Ситуація із поверненням російської делегації до складу Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) викликала обурення багатьох політичних діячів в Україні. Mіnd зібрав до купи думки деяких з них та презентує читачам.
Ще 24 червня, коли рішення ПАРЄ не було ухвалене, своє занепокоєння загостренням ситуації і можливістю повернення Росії до складу ПАРЄ висловила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона заявила, що ухвалення такого рішення стане капітуляцією і ганьбою для засад прав людини та засад демократії, на яких базується організація Ради Європи.
«В кулуарах колеги стурбовані тим можливим голосування, яке поверне російську делегацію у всіх її повноваженнях, незалежно від того, чи Росія виконує, чи не виконує резолюції ПАРЄ. Це не може не турбувати. … Наші колеги, з якими ми тут спілкуємося, переконують в тому, що їхні колеги, з їхніх парламентів у Раді Європи, не всі країни, щоправда, там представлені – деякі в статусі оглядачів, вони будуть так само підтримувати позицію України, а деякі говорять про те, що можливо і їм замислитися над виходом з Ради Європи, якщо таке рішення буде проведене», – сказала вона.
Вже ухвалене рішення ПАРЄ прокоментував і п’ятий президент України Порошенко, який на своїй сторінці у Facebook написав, що сприймає його «як потужний виклик Україні».
«Це перший серйозний дипломатичний удар, який отримала Україна за останні п‘ять років. Раніше ми таких ударів не пропускали. Але тепер удар нанесено не тільки по Україні, а по фундаментальних європейських цінностях, коли між цінностями і ціною була вибрана ціна», – зазначив він і пообіцяв «найближчим часом задіяти усі свої зовнішньополітичні зв‘язки, аби вірус всепрощення Росії за анексію Криму та окупацію Донбасу не розповсюдився далі».
Зі свого боку перший заступник голови Верховної Ради, член української делгації в ПАРЄ Ірина Геращенко написала у соцмережі, що найбільше її вразила поведінка голландської делегації, адже «днями міжнародна слідча група оприлюднила результати трагедії МН 17. Встановила причетність росіян до вбивства 280 людей. Сьогодні голландські депутати проголосували за повернення Росії в ПАРЄ».
Вона зазначила, що ці делегати, вочевидь «ніколи не зустрічалися з родинами жертв, не були на похоронах останків.... Наша делегація у повному складі проголосувала проти цієї доповіді . Ми не зрадили пам‘яті тисяч загиблих і поранених. Ми – більші європейці, насправді, ніж ті, хто забув своїх вбитих Росією співвітчизників. Продали пам‘ять – заради внеску Росії в РЄ».
В пізніше в інтерв’ю журналістам Геращенко заявила, що після повернення української делегації зі Страсбургу, члени делегації вимагатимуть зустрічі із президентом Володимиром Зеленським задля того, щоб пояснити, що «починає сипатися вся ця важко вибудована архітектура санкцій проти Російської Федерації, вся ця важко вибудована архітектура антипутінського протесту, яку нашій командій вдалося не просто сформувати, але й утримувати. Наступний дзвінок – це буде пом’якшення санкцій в грудні».
В свою чергу член української делегації в ПАРЄ, народний депутат Борислав Береза написав у Facebook, що члени української делегація провела зустріч з президентом ПАРЄ Ліліан Марі Паск'е, висловили їй свої претензії, озвучили порушення, яких припустилася президент ПАРЭ, «та пояснили, що сценарій повернення РФ – це шлях до знищення принципів ПАРЄ».
«Вона послухала нас, розповіла про те, що треба йти на компроміс, опустила очі та ... втікла, мотивуючи свою втечу тим, що їй треба вести сесію. Сесію, звісно, вести треба, але і регламент порушувати не треба. Загалом, у нас із нею різні погляди на цю ситуацію. Ми не готові піти на компроміс із совістю а вона уже ухвалила для себе рішення. Нічого. Будемо воювати до кінца. Contra spem spero!», – написав депутат.
Своє розчарування рішенням ПАРЄ, як повідомляв Mind, висловив президент Володимир Зеленський. Щоправда, пізніше, ніж інші політики.
Він наголосив: «минулого тижня я особисто обговорював це питання з президентом Франції та з Федеральним канцлером Німеччини. Намагався переконати пана Макрона та пані Меркель, що повернення російської делегації до ПАРЄ можливе лише після того, як Росія виконає принципові вимоги Асамблеї. Шкода, що наші європейські партнери нас не почули та вчинили інакше».
«А ще дуже хочу побачити, як прихильники повернення російської делегації в Асамблею – організацію, яка 70 років захищає верховенство права у Європі, – відстоюватимуть та вимагатимуть іншого повернення – повернення полонених українських моряків», – наголосив Зеленський, нагадавши, сьогодні, 25 червня, спливає термін виконання відповідного наказу Міжнародного трибуналу з морського права.
При тому міністр закордонних справ Павло Клімкін написав, що таким рішенням асамблея фактично здійснила своє перезавантаження: «Ну що, йде епоха. Парламентська асамблея Ради Європи запустила свій Ctrl+Alt+Delete. Російській делегації дозволили повернутись до ПАРЄ», – написав міністр.
Він вважає, що проблема «не у самому факті повернення російської делегації до ПАРЄ – це радше символіка. Дуже неприємна, але символіка. Реальна проблема у тому, що це поштовх до створення нової нормальності у відносинах з РФ», за яку виступає добра половина, а то й більше європейських країн та політиків. «Маємо говорити з ними прямо і відверто – частка відповідальності за занепад Ради Європи лягає на них. Про наслідки для Нормандського формату та Мінського майданчика я вже неодноразово згадував», – зауважив Клімкін.
За його словами рішення про повернення російської делегації до ПАРЄ було прийняте ще до президентських виборів в Україні. «Воно назрівало і було б ухвалено за будь-якого розвитку політичної ситуації в Україні. Справа не у розподілі відповідальності, яку я, до речі, з себе також не знімаю. Це все не про Порошенка, Зеленського, чи когось іншого. Це наша спільна проблема», зазначив міністр, додавши, що «призупинення участі в ПАРЄ – цілком логічний крок. Але не назавжди, аби не віддавати РЄ на поталу Росії та її друзям. Куди складніше, власне, з Радою Європи – це наш юридичний і людський обов’язок брати участь у її механізмах захисту прав людини. Хоч арсенал цих механізмів далеко не ідеальний, але важливий. У всьому іншому РЄ втратила нашу довіру, і відновити її буде надзвичайно складно. Із лідера зусиль для захисту прав людини організація перетворилась у простого менеджера, причому такого собі. Тому відкликаємо нашого посла при РЄ для консультацій. Стратегія зрозуміла, тактика теж, але доточимо разом».
Нагадаємо, як повідомляв Mind, Парламентська асамблея Ради Європи своїм рішенням повернула до складу ПАРЄ російську делегацію. Однак, пізніше члениі іноземних парламентських делегацій спільно з українською делегацією оскаржили таке рішення разом з обранням росіянина Леоніда Слуцького віце-головою ПАРЄ.
Ексклюзивно для Mind свою точку зору висловив екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко.