Гайд по Defence-фондам – 2026: хто інвестує понад $105 млн у дрони, РЕБ та автономію

Та як за два роки український оборонний ринок перетворився на центр тяжіння для десятків фондів

Найбільша оборонна виставка Центральної та Східної Європи - MSPO 2025. Фото: Українська рада зброярів

У 2025 році інвестиції в український DefenceTech перевищили $105 млн. Хоча ще два роки тому ця цифра ледь сягала $1 млн. Усього за 24 місяці оборонна індустрія України пройшла шлях, на який у мирних умовах пішли б десятиліття. Рушієм цього стрибка стали, зокрема, десятки нових гравців у венчурі – приватні інвестори та фонди, які ризикнули вкладатися у стартапи, що створюють дрони, НРК, РЕБ, ракети, боєприпаси, системи управління боєм і логістикою тощо.

Зараз в Україні діє понад 10 фондів, сфокусованих на ОПК. Серед них – Nezlamni, D3 Venture Capital, Double Tap Investments, MITS Capital, Freedom Fund VC, Green Flag Ventures, Resist.UA та інші.

Як працюють такі ініціативи, кого об’єднують і як допомагають залучати капітал в український ринок зброї, дізнавався Mind.

Про розвиток українських венчурних фондів див. тут.

Як зростала екосистема оборонних фондів

У 2022 році фінансист Роман Сульжик започаткував перший в Україні фонд для інвестицій у DefenceTech – Resist.UA, який об’єднав підприємців, ветеранів і бізнесменів.

У 2023-му тренди посилилися. Стартував приватний фонд D3 Venture Capital за фінансової підтримки екс-CEO Google Еріка Шмідта. Тоді він став єдиним публічним венчурним фондом, що вкладає виключно в українські оборонні стартапи (за перші шість місяців 2023 року в портфелі вже було сім інвестицій).

«Наприкінці 2023 року ми фактично лише закладали фундамент інфраструктури. Тогочасний ринок був у зародку – десятки волонтерських стартапів і майже жодної інституційної системи підтримки. А вже на початку 2025-го бачимо абсолютно іншу картину: десятки спеціалізованих фондів, сотні бойових стартапів і десятки мільйонів доларів інвестицій у сектор», – розповідав на Ukraine Tech Conference співзасновник SID Venture Partners та Sigma Software Group Валерій Красовський.

Гайд по Defence-фондам – 2026: хто інвестує понад $105 млн у дрони, РЕБ та автономію
Ребостійкий дрон-бомбер «Лінза». Фото Frontline Robotics.

Трохи згодом активізувалися й інші іноземці. На форумі Defense Tech Valley 2025 тоді ще міністр цифрової трансформації, а нині міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що до України їдуть нові гравці: шведський Varangians Capital, німецько-люксембурзький Verne Capital, голландський NUNC.

Чотири закордонні інвестори оголосили про спільні інвестиції більш ніж на $100 млн у наші компанії, разом з угодою Swarmer (програмні рішення для керування роями безпілотників), на $15 млн – найбільшою публічною оборонною інвестицією в історії країни.

За даними UCDI Dealbook, оприлюдненого на початку 2026 року, між 2023 і 2025 роками обсяг публічних інвестицій у DefenseTech в Україні зріс з $1,1 млн до понад $105 млн. Найбільші обсяги припадають на дрони, автономію, морські безекіпажні платформи. Понад 30% інвестицій залишаються непублічними. Тому реальна цифра насправді вища.

«Ми бачимо сигнал зрілості ринку: зростає частка повторних раундів і розширень. Середній чек на pre-seed зріс утричі – з $215 тис. до $718 тис. за два роки», – каже керуюча партнерка D3 Venture Capital Евелін Бучацький.

На початку 2026 року Українська рада зброярів оголосила про офіційний запуск UCDI Investor Club – платформи, що об’єднує інституційних інвесторів з українськими оборонними компаніями. До клубу увійшло 14 фондів, які вже інвестують в українські компанії.

