У січні 2026 року в Лас-Вегасі пройшла CES – найбільша технологічна виставка світу, де понад 4100 компаній із десятків країн демонструють інновації в ШI, робототехніці, цифровому здоров’ї, мобільності тощо. Це найвпливовіше технологічне шоу збирає сотні тисяч відвідувачів.
Цього року Україна вп’яте бере участь у CES, вдруге – з власним павільйоном та вперше – у зоні Global Pavilions, де країни представлені як цілісні технологічні екосистеми. Команди для участі в CES 2026 відбирали в Міністерстві цифрової трансформації та Українському фонді стартапів. Відбір проходив за відкритими заявками з фокусом на продуктах із потенціалом до масштабування.
«Спільний знаменник для учасників – інженерна вимогливість та орієнтація на результат: рішення проєктуються так, щоб їх можна було перевірити в реальних сценаріях, довести до стабільної роботи й масштабувати через партнерства. В українській екосистемі цей цикл проходять швидше, ніж у багатьох зрілих ринках: команди за короткий час переходять від ранньої стадії до продуктів, готових до міжнародних інтеграцій, і вбудовуються у глобальні інноваційні ланцюги – з опорою на співпрацю з університетами, R&D-центрами та прикладними індустріальними партнерами», – пояснюють у компанії DroneUA, яка стала співорганізатором українського павільйону.
У підсумку від України на CES 2026 поїхали 8 стартапів із продуктами у сферах DefenceTech, робототехніки, ШІ, енергетики, MedTech, АПК. Раніше Mind розповідав про два з них – HEFT та Ovul. У цій статті зібрано цікаві факти про шість інших учасників CES з України.
Lanka Robotics

Lanka Robotics привезла на CES 2026 інноваційне рішення для автономної навігації наземних роботизованих комплексів (НРК). Компанія розробила НРК «Мамут» і програмний модуль, що інтегрується в роботи інших виробників.
Наразі одна з вразливостей НРК – втрата зв’язку. Цю проблему намагаються розв’язати в Lanka.
«Наша система дозволяє НРК проїхати 100 метрів без зв’язку, там де немає GPS, оскільки, наприклад, Starlink втрачають зв’язок там, де лісосмуги, між високими будівлями, де може бути затримка зв’язку 1–2 секунди, і це вже може закінчитися втратою дрона. Наше рішення базується на технології computer vision та візуальній навігації», – нещодавно розповідала одна зі співзасновниць компанії.
НРК із програмним модулем мають орієнтуватися по камері й ухвалювати рішення щодо траєкторії руху без участі оператора – поки немає зв’язку. Також модуль допомагає розпізнавати й об’їжджати перешкоди, виявляти міни. Система вже протестована на полігоні з «Мамутом», налагоджено партнерство з виробниками двох інших НРК.
Компанію зареєстровано влітку 2025 року, хоча команда працює у сфері НРК близько трьох років. У Lanka Robotics не розголошують офіційну назву компанії, прізвища засновників, фінансові результати та іншу чутливу інформацію.
Першу розробку – НРК «Мамут» – засновники створювали власним коштом, інвестувавши близько $20 000. Для подальшого розвитку компанія хоче залучити $1 млн. Кошти підуть на розширення команди, масштабування та прискорення R&D. Паралельно стартап розраховує на державну підтримку й очікує рішення щодо участі у грантовій програмі Brave1.
VARTA

VARTA привезла на CES 2026 один зі своїх продуктів Dozor AI – автономний модуль із ШІ для детекції, переслідування та перехоплення ворожих дронів. у компанії розповідають, що Dozor AI здатний самостійно знаходити та знищувати FPV та розвідувальні БпЛА – навіть в умовах протидії РЕБ.
У перспективі запланована інтеграція модуля із системами ситуаційної обізнаності, зокрема DELTA. Це дозволить одному оператору керувати групою з п’яти-семи перехоплювачів, створюючи концепцію так званого малого неба – сегмента ППО, де ключову роль відіграватимуть дрони-перехоплювачі. Технологія вже пройшла тестування. Вперше вона була продемонстрована у вересні 2025 року.
VARTA не розкриває офіційну назву компанії, імена засновників, фінансові показники та іншу чутливу інформацію. Проте уточнює, що в підприємства є власні патенти, виробничі потужності, а розробки вже застосовуються ЗСУ та відповідають стандартам НАТО.
Компанія публічно не заявляла про залучення інвестицій. Втім відкрита для інвесторів, яким пропонує надати Pich Deck та інвестпропозицію.
Tykho Electronics

