Захворіло у світі
63,254,854
Померло у світі
1,468,322
Вилікувалось у світі
40,544,343
Захворіло в Україні
745,123
Померло в Україні
12,548
Вилікувалось в Україні
355,172
Голова Асоціації платників податків: «Якщо в Україні 50% і більше в частці ВВП належатиме МСБ, то гречкою на виборах не відбудешся»

Голова Асоціації платників податків: «Якщо в Україні 50% і більше в частці ВВП належатиме МСБ, то гречкою на виборах не відбудешся»

Грігол Катамадзе – про стан українського підприємництва в коронакризі, «глухоту» влади та зміни ділового клімату з часів Віктора Януковича

Цей матеріал також доступний російською
Голова Асоціації платників податків: «Якщо в Україні 50% і більше в частці ВВП належатиме МСБ, то гречкою на виборах не відбудешся»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Через карантин МСБ сьогодні зазнає колосальних збитків. Резервів на підтримку підприємців у держави традиційно немає (або майже немає). Тому бізнесу доводиться вирішувати свої проблеми, по суті, самотужки.

Про непросту й непередбачену ситуацію, що склалася в країні, Mind поговорив з Гріголом Катамадзе, який уже понад п'ять років керує Асоціацією платників податків України. А як колишній дворазовий посол Грузії в Україні (у 2000–2007 і 2009–2013 роках), доволі добре знається на економічних і політичних колізіях нашої країни і при цьому проводить порівняльні паралелі з грузинським досвідом розв’язання проблем МСБ у розпал пандемії.

COVID-19, бізнес і влада

Представники МСБ критикували державу за відсутність допомоги під час пандемії. Порівняно з досвідом інших країн наші підприємці опинилися сам на сам із наслідками карантину...

– Якщо порівнювати Україну із зарубіжжям – проблема в тому, що питома вага МСБ у валовому продукті інших країн вища. У Європі питомої ваги МСБ у структурі ВВП менше 50% ніде немає. У тій же Великобританії – 97%. В Україні ця проблема існувала й до карантину: МСБ займає лише 15% у частці ВВП, що дуже погано для економіки країни. Не дивно, що МСБ в умовах сьогоднішнього карантину – у жахливому становищі. Звичайно, ніхто не очікував розмаху пандемії, але потрібно бути готовим до викликів.

На жаль, останні п'ять років тутешня влада займається точковими змінами в законодавстві: податковому, митному, регуляторному, що ніколи не призведе до позитивних результатів. Наприклад, коли 2015 року знизили ЄСВ – і це було правильно – думали, що викорінять «зарплати в конвертах». На жаль, цього не сталося. Так, загальне навантаження на Фонд оплати праці знизилося з 65 до 41,5%, але це не дало очікуваного результату. Потрібні системні зміни: нові законодавчі акти, Податковий кодекс (ПК) треба повністю змінювати. А поки Україна не в тому стані, щоб робити «широкі» кроки під час пандемії, як Німеччина, Великобританія або США.

Якісь кроки українська влада зробила ж, хоча й під тиском бізнесу...

– Так, під натиском бізнес-середовища уряд пішов на деякі пом'якшення: звільнення ФОП від сплати ЄСВ на період карантину, мораторій на перевірки та штрафні санкції, часткова допомога по безробіттю при втраті частини доходу через карантин. Але це все не те!

Я часто наводжу в приклад Грузію: там уряд під час карантину влив в економіку 2 млрд ларі (близько $700 млн) для допомоги МСБ. А в Україні реальної підтримки від держави не було.

Голова Асоціації платників податків: «Якщо в Україні 50% і більше в частці ВВП належатиме МСБ, то гречкою на виборах не відбудешся»

За статистикою ТПП України, сьогодні 600 000 – 700 000 підприємств закрилося (в основному МСБ). У центрах зайнятості зареєстровано понад 500 000 нових безробітних, а в реальності без роботи залишилися понад 2 млн осіб, і це серйозна проблема для країни.

