Апеляційні господарські суди в період 2020 – І півріччі 2023 року використали 5 млн грн бюджетних коштів із порушенням законодавства, 25 млн грн – витратили непродуктивно, понад 33 млн грн – неекономно, понад 22 млн грн – з порушеннями вимог ведення бухгалтерського обліку та допустили неефективного управління 9 млн грн.
Про це повідомляє пресслужба Рахункової палати.
Зокрема, непродуктивне використання бюджетних коштів встановлено при виплаті окремим суддям, які фактично не здійснювали правосуддя. Наприклад, у Львівському АГС, що перебуває у стані ліквідації з 2018 року, працювали судді, відряджені до Західного АГС. Вони не здійснювали правосуддя, але у 2020 році – І півріччі 2023 року їм було виплачено 16,5 млн грн суддівської винагороди. Крім того, судді Північного АГС, який не здійснював правосуддя через підозру у вчиненні кримінального правопорушення, виплачено 2,1 млн грн суддівської винагороди.
За даними аудиторів Рахункової палати, недостатнє фінансування апеляційних господарських судів впливає на якість правосуддя в Україні та є однією з причин її погіршення, зокрема, зволікання з термінами розгляду справ, що може призвести до збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини.
«Аудит засвідчив, що впродовж зазначеного періоду фінансові потреби апеляційних господарських судів було задоволено лише 65–82%, при цьому найбільшу частину видатків спрямовано на оплату праці, комунальні послуги тощо і тільки 0,1% – на розвиток судів. Тож значна частина засобів інформатизації в АГС залишилася застарілою або в неробочому стані. Як результат, жодний АГС так і не був забезпечений комплексною системою захисту інформації, забезпечення відеоконференцзв’язком становило 80% потреби, а серверним обладнанням – 43%», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що це створює ризики неналежного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Одна з причин недофінансування АГС – законодавчі розбіжності в частині фінансового забезпечення судів: згідно із законом «Про судоустрій і статус суддів» видатки на утримання судів є захищеними статтями Державного бюджету України, але Бюджетним кодексом України це не передбачено.
Крім того, брак суддів також спричинює відтермінування розгляду справ апеляційними господарськими судами: станом на кінець 2022 року суди не розглянули майже кожну четверту справу, а строк розгляду збільшився з 99 днів (у 2021 році) до 109 днів.
«Неукомплектованість судів та, як наслідок, надмірна завантаженість суддів, що здійснюють правосуддя, вплинули й на загальну якість рішень АГС: кількість змінених чи скасованих касаційною інстанцією рішень у 2022 році зросла на 21% порівняно з 2021 роком. Майже кожну четверту скаргу на рішення АГС повністю чи частково задоволено», – уточнили аудитори.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що упродовж 2019–2022 років Мін’юст допустив недоліків і порушень на 3,5 млрд гривень.