Мінрегіон обмежив висотність забудови за межами великих міст, зокрема у селищах міського типу (смт) має бути не більше 5 поверхів, а невеликі міста можуть будувати від 9 до 16 поверхів.
Про це повідомив заступник міністра регіонального розвитку Лев Парцхаладзе на своїй сторінці у Facebook.
«Тепер висотність житлової забудови регулюється новими державними нормами щодо містобудування в залежності від класифікації населених пунктів та чисельності їх населення. ДБН «Планування і забудова територій», який містить цю норму, діє з 1 вересня цього року», – написав він.
#якісназміна №388 – про висотність житлової забудови ✅ Тепер висотність житлової забудови регулюється новими державними...
Опубликовано Львом Парцхаладзе Пятница, 19 октября 2018 г.
Так, згідно документу в сільських населених пунктах з чисельністю до 1000 осіб можлива виключно садибна забудова, понад 1000 осіб – садибна забудова та багатоквартирні будинки висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно).
У свою чергу у смт – висотність багатоквартирної житлової забудови до 15 м (до 5 поверхів включно).
Також у містах з чисельністю до 50 000 – висотність багатоквартирної житлової забудови до 27 м (до 9-ти поверхів включно), з населенням 50 000-100 000 – висотність багатоквартирних будинків до 48 м (до 16-ти поверхів включно).
Натомість у містах з чисельністю понад 100 000 мешканців висотність багатоквартирних будинків встановлюється документацією з просторового планування.
«Так, це досить радикальне рішення. Але, коли в своїй більшості місцеві органи влади не можуть гармонійно формувати містобудівну політику, то доводиться йти іншим шляхом», – наголосив Парцхаладзе.
Так, за його словами, якщо подивитися статистику, то, наприклад, Київська область, щороку вводить в експлуатацію біля 2 млн квадратних метрів житла, Київ менше – 1,5-1,6 млн. Тобто активне будівництво ведеться в передмістях. Сільська місцевість забудовується багатоповерхівками як у великих містах.
Соціальної інфраструктури при цьому обмаль, немає для такого будівництва достатніх інженерних комунікацій. І ще один важливий критерій – безпека. «Я маю на увазі, коли будуються 25-30 поверхові будинки, то відсутня пожежна безпека, адже в регіонах немає можливості ліквідувати пожежу в таких висотних будівлях», – зазначив Парцхаладзе.
Як він зазначив, ці території не можуть розвиватися так. Тому, щоб гармонізувати простір, планувати подальший розвиток населених пунктів, враховуючи можливості їх інфраструктури, безпеку і комфорт, у новому ДБН були введені такі обмеження.
Новий ДБН був розроблений на заміну попередніх будівельних норм, які регулюють містобудування, і що діяли з 1992 року.
Про те, як і що може зупинити будівельне свавілля, читайте у матеріалі Mind «Ілюзія боротьби: чому нові обмеження забудови територій не зможуть навести лад на ринку».