Чергове підняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) граничних цін (price caps) на спотовому ринку електроенергії 23 квітня поставило питання, як знайти баланс між фінансовими потребами енергетиків і можливостями споживачів в умовах перманентного зростання ціни електроенергії в Україні.
Mind – про причини і наслідки рішення, інтеграцію ринку з ЄС та чому швидке скасування прайскепів в Україні неможливе.
За результатами 2024 року Україна ввійшла в трійку європейських «призерів» за оптовою ціною електроенергії на спотовому ринку для непобутових споживачів. Зокрема, за середньорічним показником індексу BASE на ринку «на добу наперед» (РДН), який становив 4522,87 грн/МВт-год, ми посіли третє місце серед 27 європейських країн.
У 2025 році поступ продовжився – результатом стало друге місце з показником BASE 5292,62 грн/МВт-год.
Що буде 2026 року – не спрогнозує наразі ніхто. Єдине, що ясно – шанси на досягнення абсолютного «лідерства» у Європі за дорожнечею кіловат-години є. І ці шанси зросли після останнього рішення енергетичного регулятора 23 квітня щодо підвищення максимальних прайскепів на РДН з 1 травня до 15 тис. грн/МВт-год на всі години доби.
Цього року НКРЕКП підняла прайскепи до 15-тисячної позначки вже вдруге. Вперше це відбулося 16 січня, коли енергорегулятор встановив тимчасово, на період з 18 січня до 31 березня 2026 року, максимальну граничну ціну електроенергії на РДН та внутрішньодобовому ринку (ВДР) на позначці 15 тис. грн/ МВт-год на всі години доби. До того 15-тисячний ціновий прайс діяв лише у вечірні години максимального навантаження на енергосистему з 17:00 до 23:00.
Варто зазначити, що, хоча прайскепи цього року підвищувалися двічі, передумови їх зростання (16 січня та 23 квітня), були зовсім різними.
Так, 16 січня впровадженню нових прайскепів передували такі фактори:
Власне, завдання якнайшвидше наростити імпорт і було основним чинником підняття граничних цін на короткострокових сегментах ринку в січні.
Незалежна НКРЕКП тоді ухвалила таке рішення після заяв першого віцепрем’єра – міністра енергетики Дениса Шмигаля щодо очікувань урядом від регулятора вирівнювання денних і нічних прайскепів для залучення імпорту е/е протягом доби.
Результатом ухвалених рішень стало зростання імпорту електроенергії в Україну в лютому на 41% проти січня. За даними порталу Energy Map, у натуральному вимірі імпорт сягнув 1262,8 тис. МВт-год, що стало новим місячним рекордом із моменту запуску нового енергоринку.
Проте зворотною стороною медалі стало те, що тимчасові прайскепи спричинили ціновий стрибок на спотовому ринку в січні – лютому. Зокрема, індекс BASE на РДН уже на торгах на 22 січня сягнув рекордних 13232,96 грн/ МВт-год, в 1,8 раза перевершивши середнє значення цього показника за 20 днів січня – 7307,04 грн/ МВт-год. А на торгах на 9 лютого середньодобовий показник індексу BASE досяг і верхнього прайскепу – 15000 грн/ МВт-год.
За даними АТ «Оператор ринку» та підрахунками агентства Інтерфакс-Україна, загалом індекс BASE в січні збільшився на 24,1% проти грудня 2025 року, – до 8253,26 грн/ МВт-год. А в лютому проти попереднього місяця – на 18,6%, або до 9785,72 грн/ МВт-год.
Тобто імпорт пішов, але водночас злетіла ціна на ринку. Уже в січні експерти почали задаватися питанням: наскільки оптимальним було рішення з підвищення прайскепів для промислових споживачів?
По-перше, з урахуванням того, що частина імпортної потужності з країн ЄС для України та Молдови спрямовується до Молдови, то для України зараз доступно близько 2,1 ГВт комерційного імпорту. Якщо порівняти із зимовими дефіцитами в 6–7 ГВт, імпорт усе одно кардинально проблему не вирішить, а для його нарощування та будівництва інтерконекторів знадобляться роки.
По-друге, в умовах частих масованих ракетно-дронових атак саме на високовольтні підстанції далеко не весь імпорт взимку можна було перегнати із західних областей країни в центральні та східні. Якщо взагалі можливо.
