувань, постаудиту й репутаційні втрати.

Завдяки втручанню РБО, станом на січень 2025 року, Тернопільська митниця відновила попередню класифікацію, що передбачала ставку ввізного мита в розмірі 0%. У результаті компанії вдалося уникнути фінансових збитків у вигляді надмірно сплачених митних платежів на більш ніж 300 000 євро лише за 2025 рік.

Про динаміку скарг бізнесу за останні два роки

– Загалом яка кількість скарг та від яких саме бізнесів (малий, середній, ФПГ) надійшла до Ради бізнес-омбудсмена за 2024–25 роки: як вони змінилися проти попередніх років та які причини цієї зміни?

– За 2024 рік від великого бізнесу було отримано 400 скарг, від МСБ – 791 скарга. Цьогоріч за 11 місяців від великого бізнесу надійшло 256 скарг, а від МСБ – 504. Зазвичай у малого й середнього бізнесів показники скарг завжди вищі.

Якщо говорити про бізнес з іноземними інвестиціями, то із загальної кількості скарг по 2024 року (1191) – це 145 заяв, а станом на листопад 2025-го (760) – 95 скарг.

Загалом і з року в рік пропорції незмінні: 2/3 скарг – це МСБ і десь 27–33% складають скарги від великого бізнесу. Звісно, динаміка змінилася: до війни було дуже багато скарг на рік (близько 2000 – від усіх бізнесів), у воєнні роки – надходить приблизно понад 1000 скарг. Це пов’язано у тому числі з тим, як я вже зазначив, що раніше ми фіксували сотні скарг на блокування податкових накладних і не виконані судові рішення, а зараз цей показник впав на 90%.

– А який відсоток таких скарг за оцінками РБО є дійсно вмотивованим?

– Ми не приймаємо всі скарги підряд. Спочатку РБО їх критично оцінює (зокрема, на предмет нашого мандату), на це в нас є 10 днів. Але приблизно 80% скарг, з якими ми працюємо, є обґрунтованими. В інших 20% випадків ми бачимо, що державний орган цілком слушно визначив проблему.

Про результативність роботи РБО в Україні 

– Як оцінюєте результативність діяльності РБО: який відсоток вмотивованих звернень бізнесу вдалося відстояти?

– З 2015 року РБО отримала 14 242 cкарги, закрила 9922 справи (станом на 4 грудня 2025 року) і допомогла зберегти бізнесу 31,6 млрд грн. Інформацію щодо отриманих скарг можна побачити в наших квартальних звітах.

Якщо дивитися на цей рік, то РБО вдається відстояти 62–63% скарг від кількості відібраних адекватних звернень. Наприклад, у липні – вересні 2025 року ми отримали 225 скарг від бізнесу і наразі вже закрили 116. Ще триває розслідування по 67 справам.

У нас є свої критерії успішності щодо відпрацювання прийнятих скарг. Вважаємо справу успішною, коли РБО вдалося відстояти, наприклад, по «грошових» скаргах (штрафи, донарахування, митна вартість, накладні, повернення ПДВ) як мінімум половину від тієї суми, на яку подавав скаржник. Або ж якщо ми змогли розв’язати регуляторну проблему, яка не має точної монетарної вартості. Мова про поновлення ліцензій, дозволів тощо.

До речі, фінансовий ефект у III кварталі 2025 року був пропорційно дуже високим. Нещодавно в РБО запроваджено новий напрямок, який працює з питаннями відновлення. Ми допомагаємо бізнесу долати виклики війни, реалізовувати проєкти відбудови, зокрема критичної інфраструктури, а також сприяємо формуванню справедливих і прозорих умов для участі компаній та залучення інвестицій у процеси відновлення. І якщо говорити про цю сферу, то ми отримали 13 скарг з цієї тематики. Якраз одну таку велику справу – майже на 2 млрд грн – нам вдалося вже вирішити.

– А можна детальніше про цей кейс?

– Рада працює з конфіденційною інформацією, і ми цінуємо довіру наших заявників, тому не можемо дати більше деталей на цьому етапі.

Але наголошу, що на початку 2025 року ми опублікували звіт щодо питань відбудови критичної інфраструктури (захисні споруди на трансформаторних підстанціях тощо), де виникають проблеми з оплатою, кримінальні провадження по контактах, – і РБО працюватиме над системним усуненням цих проблем. Завантажити звіт можна за посиланням.

Якщо ж говорити про загальний фінансовий ефект РБО у III кварталі 2025 року, то він становить 2,7 млрд грн. Тому, думаю, цей рік у нас буде дуже результативним – завдяки фінансовому ефекту. Проте навіть наші нефінансові успіхи мають пізніший фінансовий вплив для компаній.   

Про найчастіші скарги підприємців під час війни   

– А як змінився характер тиску з боку держорганів – на що найбільше скаржаться підприємці? Під час воєнного стану частина перевірок із боку контролюючих органів під мораторієм, але упереджені податкові перевірки / замовні кримінальні справи часто є основним тягарем при веденні бізнесу.

– Мораторій оголошено на необґрунтовані перевірки, але жоден орган контролю не зізнається, що підстав для перевірок немає.

Окрім того, як стверджують наші контакти у правоохоронних органах, робиться ставка йна те, що вдасться домовитися з бізнесом «по дорозі». І в цій ситуації багато чого залежатиме від Генпрокуратури: якщо вона й надалі стимулюватиме діяльність органів досудового розслідування кількістю справ, а не їхньою якістю – позитивних зрушень не буде. На мій погляд, щоб завадити повальному відкриттю кримінальних справ проти бізнесу, потрібні зміни до КПК 2012 року.

Зокрема, є законопроєкт №12439, який впроваджує певні зміни. Йдеться про вдосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час кримінальних проваджень, захист бізнесу від зловживань правоохоронців, введення чітких строків арешту майна, обмеження «невідкладних обшуків» і підвищення прозорості слідчих дій. РБО писала до нього свої коментарі.

Ще одна проблема, яка є результатом реформ 2014 року – те, що українські реформатори й закордонні донори, не бажаючи розбиратися з функціоналом контролюючих органів в Україні, утворили нові структури – НАБУ, САП, ДБР, БЕБ. При тому старі (навіть частину з них) – не ліквідовано. До прикладу, Податкова міліція. Вона була ліквідована через шість років після своєї реформи. По факту співробітники Податкової міліції тепер перейшли працювати в новостворені антикорупційні та правоохоронні органи.

Існує також питання підслідності справ. Різні правоохоронні органи нині розслідують справи, пов’язані з ухиленням від сплати податків. Хоча їх має розслідувати БЕБ, як це прописано в КПК. А розслідують Нацполіція, ДБР тощо, які чомусь зберегли економічні підрозділи.

Тобто на сьогодні бізнес має подвоєний «набір» контролюючих органів, який може прийти до них із перевірками. Звісно, підприємці скаржаться: якщо раніше могло прийти чотири перевіряючих органи, то зараз вісім. Володимир Зеленський ще три роки тому казав, що до бізнесу з перевірками має приходити лише БЕБ. Але насправді ми ще надто далеко від цього ідеального стану.

Про скарги бізнесу на БЕБ і правоохоронців

– Ви зазначили, що останнім часом БЕБ стало значним джерелом скарг, бо поводиться як колишня Податкова міліція. Можете навести кейси? 

– Цікавий кейс автодилера, який продавав вживані імпортні автомобілі. Цей ринок в Україні переважно є «сірим» і «чорним» – прозорі угоди становлять лише 5%. Але вітчизняні контролюючі органи вирішили «звернути увагу» саме на прозору компанію.

Суть справи в наступному: фірма «по-білому» перепродавала авто – і отримала кримінальне провадження. Одразу наголошу, що ця фірма не мала жодних проблем із Податковою (яка правильно розтлумачила ситуацію – якщо продаєш уживане авто, то оподатковується не повна її ціна, а маржа – заробіток з продажу). Натомість БЕБ звинуватило компанію у несплаті податків з повної ціни автомобілів. РБО взялася за цей кейс: ми мали контакти з Генпрокуратурою та БЕБ, і справу вдалося закрити з огляду на безпідставність її відкриття.

Інший кейс, над яким ми наразі працюємо, стосується одного з найбільших українських виробників і продавців світлотехнічного обладнання (у тому числі вуличного). Це американсько-українська компанія ITW Systems, яку БЕБ звинувачує у фіктивності.

До речі, РБО не вперше спостерігає, як українські виробники, що створюють додану вартість, потрапляють під «приціл» правоохоронців. У результаті – замість злагодженої роботи компанії змушені відбиватись від обшуків й десятки разів подавати документи, доводячи свою реальність.

– Якщо говорити про кейси по правоохоронній лінії, які ще є особливості?

– Дуже часто правоохоронні органи націлюються на бізнеси, власники яких стали «політично невигідними». І тоді розпочинаються кримінальні провадження з метою «накопати» компромат на супротивника. Такі провадження тривають роками.

Наприклад, відомий кейс по перебудові так званого «кесону» (об’єкт недобудованого «Сталінського метро») біля парку «Наталка» на київській Оболоні, пов’язаний з підприємцем Ігорем Тинним, де бізнесмен хотів побудувати ресторан і концертний зал.

Правоохоронці зареєстрували провадження нібито через самовільне зайняття земельної ділянки й будівництво компаніями Тинного (ТОВ «Гювексхаус» і «Гранада 82») – хоча всі документи про право власності на будівлю та користування землею були. Протягом майже двох років РБО контактувала в цій справі з представниками Офісу Генпрокурора. Про закриття кримінального провадження стало відомо цьогоріч.

Та сама проблема з державними закупівлями. Часто правоохоронці прискіпуються до бізнесу – мовляв, не така вартість чи є порушення по процедурі продажу тощо. Але всі подібні звинувачення зазвичай політично вмотивовані. Звісно, такі кримінальні справи гальмують розвиток бізнесу в Україні.

Але хочу сказати, що в Україні можна вести бізнес «по-білому». Адже лідери в різних сегментах вітчизняної економіки (продаж нафтопродуктів, ритейл тощо), працюють у відкритому режимі. Проте є певний шлейф деяких «схем», які слід нівелювати шляхом спрощення й зрозумілості правил ведення бізнесу.  

Про скарги бізнес-спільноти на податкову 

– А які цікаві кейси можете навести щодо неправомірних дій податкової?

– У нас був кейс із сімейною молочною фермою, де ми мусили надсилати фото сараїв і корів, аби довести податковій, що це справді молочна ферма. У 2022 році до РБО звернувся фермер, який має невелике поголів’я корів, молоко від яких продає молокозаводу. Проблема полягала в тому, що податкова зупинила реєстрацію його податкових накладних.

А цьогоріч у податкової були претензії щодо недостатньої кількості зареєстрованих на сімейній фермі працівників. Хоча закон забороняє мати найманих працівників фермерському господарству, що перебуває на IV групі єдиного податку: для своєї діяльності воно залучає працю членів родини. Справу вирішено на користь фермера і закрито.

Ще один неординарний кейс. Йдеться про ТОВ «Хонігма» на Львівщині, яке збирає від приватних пасічників мед і продає його (переважно на експорт, найбільше – у Канаду). Компанія отримала всі необхідні документи, що підтверджували легальність її діяльності та якість продукції, пройшовши, зокрема, сертифікацію для майбутнього експорту до ЄС. Але українська податкова внесла її до категорії «ризикових платників податків». Як результат – довелося зупинити експорт контейнера з медом, а бізнес опинився під загрозою зриву великого міжнародного контракту (фірма мала свій магазин на американській платформі Amazon) і закриття.

