Важка ситуація на українському фронті і значна перевага росії у живій силі та техніці змусили Київ та його західних партнерів змінити цілі та завдання.
Про звільнення окупованих територій вже не йдеться, головне зараз – не дати росії захопити ще більше.
Джерело. Про це пише The Economist.
Період із серпня до жовтня цього року став найуспішнішим для російської армії з початку вторгнення: їй вдається захоплювати по 460-480 кв. км на місяць.
Збройні сили України страждають від нестачі військовослужбовців загалом та загартованих у боях солдатів зокрема, а також від дефіциту техніки та боєприпасів, якими їх не можуть забезпечити союзники у достатній кількості.
Військові США, які допомагають Києву планувати операції, кажуть, що амбіції початку 2023 року – що ЗСУ зможуть повернути окуповані території чи змусити путіна до переговорів внаслідок потужного та успішного наступу – поступилися місцем вузькій цілі: не дати Україні зазнати поразки, пише The Economist.
«Наразі ми все більше думаємо про те, як Україна може вижити», – сказав виданню співрозмовник, який займається таким плануванням у Пентагоні.
Ситуація ускладнюється не лише тим, що російське командування безперервно кидає солдатів на смерть заради захоплення чергового села, а й тим, що західний ВПК, як і раніше, поступається російському.
Євросоюз нарешті вивів виробництво артилерійських снарядів на рівень 1 млн на рік, але росія випускає втричі більше снарядів, і до того ж отримала ще кілька мільйонів від Північної Кореї. Також КНДР постачає путінську армію ракетами, а тепер ще – і солдатами, Іран надає безпілотники й ракети.
«Я просто не знаю, чи зможемо ми зробити достатньо, дати достатньо зброї», – сказав The Economist посадовець, знайомий з організацією американської військової допомоги. За його словами, «ми не можемо дати їм більше, не наражаючи себе на серйозний ризик в інших місцях», таких як Близький Схід і Азія, де США доводиться допомагати Ізраїлю і протистояти зростаючій агресивності Китаю відповідно.
Російський ВПК теж не може дати фронту значно більше: бронетехніка, що йде туди, наприклад, – це в основному оновлені радянські запаси, які поступово виснажуються.
Втрати в живій силі в останні місяці перевищують 30 тисяч осіб на місяць – це більше, ніж щомісяця вдається наймати в російську армію за контрактом.
Рішення залучити північнокорейських солдатів пояснюється бажанням путіна уникнути нової мобілізації, на якій наполягають Генштаб та Міністерство оборони, каже європейський урядовець. За словами високопоставленого представника НАТО, «у росії зараз недостатньо сил для масованого удару»:
«Якби вони і забезпечили прорив, то не змогли б ним скористатися».
Однак у Вашингтоні, Брюсселі та Києві стурбовані тим, що за збереження нинішньої тенденції Україна «зламається» раніше.
«москва, схоже, робить ставку на те, що зможе досягти своїх цілей на Донбасі наступного року і нав'язати українським військовим досить високий рівень втрат і матеріальних збитків, щоб вони були не в змозі запобігти подальшому просуванню», – пише Джек Уотлінг, фахівець з бойових дій на суші Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI). Це, на його думку, дозволить росії диктувати свої умови під час будь-яких можливих переговорів про мир.
Багато дипломатів і аналітиків вважають, що найбільш вірогідним результатом війни в найближчому майбутньому стане угода, яка тимчасово заморозить конфлікт, пише The New York Times.
“Ми все частіше чуємо у Вашингтоні та Європі, що Києву не слід розраховувати на повернення 100% своєї території, і українці починають це розуміти”, – сказав газеті Кемілл Гранд, колишній помічник генерального секретаря НАТО та експерт з оборонних питань Європейської ради з міжнародних відносин, який нещодавно відвідав Україну.
ЗСУ не можуть перемогти окупантів лише лопатами та автоматами, тож краще заморозити нинішню лінію фронту, поскаржився NYT оператор дрона у 57-й бригаді з позивним Фрегат. Він звинуватив Європу та Америку в тому, що вони не надали більше високоточної зброї.
Бекграунд. Як писало Politico, щонайменше 7 країн протистоять запрошенню України до НАТО. Як тільки справа наблизиться до реалізації, вони почнуть більш публічно виступати проти цієї ідеї, кажуть посадовці.