Картина «Самсон і Даліла» десятиліттями вважалася перлиною Національної галереї в Лондоні і ще довше викликала суперечки мистецтвознавців: деякі з них відмовлялися вірити, що полотно належить пензлю Рубенса. І от програма, що використовує технології штучного інтелекту (АІ), підтвердила підозри скептиків: АІ вважає цю картину майже безсумнівною підробкою, пише Коммерсант.
Правду про «Самсона і Далілу» розповіла швейцарська компанія Art Recognition, що спеціалізується на використанні АІ для визначення достовірності творів мистецтва. Штучний інтелект «вчать» на великому масиві інших робіт того ж художника, тому в підсумку він може виявляти особливості письма аж до характеру штрихів.
Для більш точного аналізу полотно при машинному навчанні ділиться на безліч невеликих ділянок, кожну з яких АІ аналізує окремо. Таким чином штучний інтелект вивчає сотні робіт конкретного художника і може з великою часткою ймовірності виявити підробку.
Більше того, технологія визначає характерну манеру конкретного художника, навіть якщо той протягом життя помітно змінював стиль письма.
Компанія Art Recognition співпрацює з нідерландським Тілбургським університетом і вже проаналізувала таким чином близько 400 картин.
У випадку з Рубенсом штучний інтелект навчали на 148 його роботах. В результаті при аналізі «Самсона і Даліли» АІ дійшов висновку, що робота з ймовірністю 91,8% не належить пензлю великого голландця.
«Результат був вражаючим. Ми повторювали експеримент, щоб переконатися, що не допустили помилку, але результат завжди був тим самим. Кожен окремий квадрат виявлявся підробкою з імовірністю більше 90%», – розповідає співзасновниця Art Recognition Карина Попович.
Для мистецтвознавців це не стало великою несподіванкою – суперечки про справжність картини тривають не одне десятиліття. Національна галерея купила «Самсона і Далілу» в 1980 році на аукціоні Christie's, заплативши за неї рекордні на той момент 2,5 млн фунтів.
Картина була виявлена – або, як можна стверджувати тепер, написана – в 1929 році.
Історики мистецтва сходяться на тому, що Рубенс дійсно написав «Самсона і Далілу» в 1608-09 роках на замовлення бургомістра Антверпена Ніколаса Рококса, а вже близько 1640 року, після смерті Рококса, картина зникла.
На думку скептиків, подальша її доля невідома, а виставлена в Національній галереї робота не належить пензлю Рубенса.
Ось лише частина аргументів, які різні мистецтвознавці висували на користь того, що картина «Самсон і Даліла» є підробкою: занадто груба і тверда манера письма порівняно з іншими роботами Рубенса; композиція, яку навряд чи вибрав би цей художник; нехарактерний для нього вибір кольорів і фарб, і навіть недостатнє знання художником анатомії, яке, на їхню думку, видно в цій роботі.
Тепер до цих аргументів додався і аналіз картини за допомогою АІ. «Значення цього нового методу перевірки автентичності може стати революційним. Позбавлена суб'єктивності, емоцій і комерційних інтересів, технологія володіє холодною об'єктивністю і науковою точністю», – вважає історик мистецтва Кася Пісарек.
Штучний інтелект не вперше застосовують щодо творів мистецтва: так, вчені вже створювали АІ, який може передбачити, як люди відреагують на той чи інший твір мистецтва, а також АІ, що дає швидку оцінку вартості творів мистецтва.
Нагадаємо, картину Бенксі, порізану в шредері, знову виставлять на аукціон, але тепер дорожче.