Президент Володимир Зеленський підписав закон №3220-ІХ про відновлення та зелену трансформацію енергетичної системи України (раніше – законопроєкт № 9011-д).
Цей комплексний документ, який спрямовано на розвиток малої розподіленої генерації та вдосконалення умов підтримки альтернативних джерел енергії, вносить зміни до 18 законів. Він стосується багатьох аспектів функціонування та розвитку енергетичних ринків України, а також передбачає новації для побутових і непобутових споживачів.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
Що нового запроваджує цей документ в українську енергетику? Серед ініціатив закону:
З чим українська зелена генерація входила у воєнний період? До великої війни встановлена потужність ВДЕ в Україні становила понад 10 ГВт. За даними ДП «Гарантований покупець», внаслідок повномасштабної російської агресії цей показник скоротився до 6500 МВт – багато об’єктів ВДЕ опинилися в окупації, у регіонах, де тривають активні бої та на прифронтових територіях.
«У 2021 році частка ВДЕ включно з гідроелектростанціями в енергобалансі становила 13,8%. Ми плануємо подвоїти цей показник до 2030 року. Це потребуватиме залучення щонайменше $10 млрл інвестицій», – повідомив керівник директорату електроенергетичного комплексу та розвитку ринку електричної енергії Міненерго Олександр Мартинюк.
Міністр енергетики Герман Галущенко раніше повідомляв, що «зелена» трансформація буде в центрі повоєнного відновлення України. Серед амбітних планів країни – будівництво 7,1 ГВт нових потужностей відновлюваної генерації із застосуванням ринкових моделей стимулювання, 750 МВт акумулюючих потужностей, 10 ГВт експорту водню.
Куди вітчизняна «зеленка» поверне після перемоги? На інвестиційній конференції з відновлення України – Ukraine Recovery Conference-2023, що відбулася наприкінці червня в Лондоні, очільник Міненерго Герман Галущенко та замкерівника Офісу Президента Ростислав Шурма презентували амбітні плани повоєнної відбудови вітчизняної енергетики та її експортний потенціал, який сприятиме інтеграції з енергетичними ринками ЄС.
Йшлося про те, Україна має потенціал до 2050 року наростити потужності вітрової генерації – до 140 ГВт, сонячної – до 94 ГВт, накопичувачів енергії (еnergy storage) – до 38 ГВт, атомної генерації – до 30 ГВт, ТЕЦ та біоенергетичних потужностей – до 18 ГВт, гідрогенерації – до 9 ГВт.
Загалом інвестиційні можливості для нових енергетичних потужностей становлять $383 млрд. Зокрема, вітрової генерації – $134 млрд, сонячної – $62 млрд, водневих технологій – $72 млрд, energy storage – $25 млрд, атомної генерації – $80 млрд, систем передачі – $5 млрд, гідроенергетики – $4,5 млрд.
Крім генерації електроенергії із сонця та вітру, значні перспективи має виробництво відновлюваних газів – біометану та зеленого водню, які можуть стати важливим компонентом енергетичної трансформації України і Євросоюзу.
«Законопроєкт 9011-д є найбільш революційним в українському енергетичному законодавстві за останні кілька років. Тепер будемо стежити за його реалізацію та реагувати на можливі виклики», – зазначив його ініціатор – юрист, народний депутат Андрій Жупанін (фракція «Слуга народу»).