Керівниця офісу U-LEAD у Чернівецькій області: «Наша область може стати пілотною для повоєнного відновлення України»

Чернівецька область – найменша за площею область України, що з перших днів повномасштабного вторгнення стала місцем переміщення великої кількості українців. Прикордонний регіон із населенням 880 000 осіб до війни прийняв понад 100 000 переселенців, що спричинило додаткове навантаження на органи місцевого управління.

За роки, що минули з початку війни, громади Буковини змогли адаптуватись до нових реалій, прийняти, розселити і працевлаштувати нових жителів та почати планувати майбутнє за нових умов. З чим за останній час стикнулись громади області, чого вони навчились, як бачать розвиток та якої допомоги на цьому шляху потребують, Mind поговорив із Вікторією Чебан – очільницею Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Чернівецькій області.

---

- Чернівецька область залишається одним із ключових тилових регіонів України, що прийняв значне соціальне та інфраструктурне навантаження з початку повномасштабної війни. Як це вплинуло на роботу громад і на фокус підтримки, яку надає U-LEAD?

- Робота «U-LEAD з Європою» багато в чому припала на періоди потрясінь та соціальних катаклізмів. Спочатку це була пандемія COVID-19 та локдауни, коли нашим завданням став пошук моделі взаємодії, яка б дозволила нам продовжувати роботу з громадами. Як всі інші, ми перейшли на віддалений формат роботи, налагодили онлайн-комунікацію і змогли зберегти зв’язок з громадами.

Безперечно, повномасштабне вторгнення сильніше вплинуло на стан справ. Попри тиловий статус, Чернівецьку область не оминають обстріли (хоч їх і не зрівняти з ситуацією у східних чи південних областях). Область, як і вся Україна, перебувають в умовах повномасштабної війни, що не дозволяє ані командам U-LEAD, ані громадам втрачати фокус на задоволенні базових потреб і сталості розвитку.

Повномасштабне вторгнення стало потрясінням для всіх. Ми з громадами перебували на цілодобовому зв’язку, оскільки ті працювали в режимі non-stop: до них хлинув потік людей, і постало питання, що місцева влада мала б стати підтримкою для людей, які виїжджали з-під обстрілів. Буквально в перший день були розгорнуті пункти прийому для тих, хто виїхав, із обігрівом, харчуванням та речами першої необхідності.

Якийсь час громади фактично виконували роль «служб порятунку», водночас продовжуючи виконувати свої основні повноваження. Їм вдалось поєднати підтримку з поточною діяльністю органів місцевого самоврядування: проводились сесії, щоденна робота велась, послуги надавались, не припиняли роботу виконавчі органи місцевого самоврядування. Місцева влада спромоглась адаптуватись до ситуації, що склалась, і згодом перейти від реагування до стратегічного планування довшого перебування ВПО, зокрема їхнього працевлаштування та забезпечення житлом.

- Які виклики зараз найвідчутніші для громад області – кадрові, фінансові чи соціальні – і як вони позначаються на щоденній роботі місцевого самоврядування?

- Виклики, що зараз стоять перед громадами, можна розділити на щоденні та більш глобальні. Серед перших – надання послуг та допомога новим жителям, серед других – проблеми на кшталт браку фінансування та кадрового голоду.

Нестача кадрів – великий біль та проблема всіх територіальних громад. Тиловий регіон на кордоні – це і можливість, і ризик. В перші дні війни і в подальшому велика кількість місцевих жителів виїхала за кордон. Взагалі, міграція населення в Чернівецькій області доволі інтенсивна і після виїзду однієї людини значно зростає ймовірність, що до неї незабаром долучиться родина. Це впливає і на кадровий потенціал органів місцевого самоврядування.

Критично не вистачає бухгалтерів, які мають вести бухгалтерський облік діяльності як самих органів місцевого самоврядування, так і підприємств та служб. Здавалося б, це доволі поширена професія і для підготовки спеціалістів не потрібні якісь спеціалізовані заклади чи додаткові умови. Але нестача є.

Також дуже не вистачає англомовних працівників, які допомогли б громадам з міжнародними проєктами міжнародної технічної допомоги. Прикордонне розміщення регіону відкриває чимало можливостей для міжнародної співпраці, проте скористатись ними складно. Така ж ситуація зі спеціалістами, здатними вести кадровий облік.

Це – конкретні приклади, але кадровий голод проявляється і в інших галузях та професіях.

