В Євросоюзі стурбовані мовною статтею нового закону «Про освіту» в Україні
Там вважають, що викладання виключно українською мовою може утискати права нацменшин
Україна готова направити на експертизу до Ради Європи мовну статтю закону “Про освіту”, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов'язань, передає Інтерфакс з посиланням на заяву міністра освіти і науки Лілії Гриневич.
«Ми готові до Ради Європи надати цю статтю закону для експертизи з приводу того, що ця стаття не порушує ті міжнародні зобов'язання, які взяла на себе Україна», – заявила вона після зустрічі з послами іноземних держав в Міністерстві закордонних справ України.
Гриневич також висловила надію, що президент України Петро Порошенко підпише закон «Про освіту», поки буде йти експертиза мовної статті.
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада прийняла закон “Про освіту”, який починає реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.
7 вересня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сийярто заявив, що своєю новою політикою в сфері освіти України «встромила ніж у спину» сусідній державі.
Петер Сийярто
10 вересня прес-секретар МЗС Угорщини Тамаш Менцер повідомив, що на всіх форумах ООН, ОБСЄ та Європейського союзу Будапешт буде ставити питання про внесення поправок в мовну статтю закону України про освіту. При цьому дано розпорядження угорським дипломатам не підтримувати в міжнародних організаціях важливі для України рішення.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що вже на цьому тижні Міністерство освіти і науки України надасть детальну інформацію щодо прийнятого закону «Про освіту» та його застосування.
При цьому він відзначив проблеми з якістю викладання української мови в місцях компактного проживання угорської національної меншини в Україні.
«Є проблеми інтеграції: 75% випускників Берегівського району (Закарпатської області – ред.) не склали ЗНО з української мови. Ми повинні покращити ситуацію без втрати якості освіти угорською», – підкреслив Клімкін.
14 вересня інформаційне агентство БГНЕС з посиланням на главу МЗС Болгарії Катерину Захарієву повідомило, що глави МЗС Болгарії, Угорщини, Греції та Румунії підписали лист главі МЗС України, де висловили стурбованість через новий закону про освіту.
«Ми, безумовно, стурбовані, і не випадково є спільна ініціатива з колегами з європейських країн, яких може торкнутися цей закон. І сьогодні ми підписали лист з міністрами закордонних справ Угорщини, Румунії, Греції та Болгарії міністру закордонних справ України, в якому ми сигналізуємо про те, щоб цей закон не торкнувся прав меншин і освіти на рідній мові. Ми відправимо таке ж листа до Ради Європи і ОБСЄ «, – повідомила вона.
Катерина Захарієва
Реформа освітньої системи в Україні складається з реформи вищої освіти, яка передбачає введення автономії університетів, боротьби з плагіатом, введення європейських вимог до наукових ступенів; реформи середньої освіти, що передбачає запровадження 12-річної системи навчання, профільної старшої школи, відповідної сертифікації вчителів; реформи дошкільної освіти, спрощення вимог до відкриття приватних дитячих садків.
Аналіз поточного стану реформи освітньої галузі дізнайтеся в спецпроекті Mind.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
