Керівник офісу U-LEAD на Київщині: «Громади зрозуміли, що статусу «громади столичного регіону» недостатньо»

Григорій Перерва – керівник Київського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою». Його основний досвід: стратегічне планування та проєктний менеджмент, що підтверджено низкою виграних проєктів і роботою над стратегіями на рівні громад та областей. Про це, а також про потреби громад Київщини Mind поговорив з паном Григорієм.

– Якою для Вас, як для керівника Регіонального офісу, є Київщина зараз? Які три ключові характеристики області формують запити з боку громад?

– Тема місцевого самоврядування мені знайома та цікава. Як киянин, я хочу, щоб саме цей регіон досяг успіху й був серед лідерів в Україні, а як керівник Регіонального офісу – щоб U-LEAD був для регіону найбільш цінним серед міжнародних проєктів.

Київська область загалом дуже різна за своїми характеристиками. Громади відрізняються насамперед ступенем віддаленості від столиці. Наприклад, є приміські громади: вони мають додаткові територіальні переваги, але водночас стикаються з тим, що частина мешканців працює в Києві, сплачуючи податки в міський бюджет.

Віддалені від столиці громади стикаються з іншими викликами, наприклад – від’їзд людей в інші регіни чи з України. Відповідно й завдання органів місцевого самоврядування там інші.

Запити від громад також різняться в залежності від того, сільська це громада чи міська; наближена вона до міста Києва чи віддалена; монопрофільна з одним-двома підприємствами чи аграрна.

Водночас є і спільні. З лютого 2022 року головним викликом є війна та все, що з нею пов’язано. По-перше, нестача кадрів через мобілізацію. По-друге, переміщення, що впливає на демографічну структуру. По-третє, це енергетичні виклики, що цієї зими очолили порядок денний по всій Україні, незалежно від того, наскільки громада була до цього готова.

– Які запити найчастіше лунають із боку громад Київщини, і чи можна виділити серед них системні звернення?

– Останніми роками найбільше запитів стосується кадрових питань. Це проблема не лише Києва й області – вона має загальнонаціональний характер: частина досвідчених фахівців виїхала або долучилася до лав ЗСУ, а хтось змінив місце проживання. Через це в багатьох громадах утворився дефіцит фахових кадрів, здатних працювати в місцевому самоврядуванні.

Водночас працівники ОМС перебувають під постійним тиском очікувань із боку жителів громади. Нерідко ці претензії необґрунтовані, але спонукають людину змінити профіль посади чи місце роботи. У підсумку це створює додаткові проблеми для керівництва громад.

У таких випадках дуже потрібна діяльність U-LEAD, оскільки це – про посилення інституційної спроможності громад, про навчання кадрів і формування системи. І ми зараз отримуємо дуже багато звернень про допомогу з підготовкою кадрів і розв'язанням численних суміжних питань. Крім того, станом на сьогодні зріс запит на навчання з підвищення кваліфікації, чого не було п’ять років тому.

Раніше основний обсяг запитів стосувався стратегічного і проєктного менеджменту, питань освіти та охорони здоров’я, соціальної сфери та фінансів. Зараз до них додалися питання, пов’язані із житлово-комунальним господарством, перетворенням комунальних підприємств на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, управління комунальною власністю загалом тощо. Ця остання велика тема зараз викликає неабияку цікавість команд органів місцевого самоврядування, дає змогу не лише знаходити додаткові ресурси для громади, а й зменшувати проблеми, пов’язані з необхідністю підтримувати майно у відповідному стані.

За перерахованими темами «U-LEAD з Європою» є однією з найсильніших програм підтримки громад в Україні: діє по всій Україні, співпрацює з усіма громадами, завдяки чому оперативно відгукується на виклики, що стоять перед місцевим самоврядуванням, і реагує на запити, що лунають від них.

Практично всі виклики, що я навів, можна вважати системними – війна лише посилила частину з них. Адже не можна сказати, що до початку повномасштабного вторгнення над цими питаннями громади не працювали.

