СБУ в суді підтвердила, що збирала докази проти «вагнерівців» ще до їхнього затримання в Білорусі

Служба безпеки України офіційно підтвердила в суді, що незадовго перед затриманням російських бойовиків у Білорусі збирала щодо них докази. Раніше спецслужби заперечували підготовку операції «вагнерівців». Про це свідчить рішення Київського апеляційного суду, документи, які є в розпорядженні «Української правди».

Також суд заочно заарештував «вагнерівців», але рішення про це неоприлюднене. 

У публічному реєстрі з’явились два рішення із засідань, де адвокати бойовиків намагались оскаржити арешт. В одному із цих документів містяться деталі справи, які підтверджують, що СБУ працювало над доказами проти «вагнерівців» перед їхнім затриманням у Білорусі.

Це рішення стосується уродженця російського селища Ільїнка, який має сина 2007 року народження. Згідно з документами, які є в розпорядженні УП, такі дані має один із «вагнерівців» Денис Харитонов.

У рішенні зазначається, що підозру чоловіку оголосили 29 липня – в день, коли стало відомо про затримання бойовиків у Білорусі. Наступного дня підозрюваного оголосили в міжнародний розшук і заочно арештували в суді.

Водночас у суді СБУ посилалась на низку доказів, отриманих у період 13-25 липня.

Це, зокрема, повідомлення оперативного підрозділу, датовані 13.07.2020 року та 21.07.2020 року. У цих повідомленнях йшлось, що «починаючи з 2020 року на території Російської Федерації створено незаконне збройне формування».

Крім того, серед доказів є протокол зняття інформації з електронних  інформаційних систем від 24.07.2020 року, а також протокол огляду від 25.07.2020 року. Останній документ, за твердженням СБУ, підтверджує участь Харитонова у бойових діях на Донбасі на боці бойовиків.

Також серед доказів значиться протокол огляду сторінок підозрюваного у соцмережах, однак його дата не вказана.

У розпорядженні УП є кілька документів, ймовірно, з матеріалів справи щодо «вагнерівців». Один із них має назву «Протокол зняття інформації з електронних  інформаційних систем» і датований 24.07.2020 року, як і доказ, на який офіційно посилалась СБУ у суді.

У документі фігурує ім’я слідчого СБУ, який згадується у публічному судовому рішенні. Також документ має печатки Департаменту контррозвідки СБУ. Протокол мав гриф «таємно», однак згодом був розсекречений.

У протоколі йдеться, що слідчий Служби безпеки зняв інформацію з електронного ящика «info@office-rosneft.org», яким користується особа на ім'я «Сергій Петрович».

Співробітник СБУ зробив це, спираючись на доручення від 20 липня і постанову суду від 17 липня.

Mind разом з незалежним журналістом-розслідувачем Любов'ю Величко вдалось поговорити з безпосереднім учасником цієї спецоперації, який був одним із її координаторів. У цілях його безпеки ми не називатимемо його імені та посади.

Нам також вдалось записати розмову з координатором операції на відео, і хоча деякі частини розмови були видалені на його прохання, вона дає певне уявлення про те, як готувалась і проводилась одна з найгучніших спецоперацій українських спецслужб у новітній історії.

Він розповів про те, що спецоперація із захоплення «вагнерівців» провалилася через перенесення на 3-4 дні. Причиною слугували переговори із російською стороною по полонених. 

Також координатор спецоперації повідомив, що серед 33 «вагнерівців», що були затримані в Білорусі, а згодом передані Росії, було дві особи, які перебували біля установки «Бук» під час того, як 17 липня 2014 року російські війська збили Boeing 777. Вони могли бути свідками в цій справі.

Він також переконаний, що відбувся злив інформації. В інтерв'ю він розповів, хто був поінформований про спецоперацію, як проходила підготовка, і чому зірвалась одна з найгучніших спецоперацій України за останні роки. 

Нагадаємо, за інформацією незалежної журалістки-розслідувачки Любові Величко, свідка у справі МАУ Цемаха віддали Кремлю за вказівкою Єрмака. Обмін відбувся у вересні 2019 року, а мав відбутися у грудні після допитів Міжнародної слідчої групи.