Голова Асоціації платників податків: «Якщо в Україні 50% і більше в частці ВВП належатиме МСБ, то гречкою на виборах не відбудешся»
Грігол Катамадзе – про стан українського підприємництва в коронакризі, «глухоту» влади та зміни ділового клімату з часів Віктора Януковича
Через карантин МСБ сьогодні зазнає колосальних збитків. Резервів на підтримку підприємців у держави традиційно немає (або майже немає). Тому бізнесу доводиться вирішувати свої проблеми, по суті, самотужки.
Про непросту й непередбачену ситуацію, що склалася в країні, Mind поговорив з Гріголом Катамадзе, який уже понад п'ять років керує Асоціацією платників податків України. А як колишній дворазовий посол Грузії в Україні (у 2000–2007 і 2009–2013 роках), доволі добре знається на економічних і політичних колізіях нашої країни і при цьому проводить порівняльні паралелі з грузинським досвідом розв’язання проблем МСБ у розпал пандемії.
COVID-19, бізнес і влада
– Представники МСБ критикували державу за відсутність допомоги під час пандемії. Порівняно з досвідом інших країн наші підприємці опинилися сам на сам із наслідками карантину...
– Якщо порівнювати Україну із зарубіжжям – проблема в тому, що питома вага МСБ у валовому продукті інших країн вища. У Європі питомої ваги МСБ у структурі ВВП менше 50% ніде немає. У тій же Великобританії – 97%. В Україні ця проблема існувала й до карантину: МСБ займає лише 15% у частці ВВП, що дуже погано для економіки країни. Не дивно, що МСБ в умовах сьогоднішнього карантину – у жахливому становищі. Звичайно, ніхто не очікував розмаху пандемії, але потрібно бути готовим до викликів.
На жаль, останні п'ять років тутешня влада займається точковими змінами в законодавстві: податковому, митному, регуляторному, що ніколи не призведе до позитивних результатів. Наприклад, коли 2015 року знизили ЄСВ – і це було правильно – думали, що викорінять «зарплати в конвертах». На жаль, цього не сталося. Так, загальне навантаження на Фонд оплати праці знизилося з 65 до 41,5%, але це не дало очікуваного результату. Потрібні системні зміни: нові законодавчі акти, Податковий кодекс (ПК) треба повністю змінювати. А поки Україна не в тому стані, щоб робити «широкі» кроки під час пандемії, як Німеччина, Великобританія або США.
– Якісь кроки українська влада зробила ж, хоча й під тиском бізнесу...
– Так, під натиском бізнес-середовища уряд пішов на деякі пом'якшення: звільнення ФОП від сплати ЄСВ на період карантину, мораторій на перевірки та штрафні санкції, часткова допомога по безробіттю при втраті частини доходу через карантин. Але це все не те!
Я часто наводжу в приклад Грузію: там уряд під час карантину влив в економіку 2 млрд ларі (близько $700 млн) для допомоги МСБ. А в Україні реальної підтримки від держави не було.
За статистикою ТПП України, сьогодні 600 000 – 700 000 підприємств закрилося (в основному МСБ). У центрах зайнятості зареєстровано понад 500 000 нових безробітних, а в реальності без роботи залишилися понад 2 млн осіб, і це серйозна проблема для країни.
«Тіньові» зарплати
– Не секрет, що більшість приватних підприємців ведуть «чорну» бухгалтерію і не платять податки з реальних зарплат персоналу. Фінмоніторинг посилили, але ці обмеження теж обходять. Як можна детінізувати роботу бізнесу?
– Податки мають бути розумними. У 2016 році Асоціація платників податків України (АППУ) пропонувала проект ліберального податкового кодексу, де передбачила об'єднання ЄСВ, ПДФО та військового збору в один податок. Ми його направили в уряд, всім фракціям. На жаль, нас не почули. А ми пропонували зробити об'єднаний податок на рівні 32%, а потім (протягом трьох років при оголошенні мораторію на зміни ПК) щорічно знижувати й довести до 20%.
– І зарплати в «конвертах» зникли б?
– Цей крок – не панацея, але він важливий для детінізації. Я відстоюю ідею комплексних змін – треба прийняти ПК, який сприймається бізнесом, і за яким він хоче працювати.
Його складові: податок на виведений капітал (ПнВК), об'єднання податків і зниження їхньої кількості, зниження ставок, фінансова амністія, ліквідація тиску на бізнес із боку правоохоронців і створення єдиного правоохоронного аналітичного органу, який займатиметься превенцією потенційних загроз у сфері економіки, фінансів і бізнесу.
