Верховна рада прийняла закон про «Про аудит фінансової звітності та аудиторської діяльності» (законопроект №6016-д), покликаний реформувати ринок аудиторських послуг в Україні.
За відповідне рішення проголосували 229 народних депутатів. Для прийняття рішення потрібно 226 голосів.
«Зазначений законопроект розроблений з метою приведення норм національного законодавства в сфері аудиторської діяльності у відповідність до законодавства Європейського союзу, зокрема до положень Директиви 43 і Регламенту 537 2014 року», – зазначила, представляючи документ, глава податкового комітету Ніна Южаніна.
За її словами, в ході доопрацювання до другого читання було вирішено відкласти термін набрання чинності закону з 1 травня на 1 жовтня 2018 року.
Після голосування спікер Андрій Парубій повідомив, що до нього надійшли скарги про нібито факти неперсонального голосування за закон, тому після розгляду іншого поточного питання він знову поставить проект №6016-д на голосування для підтвердження.
Документ визначає правові засади аудиту фінансової звітності, здійснення аудиторської діяльності в Україні та врегулювання відносин, що виникають при її здійсненні.
Закон починає застосовуватися з 1 жовтня 2018 року. Він матиме істотний вплив на обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, за якими здійснюватиме нагляд новостворений регулюючий орган. Закон містить посилені вимоги щодо звіту аудитора підприємств і пояснює, яким чином необхідно реагувати на виявлені значні ризики. Крім того, закон вимагає від аудиторів підприємств готувати додатковий письмовий звіт для аудиторського комітету.
«У законі міститься перелік неаудиторських послуг, які аудитору підприємства, що становить суспільний інтерес, та всім членам мережі аудиторських фірм заборонено надавати самому підприємства, що становить суспільний інтерес, його дочірнім підприємствам або його материнській компанії. Також Законом встановлюється ліміт вартості дозволених послуг, не пов’язаних з обов’язковим аудитом підприємства, що становить суспільний інтерес, яка не може перевищувати 70% від середньої суми винагороди, раніше отриманої аудитором за послуги з обов’язкового аудиту такого підприємства. Крім того, від підприємств, що становлять суспільний інтерес, вимагається здійснювати ротацію суб’єктів аудиторської діяльності після 10 років надання послуг з обов’язкового аудиту. З можливістю подовження періоду ротації у разі проведення публічного тендеру», – коментує директор, KPMG в Україні Юлія Терещенко.
Метою нового закону є підвищення якості аудиторських послуг і зміцнення корпоративного управління для всіх зацікавлених сторін. Посилення вимог до звітування та зміцнення нагляду за аудиторською діяльністю та вдосконалення взаємодії з регулюючими органами сприятиме більшій прозорості процесу аудиту та упорядкуванню ринку аудиторських послуг в Україні. Крім того, структурований аудит підприємств, що становлять суспільний інтерес, може виявити більш широкі системні проблеми.
«Проте у багатьох сферах законодавство, навпаки, може збільшити витрати для бізнесу. Обов’язкова ротація аудиторів зменшить можливість вибору через встановлені обмеження щодо періоду надання послуг існуючим аудитором, у той час як інші фірми також не зможуть взяти участь у тендері через надання ними клієнту неаудиторських послуг. Крім того, нові правила щодо професійної незалежності забороняють багато видів неаудиторських послуг, дозволених міжнародно визнаними концептуальними основами надання аудиторських послуг, таких як Кодекс етики Ради з Міжнародних стандартів етики для бухгалтерів (Кодекс РМСЕБ). Ці невідповідності можуть збільшити витратність та складність ведення бізнесу в Україні», – коментує Юлія Терещенко.