Прем'єра тижня: британська політична сатира «Смерть Сталіна»

Як перетворити смерть диктатора та боротьбу за владу серед його наступників на дотепну комедію

Політична сатира «Смерть Сталіна»
Фото imdb

Сюжет. У прямому ефірі московського радіо триває концерт класичної музики. Одразу по його завершенні в студії лунає телефон: Йосип Сталін особисто повідомляє директору радіостанції, що йому сподобався концерт і він хотів би отримати запис. Проблема в тому, що прямий ефір не записувався. Однак для Сталіна це, звичайно, не аргумент, тож єдиний вихід – ще раз зіграти концерт. Разом із записом піаністка Марина Юдіна (Ольга Куриленко), чия родина була репресована, надсилає Сталіну записку, прочитавши котру, той так сміявся, що в нього стався інсульт. І невдовзі диктатор помер. Та для Микити Хрущова, Лаврентія Берії, Георгія Маленкова, Георгія Жукова й інших представників партійної верхівки, а також двох дітей Сталіна ця трагічна подія стає лише початком боротьби за владу – драматичної, абсурдної і комічної водночас.

В українському прокаті: з 25 січня

Бюджет: не розголошується

Бокс-офіс: $7,3 млн

Бекґраунд. Режисером цієї франко-британської сатиричної комедії виступив Армандо Януччі, на чиєму рахунку – британський ситком про політику «Центр подій» та американська політична сатира «Віце-президент». «Певний градус абсурду я бачив у тому, щоб показати, як все відбувалося насправді, максимально буквально. Власне, це й перетворює історію на комедію», – сказав у одному з інтерв'ю Януччі з приводу свого четвертого повнометражного фільму «Смерть Сталіна». Втім, основою для сценарію стала не лише історія Радянського Союзу 1953 року, а й французька графічна новела Фаб'єна Нурі «Смерть Сталіна». Головні ролі зіграли американські та британські зірки Стів Бушемі (Микита Хрущов), Саймон Рассел Біл (Лаврентій Берія), Джеффрі Тембор (Георгій Маленков), Джейсон Айзекс (Георгій Жуков). Роль Сталіна дісталася британцю Едріану Маклафліну.

Прем'єра стрічки відбулася на міжнародному кінофестивалі у Торонто. У британському прокаті картина стартувала 20 жовтня 2017 року, а до кінотеатрів США добереться у березні нинішнього. У російському прокаті «Смерть Сталіна» мала з'явитися 25 січня, однак за кілька днів до початку прокату Мінкульт відкликав прокатне посвідчення, оскільки департамент кінематографії побачив у фільмі «заборонені до розповсюдження матеріали».

Вам сподобається, якщо: ви переконані, що сатира – це найвірніший метод для роботи над найболючішими питаннями. У «Смерті Сталіна» немає заборонених тем для жартів, об'єктом виступає буквально все: від страху громадян перед раптовими арештами до таємних розстрілів і від особистих, не надто приємних рис партійних лідерів до церемонії поховання Сталіна. Однак попри гумор, у фіналі стрічка з комедії перетворюється на глибоку драму, яка пояснює не лише історичні процеси, але й сучасність.

Вам не сподобається, якщо: ви вважаєте, що масові репресії та убивства – зовсім не тема для жартів. У «Смерті Сталіна» арешти, катування та розстріли показані так, що це трохи віддає фарсом.

Головна причина подивитися: побачити, як події, котрі є частиною історії нашої країни, насправді сприймають у світі.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS