За версією британського журналу The Economist країною року стала Вірменія.
Видання зазначає, що «наша щорічна премія вручається не найбільш впливовій нації, на найбагатшій, ні країні з найсмачнішою іжею (вибачай, Японія!). Вона відзначає країну, якій вдалось досягти найбільшого прогресу за останні 12 місяців».
Також зазначається, що успіх одного року не обов’язково повторюється і наступного. Наприклад, М’янма, яку було обрано найкращою в 2015 році, з того часу «криваво регресувала».
Після тривалих обговорень вибір експертів видання впав на три країни: Малайзія, Ефіопія та Вірменія.
В Малайзії народ відмовився голосувати за прем’єр-міністра Наджиба Тун Разака, який не зміг пояснити, звідки на його банківському рахунку опинилося $700 млн і обрали опозиціонера Махатхира Мохамада. Втім, в країні так і вдалось подолати расові проблеми.
В Ефіопії до влади прийшов реформіст Абія Ахмед, який одразу взяв курс на лібералізацію та звільнив політв’язнів, надав більше свободи ЗМІ і пообіцяв провести вибори в 2020 році. Але експерти не змогли оминути увагою етнічне насилля, яке спостерігалось в країні із поверненням в країну войовничо налаштованих лідерів етнічної групи оромо.
The Economist відзначає, що демократичне перетворення у Вірменії все ж відбулось.
«Нікол Пашинян, харизматичний та бородатий колишній журналіст та член парламенту через протести проти корупції отримав владу. Його новий партійний альянс набрав 70% голосів на нстпних виборах. Путінського ставленика (Сержа Саргсяна) було вигнано, і жодна людина не загинула. Росії не дали приводу для втручання», – йдеться в статті.
Навіть не зважаючи на невирішене територіальне питання між Вірменією та Азербайджаном, редакція The Economist переконана, що «древня та часто погано керована держава» цього року показала, що має шанси «на демократію та оновлення».
Чи буде ця країна позитивним прикладом для інших пострадянських країн? Чи дійсно Нікол Пашинян став новим народним лідером? Що насправді сталося у цій країні? Спостерігаючи за ситуацією у Вірменії після революції, Mind шукав відповіді на ці питання: «Вірменська мрія: як колишній журналіст змінює країну».