– Якщо говорити про зміни в законодавстві, цікаво дізнатись, які з останніх змін найбільше впливають на щоденну роботу громад і потребують пояснення «людською мовою»?

– Почати варто з того, що все змінюється дуже динамічно, зокрема через євроінтеграційні процеси, і громадам часом непросто за всім цим встигати.

Зараз існує кілька документів, що потребують уваги. Це питання, пов’язані між собою: Стратегія розвитку громади, план заходів з її реалізації, середньостроковий план публічних інвестицій громади та питання подальшого залучення і ефективного використання коштів, що можуть бути спрямовані на капітальні ремонти, реконструкції, модернізацію, розвиток людського капіталу тощо.

Тепер ці питання, які нещодавно часто розглядалися окремо, потребують комплексного вирішення. І завдання громади – зробити це якісно і своєчасно.

Другий блок питань пов'язаний із впровадженням законодавства про адміністративну процедуру: грамотне і юридично правильне оформлення документації на рівні громад, оскільки саме тут можуть виникнути питання, які при неналежному оформленні призведуть до опротестування документів, що готує ОМС (особливо це стосується відмовних актів), і потребуватимуть оперативного розв'язання.

Третє – це «відхід у минуле» комунальних підприємств, і перетворення їх на акціонерні товариства, що є частиною приведення нашого цивільного законодавства до більш уніфікованих підходів. У громад виникає безліч питань: як це зробити правильно, аби зберегти те, що існує, не втратити можливості та навіть пробувати завдяки цьому залучати зовнішні кошти для розвитку.

Це дуже непроста ситуація: коли є власність, навіть проста зміна її статусу вже є складним завданням.

Ще є освітня сфера та її реорганізація – питання формування спроможної освітньої мережі, є медична сфера, якій потужний поштовх дало повномасштабне вторгнення, є ще багато чого. Точно можу сказати, що громади не сумують!

– Серед оновлень законодавства є дата 1 січня 2027 року, до якої громади мають оновити статути і прописати механізми участі та звітування. Як зробити це не для галочки, а як реальний інструмент управління?

– Місцева влада розуміє, що треба налагодити й оформити належним чином комунікацію з мешканцями та правильно співпрацювати з депутатами – багато цих правил описуються у статуті. Там описано, коли депутати мають звітувати, коли і яким чином мають бути організовані зустрічі з мешканцями, як часто та з яких причин ці зустрічі мають відбуватись і таке інше.

Ще рік-два тому це робилося формально, а от зараз з’явилося розуміння, що унормування цих питань дозволить місцевій владі почуватися безпечно та правильно організовувати співпрацю з мешканцями й депутатами, адже зараз розвиток громади залежить саме від співпраці всіх сторін.

Статут – чудовий інструмент, який дозволяє належним чином організувати усю роботу. Питання щодо нього – перші, що постають на зустрічах з громадами: всі хочуть дізнатись, як правильно включити в документ нові вимоги законодавства.

– Що саме означає комплексна підтримка з боку U-LEAD на практиці для громад Київщини?

– Це – про наш підхід: ми намагаємося розглядати проблему не як щось відірване й вузьке, а саме як проблему, що виникла у громаді та яку треба розв'язати на користь як не всієї громади, то хоча б цільової групи.

Коли ми починаємо розглядати проблему комплексно, починають проявлятися якісь дотичні речі. Приміром, у випадку зі статутом, до якого підтягуються розробка й оформлення нормативних документів, співпраця з депутатським корпусом, звітування тощо.

Якщо йдеться про проєктний офіс, відповідей потребують питання взаємодії з донорами, партнерами, використання ресурсів – вони приводять до розгляду питань стратегічного планування, зараз додається питання публічних інвестицій, врахування запитів місцевих жителів. Усе це формує комплекс, з якими ми працюємо.

У цьому плані в U-LEAD є значна перевага – наявність великої кількості фахівців, котрі можуть не працювати в одному офісі, а перебувати в постійному контакті та процесі обміну думками. Тож якщо в нас постає питання, на яке з Київського офісу немає відповіді, ми завжди можемо спитати в колег.

Так само ми запрошуємо для громад фахівців з інших підрозділів. За потреби вони проводять не одну, а низку зустрічей, розбираючи питання по складових.

– Як U-LEAD повертає громади в партнерство після паузи чи кризи та відновлює взаємодію з тими, хто «випав» із процесів?

– Так, це питання стало нагальним останнім часом. Це досі є частиною моєї роботи, і вирішую я це кількома способами:

1. Особисті контакти. Якби не було, але спілкування віч-на-віч дуже поліпшує взаємодію, знімає цілу низку моментів і дозволяє налагодити діалог. Двері нашого офісу відчинені, крім того, ми самі їздимо по громадах (маємо графік поїздок на рік).
2. Інформаційний супровід. Ми постійно інформуємо, чого можна навчитися в U-LEAD, які є навчальні програми, які є інформаційні сесії. Час від часу ми залучаємо партнерів і фахівців ззовні.
3. Зустрічі представників громад – голів, окремих спеціалістів – у нашому офісі. Ми тісно співпрацюємо з Київською обласною військовою адміністрацією, щоб мати спільний майданчик взаємодії з громадами.
4. Виїзні заходи. Час від часу ми виїжджаємо в одну громаду, куди запрошуємо людей з навколишніх громад, і так охоплюємо тих, кого ніяк не вдавалося до того залучити.

– Які формати навчання, на Вашу думку, є найефективнішими для громад Київщини?

– Зараз, коли на відміну від періоду COVID-19, існує можливість спілкування як онлайн, так і наживо – ми диверсифікуємо пропозиції U-LEAD: влаштовуємо як онлайн-сесії, так і офлайн-навчання. Офлайн-формат зазвичай ефективніший, бо, коли люди приїхали, бачать спікера, спілкуються з ним та між собою, результат відчутніший.

З іншого боку, час і технології не стоять на місці, спрощуючи онлайн-навчання.

Попит на навчання не спадає: уже другий рік поспіль я спостерігаю, як люди йдуть, і їхній потік не зменшується. На заходах напрямку «Середа з U-LEAD» бачу, що на навчанні з проєктного менеджменту, стратегічного планування та публічних інвестицій постійні аншлаги. Середня кількість слухачів цього формату щотижня становить близько 100 осіб.

Торік курс щодо оновлення стратегій ми проводили щонайменше п’ять разів. Я був впевнений, що трьох разів вистачить. Але люди приходили, ставили питання – по 150 і більше учасників на курс.

Враховуючи кількість сесій «Середи з U-LEAD» та активність навчання, щотижня число слухачів може сягати кількох тисяч.

– Наскільки активні громади Київщини, коли йдеться про навчання?

– Статистика свідчить, що громади Київської області входять до п'ятірки найактивніших за 2025 рік. Цей показник почав зростати останні рік-півтора. Сподіваюсь, що можу поставити «плюсик» особистих досягнень, але основна причина – зростання потреби.

Громади зрозуміли, що самого лише статусу «громади столичного регіону» недостатньо і треба посилювати власну спроможність.

Київщина активізувалась – і можна сподіватися, що цього року показник буде не нижчим, а то й вищим за показник попереднього року.

Проте головне ж не кількість людей, які пройшли навчання: важливо, як вони ці знання застосовують у житті та роботі. Адже це ключовий результат, якого від нас очікують. Якщо знання не використовуються на практиці, уся попередня робота втрачає сенс.

– Які ризики в управлінні фінансами Ви бачите у громадах Київщини сьогодні – ризики рішень чи прозорості?

– Я вважаю, що базової прозорості у фінансах громади загалом навчилися, про це свідчать їхні сайти. У більшості громад там можна знайти потрібну інформацію – починаючи від фінансової звітності та закінчуючи відеоматеріалами із сесій місцевих рад. Не всіх, уточню, але більшості.

