Верховна Рада посприяла вирішенню проблеми низької платіжної дисципліни позичальників, а також підтримала стимулювання активного використання кредитування та зниження вартості кредитних ресурсів для спрощення доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до кредитів, повідомляє Інетрфакс-Україна.
За відповідний законопроект №6027-д про відновлення кредитування у повторному першому читанні проголсували 237 народних депутатів.
«Повноцінне відновлення кредитування блокується низкою прогалин в законодавстві, що знижує ефективність діяльності банківського сектора»,– сказав голова Національного банку України Яків Смолій на засіданні парламенту в четвер.
Крім того, серед прогалин він назвав: неефективний інститут поруки та широко поширені схеми ухилення від виконання своїх зобов'язань за договором поруки шляхом ліквідації юрособи-боржника, складний і ризиковий механізм визначення і зміни процентної ставки, неефективний механізм позасудового врегулювання питання боргових зобов'язань.
Також голова НБУ додав, що регулятор повністю підтримує цей законопроект.
«Понад 55% всього кредитного портфеля банків країни – проблемні кредити. Тобто більше 90 днів ці кредити не обслуговуються, не гасяться відсотки, не оплачуються зобов'язання, не погашається тіло кредиту. Через це в банках скорочується грошова маса, а значить – страждають вкладники. Ці боржники, яких більше половини, шукають будь-які прогалини в законодавстві, щоб уникнути відповідальності за невиконання зобов'язань перед банком», – зазначив перший заступник голови комітету ВР з питань фінансової політики та банківської діяльності Михйло Довбенко, представляючи законопроект у парламенті.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, що оприлюднена на сайті парламенту, під час доопрацювання документа була уточнена норма, зокрема, щодо доступу банків до Державного реєстру активів цивільного стану. Такий доступ пропонується надавати за письмової згоди фізичної особи, якої стосуються відомості.
Крім цього, з 1 року до 6 місяців скорочені терміни пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців з дня отримання ним свідоцтва про спадщину. При цьому дана норма виключає ситуацію, коли банк не знав і не міг знати про відкриття спадщини.
Також документом переглянуто підхід до норми Закону України «Про іпотеку» про позасудове врегулювання, що стосується переходу права власності на заставне майно.
Так, для юридичних осіб після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Водночас для фізичних осіб пропонується встановити, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов'язання є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Нагадаємо: за даними дослідження проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» щодо споживчого кредитування, кредитор не дотримується вимог законодавства.
Як писав Mind, протягом минулого року видача чистих гривневих кредитів населенню в Україні збільшиласья на 42%.