У державному бюджеті України немає ніякої «дірки», а є плановий дефіцит в розмірі 7,5% ВВП, сказав прем'єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв'ю Укрінформ.
Прем'єр заявив, що розмір дефіциту складає приблизно 300 млрд грн.
«Це відносно невелика сума в порівнянні з деякими європейськими країнами, де бюджетний дефіцит, за його словами, оцінюється навіть в 10-14%», – підкреслив Шмигаль.
За словами прем'єра, сума в 300 млрд грн узгоджена з міжнародними партнерами й кредиторами.
«Вона абсолютно посильна для України, а уряд чітко розуміє «джерела його покриття», – вважає він.
Шмигаль також висловився проти ручного керування бюджетом і сказав, що країна живе стабільно в бюджетному графіку.
За його словами, покривати дефіцит уряд планує податками, дивідендами держпідприємств, а також позиками на зовнішніх і внутрішніх ринках.
Прем'єр запевнив, що Україна вчасно виконує свої зобов'язання по кредитах, тому проблем з пошуком додаткових коштів бути не повинно.
За даними Мінфіну, за січень-липень 2020 року державний бюджет був виконаний з дефіцитом у розмірі 47,4 млрд грн.
У тому числі загальний фонд – з дефіцитом в сумі 54,8 млрд грн, що менше, ніж передбачалося бюджетним розписом на січень – липень (100,8 млрд грн).
Рахункова палата вважає, що на невиконання плану надходження найбільше вплинуло низька якість прогнозу макроекономічних показників.
Доходи держбюджету на 2020 рік були затверджені в розмірі 975,833 млрд грн (в тому числі 855,4 млрд грн по загальному фонду), витрати – 1,266 трлн грн (1,135 трлн грн). Дефіцит – 94 млрд грн. У квітні Верховна Рада внесла антикризові зміни до держбюджету на поточний рік, збільшивши його дефіцит майже втричі – до 298,4 млрд грн, або 7,5% від ВВП.
За даними Єврокомісії, п'ять країн ЄС мають бюджетний дефіцит вище 10%: Естонія, Італія, Литва, Нідерланди, Іспанія. Найвищий показник у Нідерландів – 11,8%.
Раніше в інтерв'ю Mind голова Асоціації платників податків запевнив, що через «сірий» імпорт втрати бюджету щорічно складають 63–93 млрд грн; «зарплати у конвертах» – 25–74 млрд грн; офшорні схеми – 22–36 млрд грн; діяльність конвертаційних центрів – 12–18 млрд грн; через тіньову оренду землі – 6–12 млрд грн.