«Українська оборонна промисловість має реальні кейси й реальний попит, але з інвестиційного погляду вона все ще недооцінена. Саме тому ми об’єднали фонди, які системно працюють з українською оборонкою та доводять її інвестиційну привабливість на власному прикладі. Попереду багато роботи. Маю надію, що у 2026 році інші фонди підуть таким самим шляхом. Ми ж у свою чергу завжди тримаємо двері відкритими для нових учасників», – пояснює виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.

Гайд по Defence-фондам – 2026: хто інвестує понад $105 млн у дрони, РЕБ та автономію
Водний дрон Hard Cat. Фото Mind

Паралельно в Україні з’являлися акселеровані програми й технопарки. Окрім державного Brave1, запрацювали приватні Defence Builder, D3 Defense accelerator, MITS Accelerator тощо.

За словами Валерія Красовського, зміни відбулися шалено швидко: коли їх акселератор Defence Builder запускав першу програму 2024 року, кількість учасників була приблизно вдесятеро меншою.

«Уже отримуємо сотні заявок на кожен набір. Інвестори раніше боялися вкладатися в чисті оборонні розробки через регуляторні невизначеності, а тепер багато хто вже не просто зацікавився, а активно конкурує за ці проєкти», – пояснює Красовський.

Хто інвестує в українську оборонку: профілі фондів

Mind зібрав ключові дані про 14 фондів, що увійшли до UCDI Investor Club (нумерація та розташування в довільному випадковому порядку).

1. D3 VC

Опис: один із перших спеціалізованих фондів у DefenceTech

Заснований: 2023 року у Великій Британії; об’єднав під своєю парасолькою інвесторку Евелін Бучацький, галузевих експертів Антона Верховодова й Елю Чєчієнієву.

Позиціонування: орієнтований на проєкти з України та її союзників; стратегія – інвестувати у pre-seed/seed-стартапи зі сфер безпілотних технологій, автономії, робототехніки, радіоелектронної боротьби та систем розмінування.

Масштаб: початково фонд оцінювався в $10 млн, згодом його розмір зріс до $30 млн; 2025 року D3 VC додатково залучив $5 млн від державного Export and Investment Fund Данії.

Інвестиційний чек: від $500 тис. до $1,5 млн.

Портфель: входить 16 інвестицій в Albacore, Cambridge Aerospace, Chariot Defense, Kela Technologies, Stridar, Airlogix, FlightMind.AI, Guardian RF, Neros, Frontline Robotics, Tytan Technologies, Buntar Aerospace, Swarmer, Drone Space, Ailand Systems, Zvook, Highcat.

2. Green Flag Ventures

Опис: венчурна компанія для dual-use та AI/Cyber-технологій.

Заснований: 2023 року американськими інвесторами Деборою Фейрлемб і Джастіном Зіфом.

Позиціонування: фонд базується в США, втім активно працює в Україні; підтримує стартапи, що створюють технології як для цивільного, так і військового ринків; серед пріоритетів – автономні системи з ШI, стійкий зв’язок, РЕБ-протидія безпілотникам і навігація нового покоління.  

Масштаб: за даними Сrunchbase, розмір фонду $20 млн.

Інвестиційний чек: від $100 тис. до $1,5 млн.

Портфель: українські стартапи Teletactica, Kara Dag Technologies, Himera, Swarmer, AstraNav і Falcons.

Особливості: інвестиції роблять зазвичай після того, як продукт уже перевірено на фронті. Унікальна риса Green Flag – фонд шукає компанії з реальним закупівельником (після війни це мають бути західні компанії чи уряди) та готові до екзиту.

3. UA1 VC

Опис: американський венчурний DefenсeTech-фонд.

Заснований: наприкінці 2025 року ветеранами корпусу морської піхоти США Вільямом Макналті та Леонор Карофа.

Позиціонування: стратегічний фокус фонду – бойові та розвідувальні технології: безпілотні системи, РЕБ, робототехніка та системи прикладного штучного інтелекту; інвестиції зазвичай роблять на початкових стадіях (pre-seed/seed).

Масштаб: станом на кінець 2025-го зібрав близько $18 млн; залучає переважно західний капітал донорів і партнерів.

Інвестиційний чек: $300–750 тис.

Портфель: серед ключових вкладень – інвестиції у стартапи Airlogix, Himera, Buntar Aerospace, Swarmer, Frontline Robotics і Bravo Ordnance.

4. Darkstar VC

Опис: оборонний венчурний фонд з естонським корінням.

Заснований: 2024 роre; керівник і співзасновник – Рагнар Сасс, підприємець і засновник стартапу Guardtime; до команди також увійшли Каспар Герінґ із Wise і Март Ноорма, фахівець sз кібербезпеки та радник НАТО.

Позиціонування: фокус на Центрально-Східну Європу та Україну; автономія, ШI-рішення, кіберзахист; інвестує на ранніх стадіях (pre-seed / seed); особливістю моделі є поєднання приватного капіталу з державною підтримкою SmartCap.

Масштаб: фонд зібрав перше закриття в розмірі 15 млн євро.

Інвестиційний чек: від 500 тис. євро до 1 млн євро.

Портфель: публічно відомі інвестиції у Farsight Vision і Deftak, обидва з українським корінням.

5. MITS Lightning Fund

Опис: за ідеєю Перрі Бойла та його українських партнерів Дениса Гурака й Антона Мельника MITS Capital об’єднує фонд, акселератор, інвестбанк і дослідницький центр.

Заснований: 2024 року, офіси в Києві та Нью-Йорку.

Позиціонування: у фокусі – drone war tech: лазери, радари, програмне забезпечення для БпЛА та РЕБ; пріоритет надається рішенням, що пройшли перевірку на фронті.  

Масштаб: розмір фонду не розголошується.

Інвестиційний чек: від $500 тис. до $3 млн.

Портфель: Lightning Fund інвестував у 10 стартапів – Тeletactica, Tencore, Norda Dynamics, M-Fly, Aeromotors, Oko Camera, Angler, Speye, Vidar Systems, Vermeer.

6. Defender Ventures і Defence Builder

Опис: синдикативний фонд та акселератор.

Засновані: 2024 року в Україні; створені компанією Sigma Software Labs у партнерстві з Київською школою економіки та Buntar Aerospace.

Позиціонування: фокус програми – підтримка бойових розробок на ранній стадії.

Масштаб: через синдикат залучено понад $8 млн більш як від 820 інвесторів із 35 країн.

Інвестиційний чек: $100–500 тис.

Портфель: підтримали 16 стартапів (назви більшості не розголошуються), з яких дев’ять уклали контракти з Міністерством оборони.

7. Resist.UA

Опис: перший український фонд у сфері MilTech.

Заснований: 2022 року колишнім банкіром Романом Сульжиком.

Позиціонування: модель фонду – реінвестування прибутку у виробництво, а не отримання дивідендів; усі інвестиції спрямовані виключно на українські компанії, які зосереджені на фронтових технологіях: безпілотники, зв’язок, РЕБ; публічна присутність фонду – мінімальна.

Масштаб: мінімальний вклад інвестора – $100 тис.

Інвестиційний чек: орієнтовний середній діапазон чеку за участю в раундах – $200–500 тис.

Портфель: не розкривається з міркувань безпеки, відома лише інвестиція в M-FLY.

8. Nezlamni Fund

Опис: приватний інвестиційний фонд

Заснований: 2024 року співзасновниками Uklon Дмитром Дубровським, Вікторією Дубровською, Сергієм Смусем і Віталієм Дятленком; базується в Києві.

Позиціонування: робить інвестиції лише на стадії seed; вкладається як у військові, так і в цивільні технології.

Масштаб: розмір капіталу фонду не афішується (формувався з коштів засновників).

Інвестиційний чек: $200–500 тис.