Наприклад, є така невеличка Медвинська громада на межі з Черкащиною. Якщо зайти на її сайт, там є всі відеоматеріали, результати голосувань, все необхідне – чітко, прозоро, зрозуміло.

Разом з тим зміни законодавства, зміни в нормативній базі, підзаконних актах (найскладніші в застосуванні) потребують багато уваги, і мені здається, що саме по фінансовій сфері маємо найбільшу кількість запитів від громад Київщини. І навіть попри наявність фахівця з фінансів у нашій команді, ми звертаємося до центральної команди U-LEAD за більш розгорнутими консультаціями.

Бо час від часу маємо унікальні запити. Іноді вони йдуть рука об руку з питаннями публічних інвестицій і ефективного використання комунального майна.

– Після 2022 року що змінилось у сфері кадрових питань у громадах?

– Багато громад скаржаться на те, що люди виїздять, і дуже складно знайти фахівців. Для розв'язання цієї проблеми ми пропонуємо кілька підходів, і я знаю, що громади їх уже впроваджують у себе.

Багато хто формує кадровий резерв, залучаючи до цього питання або керуючих справами, або кадрові служби в громадах. У нашій команді є сильна фахівчиня із кадрових питань, яка отримує велику кількість запитів і надає значний обсяг консультаційної допомоги.

Ми закликаємо громади звертати більше уваги на молодь, яка ще навчається і могла б проходити практику в органах місцевого самоврядування. Звичайно, громади скаржаться, що вони не дуже конкурентоспроможні проти комерційного сектору: і зарплати маленькі, і навантаження велике. Але коли починаємо розбиратись, то виявляється, що ситуація не така вже й безнадійна.

Ще один напрямок, котрий я бачу як перспективний – це залучення й утримання фахівців пенсійного віку або навіть повернення спеціалістів на роботу. Не секрет, що в багатьох громадах спостерігається старіння населення, і питання продовження робочого віку та ефективного використання їхнього досвіду поставатиме все частіше.

– У яких випадках громадам потрібен саме супровід «сам на сам», а не лише групові навчання / заходи?

– По-перше, буває так, що люди соромляться, не бажаючи виглядати в очах колег непоінформованими. Не проблема! Звертайтеся напряму, будемо розв'язувати ваші питання тет-а-тет.

По-друге, іноді потрібна поглиблена консультація або навіть серія консультацій. У таких випадках ми також працюємо індивідуально, і бачимо від цього дуже велику віддачу.

А іноді кращий результат приносить навчання в колективі: вільний обмін думками сприяє появі нових ідей, появі альтернативних варіантів вирішення. Або ж хтось вже розв'язав цю проблему й має практичний досвід, яким готовий ділитись.

– Який головний маркер спроможності для Київщини зараз?

– Я б назвав кілька. Перший – кадрові можливості, оскільки зараз усе залежить від людей і головним ресурсом є сформована команда однодумців із лідером. Коли це є, навіть громада з невеликим бюджетом може досягти багато чого: залучити кошти ззовні, якісно та натхненно себе презентувати. Звичайно, усі члени команди мають бути професіоналами та мати високий рівень знань.

Далі йдуть уже інші показники: розмір громади, її бюджет, наявність активного бізнесу на території, питання енергетичної безпеки.

Попри часті обстріли, Київщина залишається привабливою для людей та бізнесу. Сюди релокується багато підприємств зі сходу та півдня України. Звичайно, має місце і відплив з області, але поки що ці показники не є рівнозначними. Це відбувається і через безпечність регіону, і через наявність умов, сформованих місцевою владою для бізнесу на Київщині.

– Які інструменти / підходи найчастіше дають громадам відчутний результат після взаємодії з U-LEAD?

– Це дуже індивідуально, насправді. Когось достатньо запросити на одне заняття – і він там отримає останній шматочок пазла, який допоможе скласти цілісну картину.

З іншими треба працювати особисто, виїжджати на місце, запрошувати до себе, говорити з командою.

Універсальної моделі тут немає, але вирішенням завжди є діалог – між громадою та «U-LEAD з Європою».