Карантин: рецепти виживання для бізнесу
– Чи є стратегія, яка допоможе МСБ вижити під час кризи та збереже робочі місця?
– Я поки не бачу чіткої стратегії, зокрема від уряду. Акцентую на іншому: за даними Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine, в Україні в тіні знаходиться обсяг коштів, трохи більший, ніж бюджет країни.
Наприклад, через «сірий» імпорт втрати бюджету щорічно складають 63–93 млрд грн; «зарплати у конвертах» – 25–74 млрд грн; офшорні схеми – 22–36 млрд грн; діяльність конвертаційних центрів – 12–18 млрд грн; через тіньову оренду землі – 6–12 млрд грн тощо.
І, якщо розглядати стратегію в нинішніх нестандартних умовах, це мають бути нестандартні кроки. І не треба говорити, що не можна ухвалити новий ПК або створити вільні економічні зони (ВЕЗ) у зв'язку з тим, що колись на Донбасі вони стали місцями контрабанди.
Але, з іншого боку, про яку стратегію можна дискутувати, якщо уряд приходить з «програмою», яку двічі не затверджують в Раді? Це свідчить про те, що парламент і уряд – не однодумці, а так неможливо навести лад у країні.
– Ви сказали про нестандартні кроки. Наприклад?
– Сьогодні в ПК є податок на прибуток: Мінфін і уряд обмежуються тим, що лише 10% зареєстрованих в Україні підприємств його сплачують. Цю цифру називали раніше тоді ще міністри фінансів Олександр Данилюк і Оксана Маркарова. Решта – знаходять можливість, відповідно до нинішнього ПК, оптимізуватися й не платити. Тобто в Україні діє ПК, який дає можливість законно не платити податок на прибуток... Як нестандартний крок я пропоную замінити його ПнВК, про введення якого АППУ заявляла ще в 2016 році.
Дехто заперечить, що при заміні податку на прибуток ПнВК йдуть втрати бюджету в перший рік. За версією Мінфіну, це 59 млрд грн. Але є позитивний досвід Грузії, Естонії, Польщі. Наприклад, Грузія з січня 2017 року ввела ПнВК, і в перший рік «втратила» майже 750 млн ларі (близько $300 млн) – це величезні гроші. Але грузинський Мінфін і Служба доходів не вважають це втратою. А сприймають так, що ці гроші пішли на розвиток МСБ.
Більш того, на момент введення ПнВК у Грузії річний оборот для мікробізнесу становив $100 000 при фіксованій ставці – 5%. Після введення ПнВК у країні пішло зростання економіки в 1% (за рахунок цього податку). Через 2,5 року оборот для мікробізнесу підняли до $200 000, але фіксовану ставку податку знизили з 5% до 1%.
Такі нестандартні кроки дають можливість активно розвиватися МСБ у Грузії, і я знаю тих, хто закрив в Україні свої підприємства і переїхав туди. Тому, якщо український уряд, як і раніше робитиме все, щоб бізнес тут закривався і переїжджав до Грузії, Білорусі, Литви – виникає багато питань до цієї влади.
– А що робить український МСБ зараз для виживання?
– Як і раніше, увесь час незалежності – ВИЖИВАЄ!
ПнВК й епопея з Бюро фінрозслідувань
– Міністр фінансів Сергій Марченко сказав, що через наявну економічну кризу обсяги прибутку та податку на прибуток зменшуються. Тому «є підстави працювати над моделлю реінвестування прибутків у капітал». Апелюєте владі?
– Завжди дуже дипломатично відповідає міністр Марченко... ПнВК – це ж не скасування податку, а відстрочений податок. Ось нехай Мінфін відповість на запитання.
В Україні 90% компаній, які оптимізуються. І не сплачують податок на прибуток із загальної суми понад 1,2 трлн грн. Якщо відняти від неї 18% – отримаємо цифру, яку бюджет міг би отримати.
Більш того, ПнВК, на відміну від податку на прибуток, стимулює розвиток українського виробника та іноземного потенційного інвестора. З погляду адміністрування, це набагато простіше і прозоріше. І питань у бізнесу до контролюючих органів менше.
Але чомусь введення ПнВК влада постійно відкладає: п'ять років тому причиною була війна на Донбасі, три роки тому вирішили пошукати йому компенсатори, тепер – пандемія... Я впевнений, що зараз саме на часі впроваджувати ПнВК: Мінфін і бізнес не можуть існувати по різні боки. Якщо в країні зникнуть дрібні і середні підприємці, звідки збиратимуться податки? За рахунок лише великих компаній? Не вийде.