«Тіньові» зарплати

Не секрет, що більшість приватних підприємців ведуть «чорну» бухгалтерію і не платять податки з реальних зарплат персоналу. Фінмоніторинг посилили, але ці обмеження теж обходять. Як можна детінізувати роботу бізнесу?

– Податки мають бути розумними. У 2016 році Асоціація платників податків України (АППУ) пропонувала проект ліберального податкового кодексу, де передбачила об'єднання ЄСВ, ПДФО та військового збору в один податок. Ми його направили в уряд, всім фракціям. На жаль, нас не почули. А ми пропонували зробити об'єднаний податок на рівні 32%, а потім (протягом трьох років при оголошенні мораторію на зміни ПК) щорічно знижувати й довести до 20%.

І зарплати в «конвертах» зникли б?

– Цей крок – не панацея, але він важливий для детінізації. Я відстоюю ідею комплексних змін – треба прийняти ПК, який сприймається бізнесом, і за яким він хоче працювати.

Голова Асоціації платників податків: «Якщо в Україні 50% і більше в частці ВВП належатиме МСБ, то гречкою на виборах не відбудешся»

Його складові: податок на виведений капітал (ПнВК), об'єднання податків і зниження їхньої кількості, зниження ставок, фінансова амністія, ліквідація тиску на бізнес із боку правоохоронців і створення єдиного правоохоронного аналітичного органу, який займатиметься превенцією потенційних загроз у сфері економіки, фінансів і бізнесу.

Карантин: рецепти виживання для бізнесу

Чи є стратегія, яка допоможе МСБ вижити під час кризи та збереже робочі місця?

– Я поки не бачу чіткої стратегії, зокрема від уряду. Акцентую на іншому: за даними Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine, в Україні в тіні знаходиться обсяг коштів, трохи більший, ніж бюджет країни.

Голова Асоціації платників податків: «Якщо в Україні 50% і більше в частці ВВП належатиме МСБ, то гречкою на виборах не відбудешся»

Наприклад, через «сірий» імпорт втрати бюджету щорічно складають 63–93 млрд грн; «зарплати у конвертах» – 25–74 млрд грн; офшорні схеми – 22–36 млрд грн; діяльність конвертаційних центрів – 12–18 млрд грн; через тіньову оренду землі – 6–12 млрд грн тощо.

І, якщо розглядати стратегію в нинішніх нестандартних умовах, це мають бути нестандартні кроки. І не треба говорити, що не можна ухвалити новий ПК або створити вільні економічні зони (ВЕЗ) у зв'язку з тим, що колись на Донбасі вони стали місцями контрабанди.

Але, з іншого боку, про яку стратегію можна дискутувати, якщо уряд приходить з «програмою», яку двічі не затверджують в Раді? Це свідчить про те, що парламент і уряд – не однодумці, а так неможливо навести лад у країні.

Ви сказали про нестандартні кроки. Наприклад?

– Сьогодні в ПК є податок на прибуток: Мінфін і уряд обмежуються тим, що лише 10% зареєстрованих в Україні підприємств його сплачують. Цю цифру називали раніше тоді ще міністри фінансів Олександр Данилюк і Оксана Маркарова. Решта – знаходять можливість, відповідно до нинішнього ПК, оптимізуватися й не платити. Тобто в Україні діє ПК, який дає можливість законно не платити податок на прибуток... Як нестандартний крок я пропоную замінити його ПнВК, про введення якого АППУ заявляла ще в 2016 році.

Дехто заперечить, що при заміні податку на прибуток ПнВК йдуть втрати бюджету в перший рік. За версією Мінфіну, це 59 млрд грн. Але є позитивний досвід Грузії, Естонії, Польщі. Наприклад, Грузія з січня 2017 року ввела ПнВК, і в перший рік «втратила» майже 750 млн ларі (близько $300 млн) – це величезні гроші. Але грузинський Мінфін і Служба доходів не вважають це втратою. А сприймають так, що ці гроші пішли на розвиток МСБ.

