Подорож у стилі бекпекера: як обійти півсвіту з рюкзаком
І чому варто встигнути це зробити до певного віку
Період літніх відпусток лишився позаду, але це не означає, що про подорожі варто надовго забути. Тим більше, що стиль життя сучасної людини не завжди вимагає безперервного сидіння в офісі. Та й формати мандрівок існують різні: від турів та отелів luxury-класу до відчайдушних спроб обійти півсвіту з одним наплічником на спині. Такий формат називається «бекпекерство» або «бекпекінг» – від англійської backpack – рюкзак. Про те, чим цікаві саме такі подорожі, та чому вони приваблюють усе більшу кількість молоді по всьому світу, Mind розповів мадрівник Юрій Самборський.
Уперше я дізнався про цей термін після своєї першої подорожі Європою. Класично, бекпекер – це людина, яка подорожує з рюкзаком. Принципово відмовляється від послуг туроператорів, а відвідуючи нові країни, намагається насамперед відкрити для себе її культуру та життя мешканців. Часто користується громадським транспортом, не гребує їздити «зайцем», тому що проїзд коштує від 30 центів у Словаччині до 3,5 євро у Німеччині.
У своєму рюкзаку бекпекер носить все, що необхідне для комфортної мандрівки. Існує велика відмінність між рюкзаком того, хто стартує в подорож уперше, і того, хто має хоча б мінімальний досвід. Вона полягає в тому, що людина власною спиною починає відчувати: все, що взяв – завжди зі мною. Коли я починав подорожувати, то мав незручний рюкзак, в якому до того ж були зайві речі. Зараз його маса із повною екіпіровкою, з розрахунком на 25 днів для різної погоди, становить лише 12-14 кг.
Не лякайтеся цієї цифри, адже насправді це досить зручна маса рюкзака, особливо, якщо з них 6,4 кг – намет, спальник та сам рюкзак. А ще треба завжди мати біля себе воду, одяг, взуття та всякі дрібниці. У дівчат він мав би бути легшим на 3-4 кг, але я ще ніколи не зустрічав дівчину з рюкзаком такого вмісту.
Скоп'є, липень 2018
Чому саме бекпекерство?
1. Пригоди. Коли ви подорожуєте туром чи просто машиною, набагато менше шансів потрапити у якусь халепу, яка запам’ятається на все життя.
2. Ви зустрічаєте дуже багато гарних людей, з якими стаєте щирими друзями, але, на жаль, майже напевно не зустрінете їх ще раз.
3. Набагато краще пізнаєте культуру і життя країни. Ви ні від кого не залежите, адже самі визначаєте, скільки часу витратити на подорож, що відвідати, а що пропустити, а також самі прокладаєте свій маршрут.
4. Ви дізнаєтеся приховану інформацію. Ще не було бекпекера, який би не спілкувався з місцевими мешканцями. Саме від них можна дізнатися все те, чого не напишуть у туристичних путівниках. Мандруючи автостопом, стикався з тим, що водії мене часто запрошували до себе на нічліг. Саме так я потрапив на найбільше фаєр-шоу Європи та одне з найкрасивіших місць французького узбережжя – Кулюр.
5. Це дешевше. Цілком реально зменшити середньоденний бюджет до 5-7 євро. Як цього досягти? Житло шукати на CouchSerfing – сервіс де мандрівників можуть знайти безкоштовне житло у місцевих, а також погуляти з ними. Харчуватися краще у супермаркетах (я щодня їв моцарелу за 50 центів). Також майже завжди, «хости» ще й готують для тебе. Наприклад, можна заощадити і на квитках у музей. Квиток не є іменним і дійсний цілий день. Якщо боїтеся автостопу, то можна рухатись BlaBlaCar, або шукати квитки на сайтах перевізників.
6. Ваша свідомість повністю змінюється. Ви справді стаєте відкритими до світу і людей. Які б ви не були втомлені у подорожі, але додому ви приїдете повними сил та натхнення, з бажаннями творити справді класні речі. А ще, на власні очі переконаєтеся, наскільки різноманітними можуть бути країни та люди.
Яйце (Боснія і Герцоговина), липень 2018
Чи назавжди саме так?
Інколи є ситуації, коли краще призабути, що ви – бекпекер. Тоді стаєте туристом у капелюсі та з фотоапаратом на шиї. Рекомендую це робити тільки у випадку, коли хочете взяти участь в екскурсії, бо це дешевше та ефективніше. Наприклад, так зі мною було у Чорногорії. Екскурсійний тур включав подорож по всій країні і коштував 30 євро, а подорожувати місцевим транспортом вийшло б навіть дорожче і довше у два рази. Хоча, якщо вам у туристичному бюро кажуть, що у них дешевше, ніж самостійно – перевірте краще самі. Коли я був у Сараєво і хотів відвідати Тунель війни, то в бюро назвали ціну 10 євро, а самому це коштує 4-5, тому не бійтеся рухатися самі, але завжди зважайте на доцільність.
Автобан у Словаччині біля м.Попрад, травень 2018
Як виглядає типовий бекпекер?
Більшість з тих, кого я бачив, це люди від 21 до 30 років. Хоча часто зустрічав і сім’ї з маленькими дітьми. У Європі молодь насправді дорослішає повільніше. Люди бувають вражені, коли дізнаються, що в 19 років можна самотужки подорожувати. Зазвичай вони починають з 21 року і, як на мене, частіше такий різновид відпочинку дівчата. Однією з причин є те, що вони хочуть мати час на те, аби «знайти себе» та подумати, чим займатися далі в житті.
Навіщо це все?
Людина, яка бере рюкзак на спину, є дуже простою та прагматичною. Для чого лишатися в хостелі з однією працюючою лампочкою, коли можна спати під відкритим небом, де тобі світять тисячі зірок. Навіщо міняти океанічний вітер на потік з вентилятора. Як-не-як, а готельний номер ви зможете винайняти будь-коли, а чоловік, який у 35 ночуєна пляжі, справді виглядає дивно. Тому, без сумніву, бекпекерство має часові рамки, і краще в них вкластися.