Tykho Electronics представила на CES 2026 спеціалізовану електроніку для дронів. Компанія виробляє контролери польоту, регулятори швидкості, плати розподілу живлення, а також модульні системи радіоелектронної боротьби.
Локалізація таких комплектуючих – high level українського ринку компонентів. Виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко раніше розповідав Mind, що найбільше «вузьке місце» – це виробництво повноцінної електронної бази. Тож Tykho цю проблему намагається долати.
«З початку повномасштабного вторгнення більшість компонентів разом із FPV-дронами імпортується з Китаю. Але через ворожу позицію Китаю до України та підтримку росії, цей імпорт несе серйозні ризики. Наша місія – забезпечити українських військових 100-відсотково вітчизняними модулями для FPV-дронів, незалежними від китайських постачань», – пояснюють у Tykho.
Компанію у 2023 році заснували вісім українських підприємців на інженерів. Їхні прізвища, фінансові й операційні показники та іншу чутливу інформацію в Tykho не розголошують. Втім відомо, що компанія має власний дослідницький центр і може кастомізувати свої продукти під потреби виробників дронів. Також Tykho намагається просуватися за кордоном. Раніше брала участь у впливових виставках оборонних й авіаційних технологій: TADTE 2025 – у Тайвані, MSPO 2025 – у Польщі, DALO Industry Days – у Данії, XPONENTIAL 2025 – у США тощо.
Стартап не оприлюднює дані про прямі інвестиції та раунди фінансування.
3D Technology UTU

Компанія 3D Technology UTU виставила на CES 2026 інноваційний будівельний 3D-принтер, здатний друкувати повноцінні житлові будинки шар за шаром із бетону прямо на будівельному майданчику. Технологія суттєво скорочує час і витрати на будівництво й потребує мінімальної кількості людей на майданчику – достатньо оператора та кількох асистентів для запуску 3D-принтера.
Перший повноцінний 3D-будинок в Україні збудований у Ірпені для сім’ї загиблого захисника (їхнє житло було зруйновано росіянами). Дім площею 130 кв. м із 72 тонн бетону надрукували лише за 58 годин роботи принтера. За даними UTU, орієнтовна вартість 1 кв. м – $650–700 (у ціну входить фундамент, покрівля, вікна, стіни, комунікації).
Компанію у 2023 році заснувала Інна Фурман, яка мала понад 10 років досвіду в девелопменті. Кількість клієнтів у 3D Technology UTU зараз не розголошують. За даними Опендатабот, фінансові показники в Україні поки не вражають: 2023 рік компанія закінчила з 50 тис. грн доходу та 1,35 млн грн збитку, 2024-й – зі 131 тис. грн виторгу та 1,19 млн грн збитку.
Втім у технології досить великий потенціал на ринку повоєнної відбудови. Також компанія націлена на експорт. Декілька принтерів уже продані іноземним покупцям, зокрема в США. До того ж компанія отримала запит на створення штучних коралових рифів: у США працює програма відновлення берегової лінії океану та захисту коралів шляхом друку спеціальних споруд.
Поки що 3D UTU публічно не залучала інвестиції.
Factorial Robotics

Factorial Robotics показав на CES 2026 один зі своїх продуктів Shapid AGV – роботів для автоматизації складів. Ці «гаджети» з вантажопідйомністю до 600 кг транспортують товари до операторів на швидкості до 1,5 м/с. Змінні модулі рами дозволяють виконувати різні функції: підйом ящиків, роликові конвеєри. Роботи працюють автономно до 48 годин, мають багатодіапазонний радіозв'язок із функцією mesh.
Такі роботизовані платформи скорочують час обробки замовлень, зменшують витрати на ручну працю й підвищують точність комплектування та продуктивність у великих fulfillment-центрах і розподільчих хабах. AGV-сегмент є одним із найшвидше зростаючих у світі з автоматизації складів, де зосереджено вже сотні компаній, що впроваджують автономних роботів на логістичних майданчиках.
Factorial Robotics заснували Дмитро Вакуленко й Ігор Левков у травні 2025 року. Фінансові показники поки що не оприлюднені. Окрім Shapid AGV у компанії ще три продукти: R.A.T. (Robot Assistant Tracker) – безпілотний наземний комплекс для різних оперативних завдань; Argus – система спостереження з тепловізором і денною оптикою для тривалого моніторингу; SortMaster – швидкісна система автоматичного сортування коробок з інтелектуальним керуванням.
Наразі компанія публічно не залучала інвестиції.
Sirocco Еnergy

Sirocco Еnergy виставила на CES 2026 свої компактні вітрові турбіни. За даними компанії, їхня розробка зменшує витрати на електроенергію.
«Вітротурбіна розроблена для підприємств у приміських районах, постачаючи електроенергію до чотирьох разів дешевше, ніж із мережі. Підходить для регіонів із високими витратами на електроенергію (понад $0,18 за кВт/год) і середньою швидкістю вітру щонайменше 5 м/с», – розповідають у компанії та обіцяють окупність протягом чотирьох-шести років при ціні турбіни $199 000.
Вітрогенератори Sirocco запатентовані після шести років досліджень і розробок. За твердженнями компанії, турбіни на 50% більш аеродинамічно ефективні, ніж традиційні вітряки, мають низький рівень шуму та безпечні для птахів.
Компанію заснували Тарас Водяний, Анна й Олександр Приймаки 2017 року. За даними Опендатабот, в Україні у Sirocco невисокі фінансові показники: 2024 рік закінчила з доходом у 203 тис. грн і чистим прибутком 5500 грн. Втім штаб-квартира – у Бостоні.
На старті на розробку проєкту стартап залучав $50 тис. від IoT-хабу Романа Кравченка в обмін на міноритарну частку в 10%. Згодом компанія одержала кредит від ЄБРР.