Голова Асоціації платників податків: «Якщо в Україні 50% і більше в частці ВВП належатиме МСБ, то гречкою на виборах не відбудешся»

Більш того, на момент введення ПнВК у Грузії річний оборот для мікробізнесу становив $100 000 при фіксованій ставці – 5%. Після введення ПнВК у країні пішло зростання економіки в 1% (за рахунок цього податку). Через 2,5 року оборот для мікробізнесу підняли до $200 000, але фіксовану ставку податку знизили з 5% до 1%.

Такі нестандартні кроки дають можливість активно розвиватися МСБ у Грузії, і я знаю тих, хто закрив в Україні свої підприємства і переїхав туди. Тому, якщо український уряд, як і раніше робитиме все, щоб бізнес тут закривався і переїжджав до Грузії, Білорусі, Литви – виникає багато питань до цієї влади.

А що робить український МСБ зараз для виживання?

– Як і раніше, увесь час незалежності – ВИЖИВАЄ!

ПнВК й епопея з Бюро фінрозслідувань

Міністр фінансів Сергій Марченко сказав, що через наявну економічну кризу обсяги прибутку та податку на прибуток зменшуються. Тому «є підстави працювати над моделлю реінвестування прибутків у капітал». Апелюєте владі?

– Завжди дуже дипломатично відповідає міністр Марченко... ПнВК – це ж не скасування податку, а відстрочений податок. Ось нехай Мінфін відповість на запитання.

Голова Асоціації платників податків: «Якщо в Україні 50% і більше в частці ВВП належатиме МСБ, то гречкою на виборах не відбудешся»

В Україні 90% компаній, які оптимізуються. І не сплачують податок на прибуток із загальної суми понад 1,2 трлн грн. Якщо відняти від неї 18% – отримаємо цифру, яку бюджет міг би отримати.

Більш того, ПнВК, на відміну від податку на прибуток, стимулює розвиток українського виробника та іноземного потенційного інвестора. З погляду адміністрування, це набагато простіше і прозоріше. І питань у бізнесу до контролюючих органів менше.

Але чомусь введення ПнВК влада постійно відкладає: п'ять років тому причиною була війна на Донбасі, три роки тому вирішили пошукати йому компенсатори, тепер – пандемія... Я впевнений, що зараз саме на часі впроваджувати ПнВК: Мінфін і бізнес не можуть існувати по різні боки. Якщо в країні зникнуть дрібні і середні підприємці, звідки збиратимуться податки? За рахунок лише великих компаній? Не вийде.

  Чому ж? Їх 15% у структурі ВВП, та й весь МСБ не втече. Інша справа, що ми так потрапимо ще в більшу залежність від олігархів... І в цьому ракурсі стає надважливою ​​роль МСБ – як вважаєте?

– На це питання одночасно й легко, і складно відповісти. Ми всі пам'ятаємо «буремні» 90-ті: тотальне безробіття, «човники»; для тих, хто працював, зарплата – кому цукром, кому – шинами. Треба віддати належне владі на початку 2000-х: не маючи можливості зберігати робочі місця, не кажучи вже про створення нових, їй вистачило мудрості затвердити важливі законодавчі акти для стимулювання малого та середнього підприємництва – ось тоді і прийняли відповідні закони про спрощену систему оподаткування.

Голова Асоціації платників податків: «Якщо в Україні 50% і більше в частці ВВП належатиме МСБ, то гречкою на виборах не відбудешся»

А складність у відповіді на ваше запитання полягає в тому, що я не розумію, чому сьогодні законодавча й виконавча влада не шукає і не робить нестандартних кроків для підтримки і стимулювання малого та середнього підприємництва. Може, тому, що, коли в країні 50 і більше відсотків у частці ВВП належатиме МСБ, «гречкою» на виборах не відбудешся? Потенціал України та її майбутнє якраз у тому, щоб хоча б з'явився паритет МСБ і «олігархічного» бізнесу.