Тому деякі експерти заговорили про доцільність введення державної монополії на імпортні операції з кіловат-годиною як альтернативу стимулюванню імпорту шляхом відпуску оптових цін.
Проте, на щастя, у березні-квітні зі зниженням споживання та появою сонця ціни на РДН пішли вниз.
Однак 23 квітня НКРЕКП після місячної паузи продовжила «зимові» цілодобові прайскепи 15000 грн/ МВт-год з 1 травня. Тільки тепер уже на невизначений строк. На цей раз рішення регулятора викликало ще більш неоднозначні коментарі, оскільки передумови перед повторним підвищенням граничних цін були цілком протилежними січневим:
Однак основним каталізатором підвищення прайскепів з 1 травня вже став не стільки імпорт, як потреби виробників е/е з газу в отриманні більших доходів. Саме з боку приватних інвесторів у розподілену генерацію, після скасування урядом газового ПСО для виробників е/е з газу, пролунали заклики підвищити прайскепи для поліпшення інвестиційної привабливості газових установок.
Проте імпорт також не залишився поза увагою адептів підвищення граничних цін, оскільки цінові коливання на спотових ринках у ЄС через війну з Іраном і сезонні перепади також ніхто не відміняв.
Сама НКРЕКП в обґрунтуванні до ухваленого рішення від 23 квітня написала, що загроза виникнення непрогнозованого дефіциту генеруючих потужностей і мережевих обмежень в умовах постійних обстрілів завжди зберігається, і імпорт є джерелом мінімізації відключень.
Подальше обґрунтування регулятора є таким: «Крім цього… конфлікт на Близькому Сході негативно впливає на забезпечення ресурсами, зокрема природним газом, що призводить до їх дефіциту та зростання в ціні. Така ситуація не дає можливості спрогнозувати ціни, які будуть у подальшому складатися на газовому ринку ЄС, що має суттєвий вплив на роботу генерації, яка працює на цьому паливі».
Далі НКРЕКП доповнює, що на сьогодні саме газова генерація фактично формує ціну на спотових ринках е/е (крім денних годин), тому потенційне збільшення цін на газ має суттєвий вплив на зростання цін е/е у суміжних країнах.
Показово, що вже на наступний день після підвищення комісією прайскепів, Денис Шмигаль заявив, що робота газової генерації відтепер стане більше рентабельною, а уряд планує виставити на конкурс будівництво нових генеруючих потужностей у 1322 МВт для східних, центральних і південних областей (яким передбачено механізм компенсації витрат бізнесу).
Згідно із законом №4834-ІХ про об'єднання енергетичних ринків (market coupling) України та ЄС, Україна взяла на себе зобов'язання щодо доведення прайскепів до європейського рівня, що означає фактичну відмову від цінових обмежень.
Серед учасників українського енергоринку та зацікавлених сторін позиції щодо прайскепів кардинально розходяться. Якщо деякі великі генеруючі компанії виступають швидше за повну відмову від цінових обмежень, то промислові споживачі – за їхнє максимально можливе стримування.
У цьому контексті цікавим буде ознайомитися з пропозиціями різноманітних учасників ринку щодо встановлення граничних цін, оприлюднених НКРЕКП перед їхнім підвищенням на засіданні 23 квітня.
Зокрема, Центренерго – за повне скасування прайскепів, «Оператор ринку» – за їх наближення до європейських рівнів, що фактично не дуже відрізняється від першого. Схожа позиція у ТОВ «Д.Трейдінг» – максимальна гранична ціна на РДН має становити 4000 євро/ МВт-год.
Водночас «ДТЕК Західенерго» та «ДТЕК Дніпроенерго» вийшли на регулятора з помірними пропозиціями щодо підвищення прайскепів, які або наближалися до позиції НКРЕКП або майже копіювали її.
Щодо пропозицій Енергетичної компанії України та кількох обленерго, то вони взагалі пропонували залишити обмеження на рівні, що діє, – без підвищення.
І зовсім осторонь на загальному тлі було послання в Комісію з боку «Енергоатому». У листі регулятору атомники написали буквально таке: «Забезпечити прийняття рішення (стосовно перегляду price caps. – Mind) з відтермінуванням набрання чинності такої постанови на строк, який дозволить здійснити належне коригування торговельної стратегії, а також планування та проведення аукціону, зокрема, на травень 2026 року».
