Видобування нафти з порід, які мають низьку ступінь проникності, здійснюється методом буріння глибоких свердловин і подальшого закачування в ці свердловини під великим тиском піску з хімічними реагентами, які роздроблюють камʼяні породи.
Басейн Permian – це найпродуктивніший сланцевий басейн у США, рівні видобутку нафти тут найвищі по країні. Однак аналітик консалт-групи Wood MacKenzie Саймон Флауерс вважає, що процвітання басейну триватиме ще максимум три троки, до 2021-го, а потім почнеться занепад – не лише Permian, а й загалом сланцевої галузі, пише OilPrice.
Справа в тому, що для більш продуктивного видобутку нафти пробурюють все глибші свердловини, і затрати коштів на них з кожним метром глибини зростають в геометричній прогресії. Рентабельність видобутої з них нафти таким чином знижується.
До того ж попри те, що в такі свердловини закачується вдвічі більше піску з реагентами – це не допомагає збільшити кількість нафти. На виході дохідність від глибоких свердловин падає.
Хоча видобуток найближчим часом не припиниться, у басейні Permian, за підрахунками аналітика, пік виробництва припаде на 2021 рік, а далі піде вниз.
На думку Флауерса, зробити сланцевий видобуток рентабельним можна, лише якщо грамотно застосовувати технологію гідророзриву і поміщати реагенти тільки на тих ділянках свердловини, де це потрібно і технічно виправдано.
Також є сенс вкладати кошти в розробку нового дизайну бура, допоміжних хімікатів. Це допоможе підвищити продуктивність краще, ніж буріння багатокілометрових свердловин, вважає дослідник.
Найглибша свердловина в басейні Permian – 3750 м, яку пробурила нафтова компанія ExxonMobil.
Найглибша у світі свердловина сягає в глибину 11700 м і знаходиться в Росії, її теж пробурила ExxonMobil.