Повертаючись до розмови про нестандартні кроки, нагадаю, що багато років боротьбою з економічними та фінансовими злочинами в Україні займаються п'ять правоохоронних організацій (відповідні департаменти Нацполіціі, СБУ, ДФСУ, податкова міліція, прокуратура). У них уже давно пора забрати ці повноваження, бо вони фактично дублюють одну функцію – розслідування фінансових злочинів. Їхні інтереси перетинаються і, як наслідок, тиск на бізнес посилюється. Тому треба створити єдиний орган із розслідування правопорушень в економіці та фінансовій сфері, про який АППУ говорить уже п'ять років.

До речі, нещодавно прем'єр Денис Шмигаль заявив, що до кінця 2020 року ДФСУ буде ліквідовано (відповідно і податкову поліцію), а на їхньому місці створять новий орган. Але я не бачу, як реально можна за кілька місяців це зробити, якщо навіть ще закон не прийнятий про таке відомство. І мені абсолютно незрозуміла позиція з посиланням на Меморандум з МВФ, у якому однією з вимог є створення єдиного органу фінансових розслідувань.

Рішення про створення такого органу має мотивуватися внутрішньою доцільністю, а не наполегливою вимогою міжнародних кредиторів. Україна сама повинна розуміти, який Податковий і Митний кодекси їй потрібні, яка кількість чиновників має бути.

Голова Асоціації платників податків: «Якщо в Україні 50% і більше в частці ВВП належатиме МСБ, то гречкою на виборах не відбудешся»

Тому мене засмучує, коли високі українські чиновники апелюють до міжнародних інституцій. Що таке МВФ або Світовий банк, усі добре знають – і вони зовсім не займаються благодійністю.

Але ж єдиний орган із розслідування правопорушень у фінансово-економічній сфері створюється?

– Якщо пам'ятаєте, створення Бюро фінансових розслідувань (БФР) було однією з ключових складових передвиборної програми Володимира Зеленського. Восени 2019 року в Раді представники фракції «Слуга народу» зареєстрували законопроєкт №1208 про створення БФР, який проголосували в першому читанні. Після – створено робочу групу з представників законодавчої та виконавчої влади, правоохоронних органів, експертного співтовариства і бізнес-середовища, щоб доопрацювати його до другого читання.

Робота тривала 2,5 місяця, а потім рішенням Головного юридичного управління Верховної Ради законопроєкт №1208 несподівано був знятий з порядку денного, оскільки містить безліч недоробок і протиріч із чинним законодавством. Подробиці викладені на 17 сторінках зауважень до проєкту. Як альтернативу несхваленому законопроєкту, за три тижні до закінчення парламентської сесії, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики розглянув три законопроєкти щодо створення Бюро економічної безпеки (БЕБ) і більшістю голосів зупинив вибір на з/п №3087-Д. Чекаємо відновлення роботи парламенту.

«Глухонімі» діалоги з урядом

Повертаючись до карантинної теми: чи багато хто з членів АППУ звертався у Торгово-промислову палату України із заявою про визнання карантину форс-мажором?

– Наші члени, якщо виникають проблеми, звертаються до АППУ. Наприклад, на сьогодні актуальним є питання блокування накладних (проблема блокування накладних лежить у правовій площині: якщо підприємець веде бізнес, і з якихось причин «автоматична система» операцію заблокувала, то він повинен довести в суді, що вів цей бізнес абсолютно прозоро і чесно. – Mind). Коли два роки тому тільки почалася ця процедура, АППУ першою заступилася за своїх членів. Пам'ятаю, за перший тиждень відразу 500 наших членів з усієї України звернулися зі скаргою. Зараз питання, можливо, не в такому масштабі, але залишається злободенним.

Взагалі у період карантину члени АППУ та ми у рамках Української Ради бізнесу (УРБ) часто порушували перед урядом питання про те, щоб зробити карантин максимально адаптивним для підприємців. І те пом'якшення карантину, яке відбулося, – повністю заслуга бізнесу. Добре, що уряд дослухався до вимог підприємців.

В інтерв'ю мені три роки тому ви говорили, що уряд Гройсмана, по суті, ігнорував спілкування з АППУ. Денис Шмигаль (і раніше Олексій Гончарук) обговорює з АППУ впровадження податкових змін?

