Апеляційні суди України допустили недоліків і порушень на 94 млн грн упродовж 2020–2023 років – Рахункова палата
За даними контролюючого оргнану, 5 млн грн було витрачено неправомірно, 25 млн грн – непродуктивно, понад 33 млн грн – неекономно, понад 22 млн грн – з порушеннями вимог ведення бухгалтерського обліку та 9 млн грн – неефективно

Апеляційні господарські суди в період 2020 – І півріччі 2023 року використали 5 млн грн бюджетних коштів із порушенням законодавства, 25 млн грн – витратили непродуктивно, понад 33 млн грн – неекономно, понад 22 млн грн – з порушеннями вимог ведення бухгалтерського обліку та допустили неефективного управління 9 млн грн.
Про це повідомляє пресслужба Рахункової палати.
Зокрема, непродуктивне використання бюджетних коштів встановлено при виплаті окремим суддям, які фактично не здійснювали правосуддя. Наприклад, у Львівському АГС, що перебуває у стані ліквідації з 2018 року, працювали судді, відряджені до Західного АГС. Вони не здійснювали правосуддя, але у 2020 році – І півріччі 2023 року їм було виплачено 16,5 млн грн суддівської винагороди. Крім того, судді Північного АГС, який не здійснював правосуддя через підозру у вчиненні кримінального правопорушення, виплачено 2,1 млн грн суддівської винагороди.
За даними аудиторів Рахункової палати, недостатнє фінансування апеляційних господарських судів впливає на якість правосуддя в Україні та є однією з причин її погіршення, зокрема, зволікання з термінами розгляду справ, що може призвести до збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини.
«Аудит засвідчив, що впродовж зазначеного періоду фінансові потреби апеляційних господарських судів було задоволено лише 65–82%, при цьому найбільшу частину видатків спрямовано на оплату праці, комунальні послуги тощо і тільки 0,1% – на розвиток судів. Тож значна частина засобів інформатизації в АГС залишилася застарілою або в неробочому стані. Як результат, жодний АГС так і не був забезпечений комплексною системою захисту інформації, забезпечення відеоконференцзв’язком становило 80% потреби, а серверним обладнанням – 43%», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що це створює ризики неналежного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Одна з причин недофінансування АГС – законодавчі розбіжності в частині фінансового забезпечення судів: згідно із законом «Про судоустрій і статус суддів» видатки на утримання судів є захищеними статтями Державного бюджету України, але Бюджетним кодексом України це не передбачено.
Крім того, брак суддів також спричинює відтермінування розгляду справ апеляційними господарськими судами: станом на кінець 2022 року суди не розглянули майже кожну четверту справу, а строк розгляду збільшився з 99 днів (у 2021 році) до 109 днів.
«Неукомплектованість судів та, як наслідок, надмірна завантаженість суддів, що здійснюють правосуддя, вплинули й на загальну якість рішень АГС: кількість змінених чи скасованих касаційною інстанцією рішень у 2022 році зросла на 21% порівняно з 2021 роком. Майже кожну четверту скаргу на рішення АГС повністю чи частково задоволено», – уточнили аудитори.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що упродовж 2019–2022 років Мін’юст допустив недоліків і порушень на 3,5 млрд гривень.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].