Тобто навчений гірким досвідом «Енергоатом» хотів від НКРЕКП тільки одного: заздалегідь узгодити прийняття нових граничних цін на РДН із контрактами компанії на ринку довгострокових договорів – щоб не попасти під чергові звинувачення в завданні збитків підприємству шляхом продажу е/е за заниженими цінами.
Як відомо, такі звинувачення прозвучали у бік «Енергоатому» від деяких нардепів у січні цього року, відразу після прийняття регулятором рішення про тимчасове підвищення прайскепів на спотовому ринку на період до 31 березня.
Як писав Mind, реалізація закону №4834-ІХ про об'єднання енергетичних ринків України та ЄС передбачає поетапний процес з імплементацією необхідних нормативних актів та удосконаленням відповідного регуляторного середовища.
Саме об'єднання ринків можливе з 1 січня 2028 року або 1 січня 2029 року, тоді як сам закон передбачає скасування прайскепів на ринку е/е України з 1 травня 2027 року.
Поки триває війна, Україна не готова до лібералізації енергоринку з повним зняттям цінових обмежень. Причина проста – виникають ризики неконтрольованої розкрутки цінового маховика при відсутності достатніх ціностримувальних механізмів.
По-перше. Національний ринок на рівні генерації відрізняється високою концентрацією та обмеженим колом великих учасників, можливості яких до того ж суттєво звужуються під час зимових ворожих атак на енергетичну інфраструктуру.
Проте існує прецедент, коли в серпні 2025 року ціни на РДН продовжували зростати за інерцією попередніх місяців, навіть в умовах значного профіциту е/е та відсутності російських обстрілів.
Як зазначала тоді ексміністерка енергетики Ольга Буславець, ключовими причинами зростання з початку 2025 року ціни виробленої в Україні кіловат-години до найвищих у Європі значень стало монопольне становище на ринку «Енергоатому», який виробляє близько 60% е/е в Україні, а також її обмежений імпорт.
По-друге. Попри те що на спотовому ринку з його сегментами РДН, ВДР та балансуючого ринку реалізується всього до 20% е/е в Україні, саме він є ціновим індикатором для ринку двосторонніх договорів і детонатором цінової розкрутки по всьому ринку е/е країни в разі зростання показника індексу BASE на РДН.
Ба більше, як показав досвід січня цього року, є народні депутати, які ретельно стежать за тим, щоб довгострокові контракти «Енергоатому» за своєю ціною відповідали ціні спотового ринку. Інакше – підозри в бік керівництва атомної енергокомпанії у спробах цілеспрямованого нанесення збитків своєму підприємству.
По-третє. Зростання оптових цін на е/е для непобутових споживачів спричинить збільшення розриву між так званою ринковою ціною кіловат-години для промисловості та фіксованими тарифами для населення.
З огляду на сказане актуалізується проблема підвищення енерготарифів для побутових споживачів на тлі багаторічної війни з найбільшою армією світу з відповідним негативом несприйняття суспільством вказаного процесу.
По-четверте. Зростання цін на спотовому ринку автоматично призводить до подорожчання роздрібної ціни кіловат-години для промисловості та бізнесу, зниження конкурентоспроможності національної економіки та посилення інфляційних процесів із підвищенням цін на всі товари.
«На мою думку, це рішення підвищує стійкість енергосистеми, але ціна цієї стійкості – додатковий тиск на економіку, інфляцію та кінцеву вартість товарів», – підсумувала своє бачення щодо останнього підвищення НКРЕКП прайскепів з 1 травня Ольга Буславець.
Водночас ексміністерка енергетики визнала низку позитивних наслідків від цього рішення. А саме: воно підвищує шанси покриття дефіциту е/е за рахунок імпорту та маневрової генерації, зменшує ризик відключень у пікові години та надає ринку й інвесторам ціновий сигнал для нових проєктів.
Проте не варто забувати, що енергетика – це лише інфраструктурна галузь, завданням якої є життєзабезпечення розвитку національної економіки. Залишається питання, а чи була врахована позиція споживачів електроенергії при останньому перегляді прайскепів в інтересах фінансової та інвестиційної привабливості газової генерації? Тому на шляху до повноцінної європейської інтеграції важливо зберегти виваженість на всіх етапах лібералізації енергоринку.