Тест-драйв Rolls-Royce Phantom: як автомобіль змінює поведінку власника

Нещодавно Mind публікував інтерв'ю Френка Тіманна – директора з корпоративних комунікацій Rolls-Royce Motor Cars в Центральній і Східній Європі, в якому він детально розповів про специфіку попиту на автомобілі luxury-сегмента в Україні та світі.

Тепер пропонуємо дізнатися деталі тест-драйву нової модифікації Rolls-Royce Phantom, що його провів наш автор. На його переконання, автомобілі RR мають низку особливостей, що відрізняють їх від усіх інших чотириколісних «побратимів». Rolls-Royce від самого початку створювався не для водія, а для пасажира. А крім того, конструктори драпірують все те, що інші виробники намагаються підкреслити.

Фото: Олександра Єршова

Через стекло «фантома» світ бачиться інакше. Небо – безхмарнішим, вулиці – чистішими, дороги – рівнішими. І чується все теж по-іншому. Тиша всередині навіть не банківська – сейфова. Як тільки сервоприводи закривають за вами двері, центр Києва перетворюється на беззвучну картинку – до задніх місць не доносяться навіть сирени, не кажучи вже про тембр 12-циліндрового мотора.

У будь-якому іншому автомобілі, під капотом якого захований V12, інженери намагаються як мінімум підкреслити його саунд. У нашому ж випадку 130 кг звукоізолюючих і шумопоглинальних матеріалів говорять самі за себе. Тут все інакше: свій мікроклімат, мікросвіт, або, дивлячись на стелю із зоряним небом (придворні астрологи викладуть «ваше» сузір'я з 1340 діодів), персональний мікрокосмос. Навіть з-за керма дорожня книга читається по-своєму.

Так, Phantom виглядає наскільки ж важкуватим, настільки легко кермується. Але задемфовані бублик і педалі плюс автобусні габарити геть відбивають бажання поспішати. Чутливість педалей відтарована так, що як не намагайся, не вийде ані з пробуксовкою розігнатися, ані тим паче різко загальмувати – аби пасажир не розлив каву або не розсипав асигнації. Все плавно, послідовно, академічно, як при керуванні яхтою.

Фото: Олександра Єршова

Так що водити Phantom слід виключно під Вівальді та з дотриманням швидкісних обмежень. Бо те, що унікальне пневмошасі та зварені спеціально для «фантома» покришки «однією лівою» обробляють на 60 км/год, на нелегітимних швидкостях стає неприємною несподіванкою. Повірте, на нашому заасфальтованому бездоріжжі можна пробити підвіску навіть RR. Навіть у центрі Києва.

І запах тут особливий, який неможливо з чимось сплутати – запах «старих грошей». А вони, як відомо, люблять тишу. Є така ідіома, що, на жаль, не прижилася у нас, – це коли багатство у тебе так давно, що навіть на думку не спадає їм хизуватися. Саме тому в наших чиновників, депутатів і криміналітету в ходу зовсім інші бренди.

За словами одного з головних піарників марки Френка Тіманна, смаки українських клієнтів тотожні європейським: жодних кричущих кольорів і імпозантних розмальовок. Те саме стосується і «додаткового» оснащення. Чому в лапках? Бо базового взагалі немає – наші співвітчизники хочуть, аби їхні RR були такими ж унікальними, як і відбитки пальців. Адже для них автомобіль – віддзеркалення власної індивідуальності.

Тому кожне замовлення обговорюється з Френком (він особисто знає всіх клієнтів) і потім з фахівцями відділу персоналізації Bespoke: відтінок, кількість шарів лаку, сорт деревини тощо.

Окрема опція – послуги Марка Курта, що наносить спеціальним пензликом з білячої шерсті подвійні цировки – контрастну лінію уздовж кузова. Ніхто інший не зможе нанести ані від руки, ані за допомогою трафаретів таку тонку лінію. А значить, питання щодо ремонту кузова відпадають самі собою.

Фото: Олександра Єршова

Є лише певна базова точка відліку при конфігуруванні салону – тричі фільтроване повітря, по-театральному м'яке підсвічування, царство шкіри найтоншої вичинки, шпону цінних порід, найніжніших килимів з овечої вовни.

Те, що в інших брендів іменується торпедо, у Крю воліють називати «галерея». І знову ж таки оформляють на смак і колір замовника. Наприклад, роботами його улюбленого художника, скульптора, дизайнера, архітектора. Знайомий баталіст намалює картину бою, яку фахівці марки інсталюють у передню панель. Або анімаліст відтворить перше полювання – були і такі замовлення. Інший приклад – чоловік подарував дружині RR, «галерея» якого була оформлена за мотивами сарафана, в якому вона вперше вирушила з ним на пікнік.

Так що «ройс» – це не тільки і не стільки автомобіль. Це і твір мистецтва, і пересувний Лувр одночасно. Не обов'язково на ньому їздити – задоволення отримуєш просто від перебування всередині.

А чого варта царствена процедура посадки! Це не проникнення крізь дверний лаз, як у Jaguar XJ та Maserati Quattroporte, і не плюхання на задній диван, як у німецьких флагманів. Завдяки заднім дверям зі зворотним, «суїцидальним» навішуванням та пневмопідвісці, що присідає в реверансі на чотири сантиметри, пасажир може сісти назад з такою ж грацією, з якою опускається на трон Її Величність. І так, у цьому світі ніхто і ніколи не ляскає дверима – вони закриваються швидко і безшумно за допомогою електроприводів-доводчиків. Плюс фіксуються у відкритому вигляді в будь-якому положенні – досить відпустити кнопку доводчика.

Фото: Олександра Єршова

Ще б навчити переднє пасажирське сидіння не просто відсуватися, а й «складатися в бардачок» і нахиляти підголівник а-ля Maybach, щоб власник міг витягнути ноги і бачити дорогу – і до ергономіки взагалі не було б питань.

Ще одне підтвердження інтернаціональності «старих грошей» – Rolls-Royce, на відміну від німецької «дойче віти», давно перестав бронювати свої моделі. Коли стало зрозуміло, що АТО – це не на місяць, я поцікавився про зростання замовлень на захищені моделі у глави «АВТ Баварія» Олександра Тимофєєва. І виявилося, що попиту немає, і на клієнтів RR замахів не роблять. І повідав дивну історію про останній з них. Виявляється, стався він у 1967 році в центрі Лондона з автомобілем Джона Леннона. Побачивши розмальований психоделічними візерунками Phantom V курчачого кольору, дама в роках почала лупити по капоту парасолькою зі словами: «Свиня! У що ти перетворив Rolls-Royce?!»

Так що володіння «ройсом» дисциплінує, змушує відповідати, тримати тонус. Як мінімум доведеться переглянути свій гардероб, вміст тайммуверів і поведінкову модель. Зрозуміло, у бік джентльменської. Те ж саме стосується поведінки і на дорозі, і на заправці. Візити на яку будуть частими – середня витрата в місті, незважаючи на найакуратнішу їзду, перевищує 20 л/100 км.

Фото: Олександра Єршова

Останнє, про що говорять британці, – цифри чи щодо вартості, чи щодо потужності. Вважається, що, якщо ви цікавитеся ціною, значить, не можете собі дозволити цю річ. Точніше, ще не доросли до володіння.

Технічні характеристики Rolls-Royce Phantom SWB (U104176)

*Обмежено електронікою.

Автор висловлює подяку адміністрації ЖК «Новопечерські Липки» за сприяння в організації зйомки