Плейліст вересня: Willie J Healey, King Krule і не тільки

Mind спробував розібратися в джерелах натхнення молодих і зрілих (але в душі все одно молодих) артистів, які пишуть музику, тому що не можуть її не писати. Так вони спілкуються зі світом. Іноді це виходить дуже талановито, – а іншого ми і не радимо.

Детальніше читайте в нашій вересневій добірці, і перший місяць осені буде максимально романтичним і музичним. І – так співпало – виключно британським.

Willie J Healey

Уіллі Дж. Хейлі – музикант з Оксфордшира. Його порівнюють з Лу Рідом і Blur, тому що він створює яскраві мелодії та чудові музичні аранжування. Профільна преса характеризує його поп-гімни як химерні й сюрреалістичні. Сам музикант каже, що не любить йти на компроміси в музиці, адже потім завжди про це шкодує.

Хейлі може писати на будь-яку тему, яка привертає його увагу: від власних спостережень і невинності першого кохання до готичних візитів диявола і викрадень інопланетянами. Він не обмежений жанрами, а пісні записує в своїй студії та спальні. Американські медіа нахвалюють мікс поп-мелодій Willie J Healey у поєднанні з грубуватою чуттєвістю гаражного року.

People and Their Dogs (2017) – дебютний альбом Willie J Healey у жанрі лоу-фай рок. У піснях Уіллі Дж. Хейлі багато всього відбувається; більшість з них документують його повсякденне життя та мрії. Ненудний альбом, у якому британець в одну хвилину звучить дико, а вже в наступну – напівсонно та ліниво.

King Krule

Британського співака Арчі Маршалла, який виступає під псевдонімом King Krule, порівнюють з Ніком Кейвом. А його музику характеризують як «обволікаючу», але іноді – стомлюючу своєю неослабною похмурістю. А вона вимагає трохи свіжого повітря. Хоча, можливо, саме цією характерністю дуже запам'ятовується слухачам.

Його музика – про туманні соціальні спостереження та рутину в поетичній, тривожній оповіді. King Krule був складним підлітком і ненавидів школу, докторів і психіатрів. І вже в 19 років усю накопичену озлобленість він сублімував у дебютний альбом. Джаз, хіп-хоп, нескінченні імпровізації, рик і шепіт – і ось пісні вже репостять Бейонсе, а Каньє Уест пропонує співпрацю.

За його передостанній альбом The OOZ (2017), який був номінований на Mercury Prize і став найкращим рок-альбомом року за версією Pitchfork, артиста назвали голосом покоління.

Четвертий альбом Man Alive! (2020) і, зокрема, композицію з нього під назвою «Alone, Omen 3» критики оцінюють як поворотний момент у творчості музиканта, тому що він знову порушує теми самотності, але вже в жвавішій манері. В описі до кліпу вказується, що Арчі зміг вибратися з «темного місця» і зрозуміти, що таке депресія.

У Маршалла народилася донька, і колишній «шибайголова з підворіття» дещо пом'якшує свій нахабний образ. «Її народження стало найсильнішим почуттям любові і життя, яке я коли-небудь відчував», – зазначає музикант.

Ben Watt

Бен Уотт – ще один британець, який народився 58 років тому в родині керівника оркестру Томмі Уотта. Протягом творчого шляху Уотт змістив акцент з поп-музики до електроніки. Бен – не лише музикант, а й ді-джей, радіоведучий, письменник і продюсер, найбільш відомий як учасник дуету Everything But The Girl.

Storm Damage (2020) – це колекція розумних, інтимних і філігранно складених пісень з напруженими віршами, які впевнено жонглюють жанрами, залишаючись при цьому зв'язаними в усьому. Композиції йдуть немов по колу ностальгії, утримуючи туманні спогади, виконані стримано, вільно і з бездоганним смаком. Пульсуючі барабани і бас, що повільно розгортається, супроводжують життєстверджуючі міркування про дорослішання, життя і, як не дивно, смерть.

Ian Brown

Іан Браун – англійський поп-рок-музикант і мультиінструменталіст. Батьки майбутнього музиканта не мали стосунку до креативної індустрії: батько був теслею, а мама – секретарем на паперовій фабриці.

Після того як 1996 року гурт The Stone Roses, в якому він був фронтменом, зі скандалом розпався, Браун заходився будувати сольну кар'єру.

Ліам і Ноель Галлахери з Oasis, а також Arctic Monkeys неодноразово висловлювалися про те, що музика Іана Брауна надихала їхні команди, називаючи його «музичним героєм». Він співпрацював з багатьма з них, включаючи проект UNKLE.

Крім музичного шляху, Іан був помічений у популярній сазі про Гаррі Поттера в частині «В'язень Азкабану».

The Greatest (2005) – перша збірка колишнього соліста The Stone Roses Іана Брауна, який включає пісні з його чотирьох сольних альбомів, а також двох нових.

У пісні «F.E.A.R.» використано творчу ліричну схему, де кожен куплет утворює акростих «F.E.A.R.» (наприклад, «Кожному дорога» і «Правлять занепалі імперії»). В одному з інтерв'ю артист сказав, що основний вплив на ідею мала «Автобіографія Малькольма Ікс», що проповідувала вивчення етимології, щоб можна було «контролювати людей за допомогою мови». Тому Браун приступив до створення сотень мнемонік від слова «страх» (англ. – fear).