Екс-міністр МЗС Литви про європейську пасивність: «Час бути сміливими, як Україна»

Колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, відомий своєю щирою любов’ю до України і гострою критикою щодо бездіяльності європейських політиків, в черговій статті закликав Європу більше не розраховувати на допомогу Сполучених Штатів, а тільки на свої власні сили – як у допомозі Україні, так і у вибудовування оборонної стратегії на випадок російської експансії в країни ЄС.

Наводимо переклад його статті «Літній європейський дипломатичний наступ провалився», опублікованої в соцмережі Х.

«Давайте розглянемо досягнення європейської дипломатії цього року. 2025 рік розпочався зі знаменитої промови Джей Ді Венса в Мюнхені про «посилення позицій», і почали лунати тривожні дзвінки.

На жаль, Європа навіть не прокинулася, не кажучи вже про те, щоб активізуватися.

Натомість Європа заснувала свою літню стратегію безпеки на трьох стовпах:

1. Заспокоєння президента Трампа.

Цей стовп складається з того, щоб платити і поклонятися – платити тарифами та обіцянками закупівлі зброї та поклонятися Трампу паломництвами до Вашингтона, відеодзвінками та публічними деклараціями відданості.

2. Сподівання, що путін вдовольниться тим, що має зараз.

Це було висловлено в заявах європейських лідерів, які натякали, що жорстокі реалії можуть змусити Україну поступитися територіями путіну, наводячи історичні приклади Балтії чи Фінляндії. Ніщо не вказує на те, що путін цим вдовольниться, але гаразд, надія вічна.

3. Молитися, щоб українці не втомилися

Важливим компонентом європейського плану бездіяльності є те, що українці продовжать боротьбу як за Україну, так і за Європу, поки Європа допиватиме свій Апероль-шприц і міркуватиме над проблемою.

Коли Сполучені Штати оголосили про скасування Балтійської ініціативи безпеки, багато хто був шокований. Я був більше шокований тим, скільки часу ми витратили в молитвах про те, щоб ситуація магічним чином покращилася, замість того, щоб прислухатися до попереджень та готуватися до цього неминучого сценарію.

То що ж тепер? Тепер нам потрібно готуватися до скорочення американських військ у Європі, ймовірно, у дуже значній кількості. І так, можливо, що війська будуть виведені з Балтійського регіону.

До чого ще нам слід бути готовими? Просто до того, що вже було сказано: Україна, найімовірніше, залишиться без допомоги США.

росія більше не буде під санкціями через зміни в політиці США. Європі доведеться самостійно протистояти російській загрозі. А країнам на передовій доведеться розробити план Б, щоб чинити опір і перемагати в постамериканській Європі.

Це не повинно дивувати, адже нас давно попереджали. Якщо ми марнуємо час, то це наша вина. Як то кажуть: найкращий час, щоб перестати марнувати час, – це десять років тому і сьогодні.

А якщо є питання про те, як це має виглядати на практиці – зверніть увагу на Україну. Президент Зеленський може й дякувати, носити костюм і урочисто вихваляти американську адміністрацію, але… водночас Україна здійснила найбільші авіанальоти на російські нафтопереробні заводи, скоротивши видобуток нафти приблизно на 20%.

Європа просто робить свою риторику голоснішою, бо два з трьох стовпів її стратегії до 2025 року руйнуються.

Тим часом Україна впроваджує нову зброю, яка ще більше зміцнить її позиції. Україна говорить тихо, але розробляє низку нових палиць. Звичайно, українці хочуть воювати пліч-о-пліч з американцями та європейцями, але навіть якщо європейці та американці не бажають цього, українці показують, чого вони можуть досягти самостійно.

Час бути сміливими, як Україна

Європа, яка втратила віру у власну здатність вести будь-яку війну, має надихатися Україною та наслідувати її блискучий приклад.

Якщо країна з населенням менше 40 мільйонів людей може продовжувати рухатися вперед навіть після трьох років війни, то чи не можна було б досягти подібного прогресу, об'єднавши багатство 450 мільйонів жителів ЄС?

Бекграунд. Нагадаємо, ексміністр МЗС Литви розкритикував слова Рютте, що все буде «окей» з окупованими українськими територіями. Ландсбергіс стверджує, що слабка позиція Заходу відчиняє двері для подальшого наступу росії на Європу.