Українські інженери презентували нову технологічну розробку – системи раннього діагностування хвороби Альцгеймера, яка передбачає ймовірність розвитку цього захворювання протягом трьох років у пацієнтів, що мають первинний діагноз «середнє когнітивне порушення»повідомляє прес-служба GlobalLogic.
Дані для тренування моделей були отримані зі спеціалізованих медичних платформ, на яких зібрана інформація про пацієнтів з первинним та заключним діагнозами. У якості вхідних даних брали результати різноманітних тестів, лабораторних аналізів, генетичних аналізів та МРТ сканувань пацієнтів
«Для тренування моделей ми користувались даним, які були надані спеціалізованою платформою ADNI. Це клінічна інформація про пацієнтів, які брали участь у дослідженні хвороби Альцгеймер протягом багатьох років. А саме: лабораторні аналізи, результати тестів на когнітивні порушення, генетичні аналізи та МРТ сканери головного мозку. На основі цих даних ми отримуємо ймовірність розвитку хвороби у пацієнта протягом трьох років та порівнюємо наш прогноз з реальним діагнозом пацієнта. На даному етапі точність прогнозу наших моделей 80% на тестових даних», – повідомила Олена Невмержицька, Software Engineer, Engineering Consultant, GlobalLogic.
Як пояснила спеціалістка під час презентації розробки, штучний інтелект аналізує практично не помітні людині зміни, які можуть бути пов'язані з розвитком поки ще невиліковної хвороби. Так, система навчається на основі даних про стать, вік, расу, результати генетичних аналізів, тестів на пам’ять, розміри головного мозку, зображення знімків МРТ тощо.
Також інженери досліджують можливість використання штучного інтелекту, щоб індивідуально рекомендувати кожному пацієнтові знайти найбільш ефективний метод лікування хвороби Альцгеймера, здатний уповільнити або зовсім уберегти від розвитку недуги.
Крім того, як зазначають у компанії, завдяки збору даних про пацієнтів з різних пристроїв, лікарі зможуть надавати більш ефективне лікування.
Наприклад, створений харківськими інженерами GlobalLogic прототип системи відео-моніторингу дозволяє лікарям отримувати максимум інформації про пацієнта ще в кареті швидкої допомоги, приймати рішення про необхідне лікування і контролювати хід його проведення ще на шляху пацієнта до лікарні. На даний момент система існує у вигляді прототипу, але її практична реалізація можлива вже протягом декількох років.
Так, сьогодні в світі використовується понад 300 млн переносних пристроїв і близько 2,5 млрд персональних смартфонів, що дає велику базу для збору і аналізу інформації. Згідно з дослідженням КМІС, до 2020 року 70% дорослих жителів України будуть користуватися смартфонами. На телефон користувачі встановлюють фітнес-програми або ж синхронізують смартфон з пристроями, що відстежують пульс, вагу і інші медичні показники. Об'єднання цих даних з медкартою допоможе доповнити інформацію про пацієнта, і лікар з більшою ймовірністю поставить правильний діагноз.
Нагадаємо: машинне навчання та штучний інтелект допомагають вченим визначити ризик захворювання раніше ніж коли-небудь раніше, а рання діагностика стає все більш актуальною з огляду на старіння населення.