Аналітики Low Carbon Ukraine радять перенести запуск ринку електроенергії

Аналітики німецького проекту Low Carbon Ukraine підготували короткий аналіз ризиків запуску ринку електроенергії 1 липня 2019 року. Про це повідомляє Українська асоціація відновлюваної енергетики на своїй сторінці на Facebook. 

В разі відкладення аукціонів двосторонніх угод аналітики виділили низку ризиків та наслідків для ринку електроенергії у разі запуску ринку  1 липня.

Найголовніші ризики:

• постанова про порядок проведення аукціонів за двосторонніми угодами для підприємств генерації державної власності була затверджена Кабінетом Міністрів 22 травня, але існує ризик що вона не буде імплементована вчасно до 1 липня;
• уся електроенергія від державної генерації буде продаватися на ринку «день наперед» та на внутрішньодобовому ринку.

Наслідки запуску ринку 1 липня:

• в сегменті двосторонніх угод домінуватимуть виключно приватні компанії протягом всього часу дії підписаних контрактів;
• постачальники без доступу до довгострокових угод можуть швидко збанкрутувати, що може викликати «хаос» на ринку, що відобразиться на роздрібних цінах;
• дуже важко експлуатувати теплові електростанції на основі виключно сигналів ринку «день наперед», – це може призвести до неоптимальної диспетчеризації та створити ризики для стабільності системи.

Ризики у сфері ринкової влади в сфері генерації:

• якщо аукціони двосторонніх угод для держпідприємств запрацюють, то тільки 15% їх випуску, або 10% загального відпуску, надійдуть на ринки «на день наперед» та на внутрішньодобовий;
• на початку роботи ринку не існуватиме імпорту, який би посилив конкурентний тиск;
• на ринку генерації 4 підприємства обіймають 92% ринку. З них – 67% державні, і ДТЕК – 25%.

Наслідки:

• олігополістична ситуація може призвести до зловживання ринковою владою, що потенційно може привести до підвищення цін;
• без конкуренції ціни на ринку «на день наперед» та на внутрішньодобовому ринку можуть піти в гору.

Уразі неефективності комерційного обліку ризики будуть наступні:

• з січня 2019 стало зрозуміло, що оператори не готові подавати точні дані, і мають теоретичну можливість маніпулювати під час подачі даних;
• після відкриття оптових ринків, правила вимагають від постачальників нести витрати за небаланси на основі даних операторів обліку, вимагаючи від них великих затрат із періодом врегулювання у 90 діб без контролю за ситуацією.

Наслідки:

• коли малі постачальники почнуть швидко втрачати доступ до ринку, то пов'язані із операторами розподілу постачальники можуть розширити свої частки ринку. Концентрація ринку призведе до зростання ціни для кінцевих споживачів;
•  без ефективного потоку даних обліку, ринкові ціни будуть спотворені.

Ризики у ринковій владі у сегменті постачання:

• без доступу до довготривалих PPA та інструментів хеджування, незалежним постачальникам буде важко конкурувати із вертикально-інтегрованими компаніями;
• у комбінації з ризиками некоректних даних обліку та високих витрат на небаланси, постачальники будуть витіснені з ринку за лічені місяці.

Наслідки:

• монополізація оптових ринків потенційно призведе до монополізації роздрібних ринків також;
• зростання різниці між регульованими тарифами на постачання універсальної послуги та ринковими цінами може призвести до вищих витрат, пов’язаних із ПСО.

Покладання спеціальних обов’язків (ПСО) для постачання вразливим категоріям споживачів має такі ризики:

• відкриття ринку без механізму ПСО може призвести до того, що постачальники універсальної послуги не матимуть джерела фінансування своїх зобов'язань щодо постачання електроенергії домогосподарствам за регульованим тарифом;
• прийняття постанови щодо ПСО може бути оскаржено в суді, оскільки вона не була подана Регулятором, як передбачено у статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Наслідками стане:

• бачення Міністерства щодо механізму ПСО може призвести до того, що Енергоатом буде витіснено з з частки базового навантаження через фрагментацію їх портфеля;
• у конкурентному середовищі значне підвищення цін не буде ефективним. Таким чином ОСР, пов'язані із постачальниками універсальних послуг, можуть мати бажання використати свою владу над якістю комерційного обліку, щоб витіснити конкуренцію з ринку.

Ризики наявності боргів та неплатежів:

• борги споживачів на початок 2019 сягнули >33 млрд. грн і продовжують зростати, в основному за рахунок державних підприємств та споживачів Донецької та Луганської областей;
• ризик дефолту постачальника останньої надії.

Наслідками стануть:

• фінансові втрати для операторів мереж, які не зможуть відрізати боржників від постачання, і будуть змушені оплачувати цю електрику власним коштом;
• якщо проблему вирішити на рівні держбюджету, то кожен громадянин розплачуватиметься за неефективність державного управління.

У сфері проблем торгівельних зон ризиками будуть:

• відкриття ринку не поєднуватиметься із стартом імпортних операцій у Бурштинському острові;
• поєднання всієї енергосистеми України в одній тендерній зоні спотворить ринкові ціни в усіх сегментах, та загальмує імпорт-експорт та інвестиції у Бурштинський острів.

Наслідки:

• вищі ціни в Бурштинській зоні порівняно з рештою України;
• обмежений доступ постачальників до цієї торгівельної зони, що призведе до збільшення ціни для кінцевих споживачів.

Також, існують ризики у сфері технічних питань:

• не завершене тестування програмного забезпечення майбутнього ринку;
• не проводилися випробування програмного забезпечення у поєднанні із всіма сегментами ринку;
• структура ринку допоміжних послуг не готова, що на початку ринку означатиме відсутність сертифікованих провайдерів;
• монополія одного уповноваженого банку на ведення операцій енергетичного ринку – Ощадбанку.

Наслідки:

• ризики фізичної стабільності системи;
• ведення ринку без надійної ІТ інфраструктури можу взагалі зупинити ринок або призвести до помилок, які пізніше буде надто важко або задорого виправити;
• високі процентні ставки для учасників ринку з боку банка-монополіста призведуть до вищої ціни на електроенергію.

Аналітики вивели ряд рекомендацій для уникнення негативних наслідків.

Єдиний шлях до перенесення запуску ринку, на думку експертів – це прийняття змін до Закону України «Про ринок електроенергії». Ключові ризики можуть бути адресовані в Законі наступними положеннями: Зміни до Перехідних положень, пункт 2 – дозволити запуск різних сегментів ринку в різний час рішенням НКРЕКП.

Зміни до Перехідних положень, пункти 1 та 2 – відкладення запуску ринку як мінімум до 1 жовтня 2019 року.

Сегмент двосторонніх договорів має бути відкритим лише за умови готовності та запуску аукціонів продажу електроенергії компаній державної власності, за умови їх успішного проведення та реєстрації договорів у ринковій системі.

Необхідно поновити роботу Координаційного центру реформи ринку електроенергії із НКРЕКП в якості головуючого органу.

Також, необхідно зобов'язати всіх учасників ринку брати участь у тестуванні програмного забезпечення призначеного для операцій на ринку та аукціонів двосторонніх угод після прийняття змін до Закону.

Раніше повідомлялося, що ЄС та ЄІБ рекомендують Україні відтермінувати впровадження нового оптового ринку електроенергії. На думку європейських партнерів важливі регуляторні норми та IT-системи ще не готові.

Нагадаємо: запуск нового енергоринку хочуть перенести на 3 місяці. Законопроект містить пункт, що гарантує надання «зеленого» тарифу наземним домашнім СЕС потужністю до 30 кВт.