Фінансування українських доріг протягом 2018 року складе 47 млрд грн

Загальний бюджет на українські дороги разом із зовнішніми запозиченнями, зокрема, з боку Світового банку та Міжнародного банку реконструкції та розвитку, основної кредитної установи Світового банку (IBRD) у 2018 році склав 47 млрд грн.

Про це повідомляє Ліга із посиланням на слова Міністра інфраструктури України Володимира Омеляна в інтерв’ю бізнесмену Євгенію Черняку.

Як зазначається, в наведеній сумі є кошти на підтримку, на зимову експлуатацію та на капітальний ремонт.

«Якщо ми говоримо про те, що дороги ремонтуються, вони ремонтуються. Коли ми бачимо їх загальну кількість, а це 170 000 км доріг, за останні два роки ми зробили більше 3000 км. Це рекордна кількість для України. В цьому році буде 4000 км. Процентне співвідношення все-одно дуже маленьке», – сказав Омелян.

За словами міністра, в Україні середній або капітальний ремонт дороги коштує приблизно 10 млн грн за кілометр. «Це рекордно низька сума, порівняно з будь-якими сусідніми державами. (…) Серед країн ЄС найдешевший кілометр автобану в Болгарії – 3 млн євро. В Польщі – від 5 млн євро до 7 млн євро», – пояснив Омелян.

Також міністр повідомив про вартість будівництва Hyperloop, загальна протяжність якого планується від 300 м до 1 км – «За попередніми оцінками, оскільки це лише тестується в найпередовіших країнах заходу і сходу, близько $20 млн».

У свою чергу він зазначив, що вартість будівництва залізниці коштує приблизно $3 млн.

«До $3 млн. Ми не можемо це порівнювати. Коли ми говоримо про українські, колишні радянські залізниці, середня швидкість вантажного потягу – 30-40 км/год, швидкісного пасажирського – максимум 140 км/год, а насправді – 80-90 км/год. Коли ми говоримо про високошвидкісні залізниці, ті, що стають нормальною буденністю в Європі і давно вже існують в Китаї, Японії, починають з'являтися в США, вартість кілометра – $30-40 млн і більше», – пояснив Омелян.

У той же час міністр нагадав, що впровадження нової технології Hyperloop не буде фінансуватись із державного бюджету, а за рахунок приватного капіталу.

«Серед учасників проекту Інтерпайп, Укроборонпром, Каховський електрозварювальний завод, НАН України, підключилася Ноосфера, Hyperloop Transportation Technologies та ще близько 5-7 маленьких компаній», – пояснив він. 

Нагадаємо, у червні Україна і Hyperloop підписали угоду про співпрацю. Меморандум передбачає спільну розробку технологій та пошук інвесторів.

Hyperloop – це технологія, за якою поїзд рухається у вакуумному тунелі, не торкаючись рейок завдяки магнітним подушкам. Таким чином, сила тертя відсутня, тому вони можуть розвивати величезну швидкість. Зокрема, йдеться про 1100 км/год, що майже дорівнює швидкості звуку. Вакуум у тунелях потрібен також  для того, щоб нівелювати опір повітря.