Крім того, є проблеми фінансування. Чернівецька область має такі ж самі проблеми, як і всі, але ситуація ускладнюється тим, що наша область – одна з найменших: в ній немає великих підприємств, ми не є промисловим регіоном – через те, в певній мірі, є дотаційним. Цей принцип дотаційності поширюється і на громади області, яким дуже складно задовольняти поточні потреби.

Проте органи місцевого самоврядування, наші громади знаходять можливості для виконання своїх повноважень і працюють, забезпечуючи і соціальні виплати, і допомогу внутрішньо переміщеним особам, і дуже важливу допомогу армії, і виконуючи щоденні обов’язки.

- У ситуації, коли громади Буковини тривалий час несуть значне соціальне та інфраструктурне навантаження, як саме підтримка U-LEAD допомагає їм утримувати стабільність і розвиватися навіть у тилових умовах?

- Навіть перебуваючи у стані війни, громади Чернівецької області замислюються про розвиток та майбутнє.

Вважаю, що наша область може стати пілотною для проєктів та програм повоєнного відновлення України завдяки кращій безпековій ситуації. Такі ініціативи доцільно апробувати на рівні громад області з подальшим масштабуванням на інші регіони.

Передусім U-LEAD – це навчальна програма, спрямована на посилення інституційної спроможності громад. Її підхід полягає не у разовій підтримці, а у розвитку навичок і спроможності громад самостійно користуватися наявними можливостями. Наша роль – консультувати громади, інформувати про доступні інструменти та супроводжувати їх у підготовці й реалізації проєктних заявок. Серед основних завдань U-LEAD – посилення спроможності громад через навчання, консультаційну та експертну підтримку.

Зокрема, на те, що Чернівецька область – прикордонний регіон, де можна реалізовувати проєкти транскордонного співробітництва. Крім того, ми активно моніторимо всі можливості для розвитку, інформуючи про них громади, допомагаючи їм у формуванні проєктних заявок і супроводжуючи їх у цих процесах.

Йдеться не лише про міжнародні проєкти, але і про програми, які є всередині країни – навіть попри складний період державне фінансування існує, воно доступне, і ми допомагаємо з цими програмами.

У соціальній сфері йдеться про підтримку та обмін досвідом. Хочу відзначити, що наші громади мають дуже гарний досвід у сфері соціального захисту населення – як ВПО, так і місцевих жителів. Нещодавно до нас приїжджали з візитом представники центрів соціальних служб з інших регіонів України, і вони були приємно вражені рівнем надання послуг у Чернівецькій області.

Щоб забезпечити таку ж реакцію щодо інших послуг для населення, ми допомагаємо громадам дізнатись про можливості, підготуватись до участі в програмах і отримати додаткове фінансування на забезпечення базових потреб жителів.

- Чи є приклади співпраці з європейськими громадами або транскордонних ініціатив, які реалізуються за підтримки U-LEAD у регіоні?

- Наші громади мають досвід участі в програмах транскордонного співробітництва, а також беруть участь у програмах міжнародного технічного партнерства із муніципалітетами інших держав.

Наприклад, у Чернівецької області є Хотинська громада, що має 22 партнерства, які активно розвиває, отримуючи матеріально-технічну допомогу від партнерів: і транспортні засоби, і обладнання для лікарень, і дитячі майданчики, і багато різного. Це також програми обміну, у межах яких українські діти відвідують партнерські муніципалітети і спостерігають за їхньою роботою та повсякденним життям.

На програми обміну також націлена робота Волоківської громади – маленької, неподалік Чернівців. Вони саме спрямували свою діяльність на програми обміну та спільну організацію та проведення заходів. Зазвичай громади зосереджуються на інфраструктурній складовій співпраці, розраховуючи на залучення матеріально-технічної підтримки. Ця ж громада вирішила вчинити по-іншому: там було збудовано окрему будівлю, в якій розміщено музейний простір.. Німецька сторона забезпечила цю будівлю обладнанням для проведення виставок: встановила системи освітлення та кондиціонування, як в професійних музеях. На мою думку, це позитивний результат, що сприяє культурному та суспільному розвитку громади.

Завдяки підтримці U-LEAD Хотинська, Новоселицька та Глибоцька громади нашої області взяли участь в програмах партнерства з датським муніципалітетом Гульборгсунн, з яким вони реалізували низку програм в галузі енергоефективності та сільського розвитку. Триває партнерство з однією з цих громад, Новоселицькою громадою, у межах якої працівники міськради взяли участь в програмах стажування в Данії, ознайомившись з роботою муніципалітету та запровадивши в себе деякі зміни.

Цей напрямок активно розвивається серед громад нашого регіону, приносячи їм багато користі.