– Чому ж? Їх 15% у структурі ВВП, та й весь МСБ не втече. Інша справа, що ми так потрапимо ще в більшу залежність від олігархів... І в цьому ракурсі стає надважливою роль МСБ – як вважаєте?
– На це питання одночасно й легко, і складно відповісти. Ми всі пам'ятаємо «буремні» 90-ті: тотальне безробіття, «човники»; для тих, хто працював, зарплата – кому цукром, кому – шинами. Треба віддати належне владі на початку 2000-х: не маючи можливості зберігати робочі місця, не кажучи вже про створення нових, їй вистачило мудрості затвердити важливі законодавчі акти для стимулювання малого та середнього підприємництва – ось тоді і прийняли відповідні закони про спрощену систему оподаткування.
А складність у відповіді на ваше запитання полягає в тому, що я не розумію, чому сьогодні законодавча й виконавча влада не шукає і не робить нестандартних кроків для підтримки і стимулювання малого та середнього підприємництва. Може, тому, що, коли в країні 50 і більше відсотків у частці ВВП належатиме МСБ, «гречкою» на виборах не відбудешся? Потенціал України та її майбутнє якраз у тому, щоб хоча б з'явився паритет МСБ і «олігархічного» бізнесу.
Повертаючись до розмови про нестандартні кроки, нагадаю, що багато років боротьбою з економічними та фінансовими злочинами в Україні займаються п'ять правоохоронних організацій (відповідні департаменти Нацполіціі, СБУ, ДФСУ, податкова міліція, прокуратура). У них уже давно пора забрати ці повноваження, бо вони фактично дублюють одну функцію – розслідування фінансових злочинів. Їхні інтереси перетинаються і, як наслідок, тиск на бізнес посилюється. Тому треба створити єдиний орган із розслідування правопорушень в економіці та фінансовій сфері, про який АППУ говорить уже п'ять років.
До речі, нещодавно прем'єр Денис Шмигаль заявив, що до кінця 2020 року ДФСУ буде ліквідовано (відповідно і податкову поліцію), а на їхньому місці створять новий орган. Але я не бачу, як реально можна за кілька місяців це зробити, якщо навіть ще закон не прийнятий про таке відомство. І мені абсолютно незрозуміла позиція з посиланням на Меморандум з МВФ, у якому однією з вимог є створення єдиного органу фінансових розслідувань.
Рішення про створення такого органу має мотивуватися внутрішньою доцільністю, а не наполегливою вимогою міжнародних кредиторів. Україна сама повинна розуміти, який Податковий і Митний кодекси їй потрібні, яка кількість чиновників має бути.
Тому мене засмучує, коли високі українські чиновники апелюють до міжнародних інституцій. Що таке МВФ або Світовий банк, усі добре знають – і вони зовсім не займаються благодійністю.
– Але ж єдиний орган із розслідування правопорушень у фінансово-економічній сфері створюється?
– Якщо пам'ятаєте, створення Бюро фінансових розслідувань (БФР) було однією з ключових складових передвиборної програми Володимира Зеленського. Восени 2019 року в Раді представники фракції «Слуга народу» зареєстрували законопроєкт №1208 про створення БФР, який проголосували в першому читанні. Після – створено робочу групу з представників законодавчої та виконавчої влади, правоохоронних органів, експертного співтовариства і бізнес-середовища, щоб доопрацювати його до другого читання.
Робота тривала 2,5 місяця, а потім рішенням Головного юридичного управління Верховної Ради законопроєкт №1208 несподівано був знятий з порядку денного, оскільки містить безліч недоробок і протиріч із чинним законодавством. Подробиці викладені на 17 сторінках зауважень до проєкту. Як альтернативу несхваленому законопроєкту, за три тижні до закінчення парламентської сесії, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики розглянув три законопроєкти щодо створення Бюро економічної безпеки (БЕБ) і більшістю голосів зупинив вибір на з/п №3087-Д. Чекаємо відновлення роботи парламенту.
«Глухонімі» діалоги з урядом
– Повертаючись до карантинної теми: чи багато хто з членів АППУ звертався у Торгово-промислову палату України із заявою про визнання карантину форс-мажором?
– Наші члени, якщо виникають проблеми, звертаються до АППУ. Наприклад, на сьогодні актуальним є питання блокування накладних (проблема блокування накладних лежить у правовій площині: якщо підприємець веде бізнес, і з якихось причин «автоматична система» операцію заблокувала, то він повинен довести в суді, що вів цей бізнес абсолютно прозоро і чесно. – Mind). Коли два роки тому тільки почалася ця процедура, АППУ першою заступилася за своїх членів. Пам'ятаю, за перший тиждень відразу 500 наших членів з усієї України звернулися зі скаргою. Зараз питання, можливо, не в такому масштабі, але залишається злободенним.
Взагалі у період карантину члени АППУ та ми у рамках Української Ради бізнесу (УРБ) часто порушували перед урядом питання про те, щоб зробити карантин максимально адаптивним для підприємців. І те пом'якшення карантину, яке відбулося, – повністю заслуга бізнесу. Добре, що уряд дослухався до вимог підприємців.
– В інтерв'ю мені три роки тому ви говорили, що уряд Гройсмана, по суті, ігнорував спілкування з АППУ. Денис Шмигаль (і раніше Олексій Гончарук) обговорює з АППУ впровадження податкових змін?
– Як тільки створюються робочі групи щодо змін у ПК або загалом в економіці (при Мінфіні, уряді), АППУ намагається там брати участь і постійно вносить свої пропозиції. Частково вони приймаються, але не повністю. Наприклад: законопроєкт №1210, що викликав негативну реакцію бізнесспільноти, зокрема СУП, American Chamber of Commerce, EBA, і який охрестили «драконівськими» для бізнесу (через масу суперечливих норм, розширення податкової бази, зростання окремих штрафів тощо). АППУ виклала свої пропозиції з цього приводу, але нас не почули. А через чотири місяці після прийняття ВР законопроєкту, президент Зеленський його підписав (закон №466). Правда, доручив заступнику голови ОПУ Юлії Ковалів створити робочу групу з представників бізнесу та напрацювати зміни до цього закону.
Через три тижні погодили зміни, які треба внести в закон, і відправили їх до парламенту. У профільному комітеті всі підтримали, а на пленарному засіданні ВР ухвалили в з/п №2524 геть інші норми, які роблять цей закон ще гірше. (Відтепер бізнесу треба доводити наявність «ділової мети бізнесоперації» з нерезидентом. Також вводиться правило контрольованих іноземних компаній (КІК) – українські учасники іноземної компанії повинні подавати звіт до податкових органів України. Істотно розширюються повноваження податкових органів: вони зможуть встановлювати наявність вини платника податків і «податкового правопорушення», ділової мети в бізнес-операції й економічного ефекту операції, визначати присутність постійного представництва в Україні та накладати штраф за відсутність його реєстрації. – Mind). Не розумію, як таке може бути? УРБ звернулася до Зеленського з проханням ветувати законопроєкт і повернути на доопрацювання. Сподіваюся, і уряд втрутиться.
Якщо говорити конкретно про Шмигаля – певний контакт є, але конкретних кроків назустріч немає, і це засмучує. Тепер про Гончарука. У 2019 році АППУ організовувала рейтинг «Сумлінній платник податків». Я кілька місяців переконував оточення Гончарука, щоби прем'єр знайшов у своєму графіку 10 хвилин і вручив нагороду в будь-якій номінації.
– І він змилостивився?
– Ні! Про які глобальні речі можна говорити, коли глава уряду, який живе за рахунок податків, сплачених чесними платниками, не знаходить можливості прийти і подякувати цим людям?
Бізнес vs спадщина Януковича
– Зараз стало простіше вести бізнес, ніж за президентства Віктора Януковича?
– За останні п'ять років, перебуваючи на посаді голови АППУ, я об'їздив усю Україну, зустрічався з бізнесменами, і не скажу, що стало краще. Якщо ви знайдете підприємця, який скаже, що йому зараз дуже добре живеться з погляду ведення бізнесу і відносин з правоохоронними органами, а не карантину, то вважайте, що вам пощастило.
Проблема в тому, що в Україні ніхто ні за що не відповідає. Наприклад, в однієї компанії затримали вантаж і тримали протягом року – бізнесмен втратив $50 000. А ось приклад в умовах пандемії: підприємець Олександр Соколовський, засновник групи компаній «Текстиль-контакт», в ефірі одного з телеканалів розповів, як його фірма при міністрі Іллі Ємці взяла від МОЗ замовлення на пошив засобів індивідуального захисту. Незабаром Ємця змінили на Максима Степанова, а той відмовився від замовлення, хоча роботу вже було зроблено. Соколовський хотів експортувати цей товар, але на експорт наклали мораторій...
– Загалом, як я зрозуміла, краще не стало. А чи не стало гірше?
– Складно порівнювати Україну 2010–2013 років і сьогодні: різні умови розвитку економіки. Але, якщо чесно, стало гірше. Точніше, нічого не змінилося. Стало б краще, якби до бізнесу з перевірками не приходили всі підряд. Адже щомісяця заходить якийсь новий контролюючий орган з одним і тим же запитанням. І всі добре знають його формулювання...
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
