Одна з головних прем'єр року: «Дюна» Дені Вільньова
Завдяки чому стрічці вдалося зірвати майже рекордну касу за перший же тиждень прокату
Сюжет. Людство розселилося по безкрайньому Всесвіті, а за владу над стратегічно важливим простором борються могутні родини. У центрі протистояння опиняється планета Арракіс, куди прибувають нові правителі – Атрейдеси. Нескінченні піски, палюче сонце та гігантські хробаки, що загрожують усьому живому, давно перестали бути перешкодою, адже Арракіс багатий на неймовірно цінний ресурс – прянощі. Полу, спадкоємцю Дому Атрейдесів, належить не лише освоїтися на новій планеті, але й доведеться зіткнутися зі зрадою й іншими випробуваннями. І все це на тлі міжгалактичного конфлікту, що лише розпалюється...
У ролях: Тімоті Шаламе, Ребекка Фергюсон, Оскар Айзек, Джош Бролін, Зендея, Стеллан Скарсгард, Хав'єр Бардем, Джейсон Момоа та інші.
Прем'єра в Україні: 16 вересня 2021 року.
Бекграунд. Дійсно значущі блокбастери поступово повертаються на великі екрани України. І вересень у цьому плані поки що складається доволі успішно: після яскравої стрічки від Marvel «Шан-Чі та легенда десяти кілець» настала черга Дені Вільньова. Нове бачення фантастичного роману Френка Герберта викликало непідробний інтерес і за рахунок прізвища режисера-візіонера, і завдяки культовому статусу першоджерела. Що ж, Вільньов не схибив.
Цікавий факт: «Дюна» заробила на старті в Україні 33,9 млн грн, що є вражаючим результатом не лише для коронавірусної доби, а й для вітчизняного прокату за всю історію.
«Той, що біжить по лезу, 2049» і «Прибуття» наочно показали, наскільки неймовірним може бути фантастичний світ, якщо над його створенням працює Вільньов. Бездоганна картинка, яка виглядає реальною навіть тоді, коли в основі – виключно фантазія. Додайте до цього завжди потужний звуковий супровід, і отримаєте естетичне задоволення протягом усього хронометражу, що дуже важливо для занурення в історію (та й яку!). Дві з половиною години повної залученості – приваблива перспектива в обмін на придбаний квиток.
За візуальну складову можна було не переживати, але чи все гаразд з усім іншим? Як ми змогли переконатися – світ Френка Герберта опинився в правильних руках. Концентрація не на баталіях, погоні та бійках – сміливе рішення, хоча часом темп фільму спадав доволі відчутно.
З іншого боку, глядач не відволікався на те, що не являло особливої цінності для головних героїв, адже саме вони – двигун історії, яка навіть на цьому етапі вражає своїм масштабом (хоча багато чого й залишається за кадром). Пол у виконанні Тімоті Шаламе – ключ до всього, і нам разом із ним належить пізнавати особливості навколишнього світу, паралельно відзначаючи нехай багато в чому і тривіальний, але цікавий розвиток персонажа.
Акторський склад – розкішний. Згаданому вище Шаламе допомагає загін видатних представників акторського цеху – всі впоралися з поставленими завданнями, проте на окрему згадку заслуговує Ребекка Фергюсон. Останнім часом вона видає одну сильну роль за іншою (з нещодавнього можна згадати «Ремінісценції» Лізи Джой, де компанію їй склав Хью Джекман). Стеллан Скарсгард, своєю чергою, зробив усе можливе, щоб його Володимир Харконнен став харизматичним і страхітливим антагоністом – навіть секундні появи вийшли вражаючими.
Перспективи. «Дюна» Вільньова впевнено покладає собі на плечі статус «одного з головних фільмів року», пропонуючи глядачеві те, заради чого і варто ходити до кінотеатрів – першокласну розвага. Так, хтось прийде подивитися на піщаних хробаків, хтось – на Харконнена, а інші не зможуть встояти перед відмінним акторським ансамблем.
На фінальних титрах хочеться одного: аби «Дюна» продовжилася новим фільмом. Показана історія – лише початок чогось справді епічного, немов нам просто відкрили завісу, але всього ми побачити наразі не змогли. Власне, цього не приховує і сам Вільньов, який від самого початку знімав з розрахунком на те, що йому вдасться повернутися на Арракіс, де залишилося так багато незавершених справ.
Вам сподобається, якщо: вам загалом «до смаку» роботи Дені Вільньова, що відрізняються не лише приголомшливим віжуалом, але і досить тягучою атмосферою. У цьому випадку «Дюна» – з великою часткою ймовірності – поповнить список улюблених фільмів.
Вам не сподобається, якщо: ви йдете в кіно, очікуючи динамічного блокбастера. «Дюну» не можна віднести до їхнього числа.
Чому варто подивитися: знімальній команді вдалося створити гарний і захоплюючий світ, який пропонує практично безмежні можливості. Складно уявити більш переконливу відправну точку для екранізації наукової фантастики Герберта.