Портфель: Buntar Aerospace, Ailand Systems, Mantis Analytics, Himera, Frontline Robotics.

Основна особливість: поєднання інвестицій з операційною підтримкою; фонд не просто фінансує, а допомагає компаніям масштабувати виробництво та виходити на глобальні ринки, використовуючи мережі Uklon і бізнес-експертизу засновників.

9. Аngel One Fund

Опис: ангельський венчурний фонд

Заснований: Фундацією Українського Католицького Університету для підтримки українських стартапів; керуючий партнер фонду – Іван Петренко; рішення про запуск фонду ухвалили наприкінці 2021 року, а активну діяльність розпочали 2022-го.

Позиціонування: інвестиції в українські стартапи оборонного та dual-use спрямування.

Масштаб: стартовий капітал $1,5 млн; на початку 2024-го додатково зібрав близько $1 млн капіталу.

Інвестиційний чек: $50–300 тис.

Портфель: Swarmer, Mantis Analytics, Buntar Aerospace, Frontline, Norda Dynamics.

10. Baryon Investment Fund

Опис: венчурний фонд, орієнтований на dual-use технології, Air Defence, Space manufacturing.

Заснований: наприкінці 2025 року у Словаччині; засновники – Мартін Валовський (ексчиновник МО Словаччини), Міхал Шімко та Роберт Васс.

Позиціонування: фокус на українські та східноєвропейські стартапи.

Масштаб: розмір фонду й середній чек у компанії поки що не розкривають.

Портфель: перша публічна інвестиція оголошена в січні 2026 року – у словацький Defenсe-стартап Airvolute. Зараз фонд активно шукає стартапи для угод.

11. Double Tap Investments (DTI)

Опис: фінсько-українська інвестиційна компанія

Заснована: 2024 року Яном-Еріком Сааріненом (колишній офіцер Фінських ВПС) та Олексою Худобою.

Позиціонування: фокусується на ранніх інвестиціях в українські оборонні стартапи з особливим акцентом на водні безпілотні системи та суміжні технології; діє в Україні та Фінляндії – команда говорить про «будівництво містка» між двома оборонними екосистемами.

Масштаб: розмір фонду не афішується.

Інвестиційний чек: $100–300 тис.

Портфель: головні проєкти – Hard Cat Drones, Black Forest System та Griselda.

12. Varangians

Опис: шведська інвестиційна група, що спеціалізується на військових і пов’язаних із ними технологіях; назва фонду відсилає до варягів, що прийшли до Києва.

Заснована: 2024 року Пером Лагером та Андреасом Флострьома.

Позиціонування: географічно Varangians базується у Стокгольмі, але інвестує переважно в українські Defenсe-стартапи та технології; активно працює через ангельські та pre-seed раунди; інвестує на ранніх стадіях у проєкти військового та цивільного призначення (безпілотники, кібербезпека тощо) з метою стратегічної переорієнтації шведських інвесторів на українську оборонну індустрію.

Масштаб: розмір фонду не публічний; підтримується одним із провідних шведських family offices та шведськими інвесторами.

Інвестиційний чек: від $100 тис. до $1 млн.

Портфель: Norda Dynamics та Himera; інші інвестиції – наразі не публічні.

13. Freedom Fund VC

Опис: невеликий венчурний фонд.

Заснований: 2023 року в Німеччині Надією Васильєвою та Марселем Йоном, колишнім генеральним директором Інноваційного центру Збройних сил Німеччини.

Позиціонування: інвестиції в DefenceTech та dual-use технології з фокусом на українські стартапи.

Масштаб: розмір фонду не афішується.

Інвестиційний чек: типовий $100 тис.

Портфель: брав участь у раундах українських DefenseTech-компаній, інвестуючи у Himera, Farsight Vision, M-FLY, MaXon.

14. Miltech Capital

Опис: молодий венчурний фонд, орієнтований на інвестиції в українські оборонні проєкти; інформація про його засновників, розмір фонду та інвестиції поки що не оприлюднені.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS