У понад 30 містах Росії цієї неділі пройшли акції на захист Байкалу, найбільшого в світі природного резервуару прісної води. Мітингувальники вимагають не допустити будівництва на берегах озера заводу з експорту питної води. Ініціатором будівництва виступив китайський інвестор, пише RFI.
Піднімалися й інші питання, пов'язані з промисловим освоєнням Байкалу і навколишньої території: турбази та готелі без каналізації, вирубки лісів, слив стоків в акваторію найбільшого природного резервуара прісної води.
Будівництво заводу в прибайкальському селищі Култук у січні 2019 року почала компанія «Аквасіб», яка на 99% належить китайському інвестору. Бутильовану воду планувалося постачати в Китай, Південну Корею і Монголію. Проти заводу виступили місцеві жителі. Вони впевнені, що виробництво завдасть невиправної шкоди екосистемі Байкалу. Екологи відзначають, що будівництво зачіпає і Таловські болота – унікальне місце на півдні Байкалу, де існують умови для проживання мігруючих птахів.
«А що ще гірше – цей завод тільки перший з цілої серії таких же заводів. Вся серія своїми водоводами перетне і розріже болота на окремі шматки. Все це однозначно призведе до зникнення болота. Ситуація і тим важка, що раніше велика площа боліт була засипана під нові залізничні колії», – пояснює іркутський орнітолог Віталій Рябцев.
Особливу увагу до Байкалу вдалося привернути російському стилісту Сергію Звєрєву, який народився в селищі Култук, де нині будується завод. 4 березня він вийшов на Красну площу з одиночним пікетом проти заводу, за що його оштрафували за адмінстаттею 20.2 ч.5 про порушення порядку проведення публічної акції.
Факти порушення законодавства при будівництві заводу в Култук пізніше підтвердила Байкальська природоохоронна прокуратура. В середині березня відомство через суд домоглося припинення будівництва – «до усунення виявлених в ході перевірок порушень».
Нагадаємо, протести екологів викликала ініціатива Польщі прорити 2-кілометровий канал крізь Віслинську косу до Балтійського моря.
Тим часом Mind розповідає про те, як європейські країни конкурують між собою в перегонах, хто швидше розвине зелену енергетику.