Міністерство освіти і науки України повністю прийняло рекомендації Венеціанської комісії щодо мовної статті закону «Про освіту» і погоджується, що перехідний період для імплементації статті має бути продовжено до 2023 року, і підготує покрокову карту імплементації мовної статті, йдеться на сайті міністерства.
Як зазначається, про це розповіла міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час зустрічі з послом Румунії Крістіаном-Леоном Цуркану.
«Ми вдячні Венеціанській комісії за оперативну та професійну роботу та готові імплементувати надані рекомендації. Тут важливо розуміти, що ми це робимо не у зв’язку з реакцією окремих країн, наше найперше завдання – дати кожній українській дитині, незалежно від її національності чи місця проживання, високий рівень володіння українською мовою. Для цього нам потрібно, аби всі були готові до імплементації статті, а також щоб при цьому враховувались особливості навчання для національних громад різних мовних груп», – пояснила Гриневич.
Раніше міністр заявляла, що способи імплементації статті закону «Про освіту» щодо мови навчання будуть уточнені в законі «Про загальну середню освіту».
Нагадаємо: закон «Про освіту», який набрав чинності 28 вересня минулого року, серед іншого визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін на двох і більше мовах – державною, англійською чи інших офіційних мовах Європейського союзу.
Водночас Міністерство закордонних справ Угорщини заявляло про намір країни блокувати зближення України і ЄС через закон про освіту, а обидві палати румунського парламенту одноголосно підтримали декларацію, в якій висловлюється занепокоєння з приводу того, що новий український закон про освіту може порушити права нацменшин, які проживають в Україні.
Крім того, занепокоєння щодо мовної статті нового закону «Про освіту» висловлювали і інші країни Євросоюзу.