Зупиняти діяльність фірми, яка переробляє цю продукцію й продає її на експорт – не найкращий спосіб переконати селян реєструвати свої пасіки, плантації ліщини чи горіхів. Зараз цей кейс успішно закрито з допомогою РБО: податкова виключила компанію з переліку ризикових платників податків.

До речі, такі «наїзди» податкової на вітчизняного виробника дедалі частіше трапляються на Західній Україні. Зокрема, на Львівщині аж занадто прискіпливі податківці.

Також потрібно більше уваги від фіскальних органів до реального стану підприємств, особливо, якщо йдеться про воєнні форс-мажори. Іноді компаніям украй важко довести, що їх бухгалтерія була пошкоджена / згоріла внаслідок військових дій (навіть при наявному звіті ДСНС) – зокрема, таких випадків чимало на Харківщині.

У деяких випадках Податкова аргументує свої підозри тим, що пожежники не перелічили конкретні бухгалтерські документи, які згоріли, натякаючи, що їх там могло і взагалі не бути…  Я вважаю, що до бізнесу, травмованого війною, має бути більше розуміння з боку держави.

Про кейси, повʼязані з АМКУ й АРМА

– А наскільки проблемними для бізнесу є рішення з боку АМКУ? На що найбільше жаліються підприємці у відносинах із комітетом – чи справедливі ці скарги (наведіть конкретні кейси)?

– Ми маємо відносно мало скарг на АМКУ. У нас вкрай мало інструментів, які дозволяють вплинути на цей держорган. Можливо, з цієї причини в РБО майже не надходять подібні скарги. Там існують свої правила, які, мабуть, було б добре теж синхронізувати із Законом про адмінпроцедуру.

Скарги бізнесу, які було вирішено успішно, стосувалися порушень при визначенні переможця в тендерах і дискримінаційних умов у публічних закупівлях.

Цьогоріч отримали чотири скарги. Дві взяли в роботу, і по одній (датується 2024 роком) розслідування триває.

– Ті самі питання цікавлять і щодо діяльності АРМА.

– По АРМА у нас ще менше кейсів. Імовірно, теж тому, що немає механізму адміноскарження (адже РБО – установа, яка займається саме адміністративним оскарженням).

Якщо говорити конкретно, то з 2022 року по сьогодні в РБО було подано 10 скарг, але всі вони відхилені. Наразі одна скарга знаходиться на стадії розгляду (йдеться про арештований товар, переданий в управління АРМА).

Про стан справ із рейдерством

– У попередньому інтерв’ю Mind ви наголошували, що «з’являються певні ознаки того, що проблема незаконних реєстраційних дій повертається в Україну». Водночас юристи й бізнес часто скаржаться, що Мін’юст і Офіс протидії рейдерству ухвалюють «ручні» рішення на користь однієї зі сторін господарського конфлікту, у тому числі в ході рейдерського захоплення активів, анулюючи / поновлюючи реєстрацію майна за тією чи іншою особою. Як оцінюєте поточну ситуацію щодо явища рейдерства (статистика і кейси)?  

– Наша статистика по рейдерству залишається низькою. Якщо говорити мовою цифр, то до вторгнення рф (у 2020–2021 роках) у нас зафіксовано 46 скарг на незаконні реєстраційні дії, з яких 14 – ми успішно відстояли. А з 2022 році по сьогодні – до РБО надійшло 27 скарг, з яких лише п’ять позитивно завершено.

Скарги стосувалися неправомірних реєстраційних дій, а саме їх вчинення держреєстратором у форматі зміни керівника фірми або позбавлення власника частки у статутному капіталі. Зокрема цьогоріч маємо вісім зареєстрованих скарг, але по ним ще працюємо.

На наш погляд, спецкомісія Мінʼюсту працює доволі ефективно. Інше питання – чи кожен задоволений результатом? Проте за останні два з половиною роки я не бачу особливого росту рейдерської активності – в усякому разі за статистикою звернень бізнесу через цю проблему до РБО.