- Чернівецька область прийняла одну з найбільших кількостей ВПО. Як це змінило управлінські підходи громад та їхні пріоритети?

- За статистикою, Чернівецька область прийняла до 100 000 внутрішньо переміщених осіб. Враховуючи розміри області, це – велика цифра. Зараз ВПО значно менше, оскільки багато хто розглядав наш регіон як тимчасове місце перебування напередодні виїзду за кордон.

Але поява великої кількості нових жителів не могла не вплинути на стратегії розвитку громад. Більшість зрозуміли, що в них значно збільшилось населення. Це вимагає від них внесення змін до стратегічних документів, що передбачають інтеграцію новоприбулих в життя громади та використання їхнього потенціалу. Адже найбільший ресурс – це люди, і його треба використовувати правильно.

Так, місця тимчасового перебування вже не актуальні. Тому громади, за допомогою транскордонного партнерства, програм міжнародної допомоги намагаються це питання вирішити: нехай і через програми модульного будівництва, але забезпечити всіх, хто потребує житла. Наразі по області вже немає випадків проживання ВПО на території закладів освіти чи інших комунальних установ.

Також громади активно створюють умови для релокації бізнесу. Це мало цікавий ефект: навіть повертаючись на місця постійного перебування, багато компаній лишають в Чернівецькій області філії та відділення, а це – податки до бюджетів відповідних територіальних громад.

В багатьох громадах створені ради з питань внутрішньо переміщених осіб і наразі вони вже не займаються розподілом гуманітарної допомоги, як це було на початку. Їхня діяльність носить стратегічний характер та націлена на інтеграцію ВПО в життя приймаючих громад – з урахуванням потенціалу внутрішньо переміщених осіб.

- Як війна вплинула на фінансове планування громад області, і які кроки допомагає зробити U-LEAD, щоб зберегти розвиткові ініціативи попри обмежені бюджети?

- Думаю, фінансове планування – біль всіх громад, оскільки значно змінились статті видатків. Якщо до війни громади орієнтувались на розвиток, то зараз розвиткові теми не те, щоб скасовані, але відкладені. На першому плані – необхідність забезпечити потреби громад та допомога армії.

Зараз громади розуміють, що розвиток – це можливість покращити допомогу армії та підвищити рівень надання базових послуг. Цей розвиток відбувається через участь в міжнародних програмах технічної допомоги, міжнародних партнерствах та проєктах транскордонного співробітництва.

В цьому їм допомагає U-LEAD: пошук потенційних партнерів, подача заявок на отримання коштів та обмін досвідом. Звичайно, це і навчання – фінансовій грамотності, фінансовому плануванню, пошуку та залученню коштів через програми зовнішнього фінансування.. Ми бачимо, що нерідко громади ще не використали всі можливості для покращення стану бюджету, що є всередині громади – це теж потребує аналізу та навчання.

- Як Чернівецький офіс U-LEAD допомагає громадам області пройти зимовий сезон – зокрема у питаннях енергетичної безпеки, управління комунальними ресурсами та планування дій у кризових ситуаціях?

- Напередодні початку цього зимового сезону команда U-LEAD організувала серію зустрічей, на яких обговорювались приклади та проєкти енергоефективності: зокрема, впровадження альтернативних джерел енергії, встановлення сонячних панелей, придбання акумуляторів для накопичення енергії, переведення приміщень установ на альтернативні джерела енергії, встановлення твердопаливних котлів. Маємо навіть громади, які впроваджують в себе циркуляційні насоси для опалення.

Програма організувала декілька зустрічей для громад, в межах яких вони могли поділитися досвідом та визначити для себе ті шляхи, які найкраще допомогли би пройти цей складний сезон.

- На що Чернівецький регіональний офіс U-LEAD робить головний акцент у 2026 році – з урахуванням досвіду тилового, прикордонного та соціально навантаженого регіону?

- Безперечно, U-LEAD і надалі залишатиметься поруч з громадами, допомагаючи та підтримуючи у їхній щоденній роботі.

Одним з пріоритетів я бачу посилення спроможності громад в питаннях залучення іноземних коштів. Другий – питання євроінтеграції: попри те, що більшість процесів відбувається на рівні держави, для громад є вдосталь роботи. Також – посилення фінансової та кадрової спроможності.

Важлива синергія роботи з викликами військового стану, необхідністю в забезпеченні базових потреб і стратегічного бачення розвитку громад. U-LEAD цього року акцентує увагу на формуванні стійкості громад та на кризовому плануванні.