Сьогодні 56% усіх жителів планети живуть в містах, і в найближчі роки ця частка тільки зростатиме. Стрімка урбанізація веде до перенаселення міст і нестачі землі для будівництва нових житлових будинків. В ООН озвучили один з варіантів вирішення проблеми – плаваючі міста.
Як зазначила перший заступник генерального секретаря ООН Аміна Мохаммед на «круглому столі», присвяченому проблемі, в Лагосі (Нігерія) міська біднота в зв'язку з нестачею землі живе в плавучих селах на околицях міста. А в Сінгапурі землі так мало, що міська влада, починаючи з 1965 роком, методом меліорації збільшила розміри країни майже на чверть.
Крім того, Мохаммед наголосила, що сучасні міста і їх жителі стикаються і з загрозами, пов'язаними зі зміною клімату.
За даними ООН, майже 60% міст схильні до високого ризику циклонів, засух, повеней, землетрусів і вивержень вулканів.
«Сьогодні ми вже не можемо продовжувати будувати такі міста, як Нью-Йорк чи Найробі», – сказала Аміна Мохаммед. – Ми маємо будувати міста для людей, а не автомобілів, будувати міста, які не опиняться під водою в результаті підйому рівня моря – словом, міста повинні стояти на воді, а не під водою».
Представник ООН зазначила, що при будівництві плаваючих міст можна також експериментувати з вирощуванням сільгосппродукції за допомогою гідропоніки, а також шляхом розширення сектору аквакультури. У Роттердамі (Нідерланди) вже будується плавуча молочна ферма.
«Плаваючі міста можуть стати кроком на шляху до сталого розвитку», – зазначила перший заступник Генерального секретаря.
У матеріалі «Міста йдуть у море: 3 мега-проекти рукотворних архіпелагів» оглядач Mind розповідав, що перенаселений Гонконг збирається «підняти з води» 1700 га території, Копенгаген – 300 га, а Дубаї – понад 3000 га. До цього часу найбільш вражаючим і знаменитим штучним архіпелагом є «Пальма Джумейра» – арабський курорт у формі пальми площею 560 га, який було споруджено в 2001–2006 роках за $12 млрд.