– Як тільки створюються робочі групи щодо змін у ПК або загалом в економіці (при Мінфіні, уряді), АППУ намагається там брати участь і постійно вносить свої пропозиції. Частково вони приймаються, але не повністю. Наприклад: законопроєкт №1210, що викликав негативну реакцію бізнесспільноти, зокрема СУП, American Chamber of Commerce, EBA, і який охрестили «драконівськими» для бізнесу (через масу суперечливих норм, розширення податкової бази, зростання окремих штрафів тощо). АППУ виклала свої пропозиції з цього приводу, але нас не почули. А через чотири місяці після прийняття ВР законопроєкту, президент Зеленський його підписав (закон №466). Правда, доручив заступнику голови ОПУ Юлії Ковалів створити робочу групу з представників бізнесу та напрацювати зміни до цього закону.

Через три тижні погодили зміни, які треба внести в закон, і відправили їх до парламенту. У профільному комітеті всі підтримали, а на пленарному засіданні ВР ухвалили в з/п №2524 геть інші норми, які роблять цей закон ще гірше. (Відтепер бізнесу треба доводити наявність «ділової мети бізнесоперації» з нерезидентом. Також вводиться правило контрольованих іноземних компаній (КІК) – українські учасники іноземної компанії повинні подавати звіт до податкових органів України. Істотно розширюються повноваження податкових органів: вони зможуть встановлювати наявність вини платника податків і «податкового правопорушення», ділової мети в бізнес-операції й економічного ефекту операції, визначати присутність постійного представництва в Україні та накладати штраф за відсутність його реєстрації. – Mind). Не розумію, як таке може бути? УРБ звернулася до Зеленського з проханням ветувати законопроєкт і повернути на доопрацювання. Сподіваюся, і уряд втрутиться.

Голова Асоціації платників податків: «Якщо в Україні 50% і більше в частці ВВП належатиме МСБ, то гречкою на виборах не відбудешся»

Якщо говорити конкретно про Шмигаля – певний контакт є, але конкретних кроків назустріч немає, і це засмучує. Тепер про Гончарука. У 2019 році АППУ організовувала рейтинг «Сумлінній платник податків». Я кілька місяців переконував оточення Гончарука, щоби прем'єр знайшов у своєму графіку 10 хвилин і вручив нагороду в будь-якій номінації.

І він змилостивився?

– Ні! Про які глобальні речі можна говорити, коли глава уряду, який живе за рахунок податків, сплачених чесними платниками, не знаходить можливості прийти і подякувати цим людям?

Бізнес vs спадщина Януковича

Зараз стало простіше вести бізнес, ніж за президентства Віктора Януковича?

– За останні п'ять років, перебуваючи на посаді голови АППУ, я об'їздив усю Україну, зустрічався з бізнесменами, і не скажу, що стало краще. Якщо ви знайдете підприємця, який скаже, що йому зараз дуже добре живеться з погляду ведення бізнесу і відносин з правоохоронними органами, а не карантину, то вважайте, що вам пощастило.

Проблема в тому, що в Україні ніхто ні за що не відповідає. Наприклад, в однієї компанії затримали вантаж і тримали протягом року – бізнесмен втратив $50 000. А ось приклад в умовах пандемії: підприємець Олександр Соколовський, засновник групи компаній «Текстиль-контакт», в ефірі одного з телеканалів розповів, як його фірма при міністрі Іллі Ємці взяла від МОЗ замовлення на пошив засобів індивідуального захисту. Незабаром Ємця змінили на Максима Степанова, а той відмовився від замовлення, хоча роботу вже було зроблено. Соколовський хотів експортувати цей товар, але на експорт наклали мораторій...

Загалом, як я зрозуміла, краще не стало. А чи не стало гірше?

– Складно порівнювати Україну 2010–2013 років і сьогодні: різні умови розвитку економіки. Але, якщо чесно, стало гірше. Точніше, нічого не змінилося. Стало б краще, якби до бізнесу з перевірками не приходили всі підряд. Адже щомісяця заходить якийсь новий контролюючий орган з одним і тим же запитанням. І всі добре знають його формулювання...

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті