Джейкоб Колльєр: «Натхненням для музики служить власне життя того, хто виходить на сцену»
Бліц-інтерв'ю Mind з людиною-оркестром під час Leopolis Jazz Fest 2018
В суботу, 30 червня, у фестивальний вечір Leopolis Jazz Fest 2018 на головній сцені виступив «людина-оркестр» – англійський вокаліст і мультиінструменталіст Джейкоб Колльєр. Хлопцеві лише 23 роки, але він вже володар двох Grammy. Його успіх – результат глобального розповсюдження інтернету. За сім років просування ним власного музичного продукту це призвело до 16 млн переглядів і більше 400 000 підписників на Youtube.
Сьогодні кар'єрою Колльєра займається Квінсі Джонс – володар 27 Grammy, видатний американський джазмен і продюсер. Джейкоб виступав поруч з супер-вокалістами Ді Ді Бріджуотер, Джорджем Бенсоном, молодіжною дуже цікавою і популярною інструментальною групою Snarky Puppy, співпрацював із Хербі Хенкоком, Фарреллом Вільямсом. Преса та фахівці називають його «новим месією джазу» і «майбутнім музики».
У Львові хлопець вийшов на сцену один. Одягнений був у величезні безформні строкаті штани та білу простору сорочку. На нього чекали рояль, два синтезатора, контрабас, гітара і ударна установка. Джейкоб – власник голосу великого діапазону, досить ординарного: густого тембру знизу, а на верхах чистого і дзвінкого, який при близькому спілкуванні виявився грудним та вельми приємним. Але хіба в голосі щастя сучасного не оперного співака? Уміння використовувати власний потенціал – запорука успіху артиста у наш час.
Колльєр не підвів. Стежити за ним цікаво. Хлопець миттєво створював короткі інструментальні й вокальні «заготовки», які продовжували звучати завдяки семплерам і технічній допомозі за сценою. Накладав на них звучання інших інструментів, створював вокальне й інструментальне багатоголосся і перебігав від одного інструменту до іншого, виявляючи скажений темперамент та майстерність. Його музика являє собою мікс електроніки, джазу, фолку й класики. Молодий артист відмінно імпровізує на клавішних. Після виступу Джейкоб Колльєр відповів на запитання Mind.
– Назвіть ваш улюблений інструмент?
– Людський голос, тому що він є у всіх.
– Звідки ви черпаєте своє нескінченне натхнення, ідеї?
– Як говорить Квінсі Джонс, «неможливо бути більше або менше музикантом, чим більше або менше людиною» (молодий співак мав на увазі, очевидно, що масштаб артиста порівнянний із масштабом його людської особистості. – Mind). Основою, натхненням для музики служить власне життя того, хто виходить на сцену.
– У ваших роботах чутно вплив класичної музики. Яке місце вона займає у вашому житті?
– Величезне, вирішальне. Новий проект, над яким я працюю, буде спиратися на класику і записуватися з оркестром Метрополітен опери. Я виріс в сім'ї академічних музикантів, де всі слухали Баха, Бенджаміна Бріттена та інших серйозних композиторів.
– Як вам вдається так добре грати на багатьох інструментах?
– Я сприймаю музику під різними кутами, і якщо це хороша музика, то вона викликає «мурашки по шкірі» у мене і у слухачів.
– У вас є улюблені стилі, музичні напрямки?
– Намагаюся залишатися максимально автентичним, непідробним, природним. Завдяки інтернету сьогодні ми маємо можливість «розмивати», перетинати кордони стилів та жанрів.
– Ви так багато рухаєтеся, чи займаєтеся ви спортом?
– Цілком вистачає того, скільки рухаюся по сцені (сміється).