Нікольська територіальна громада Маріупольського району, із центром у селищі Микільське (селище перейменовано, проте через законодавчі обмеження ці зміни не набули сили), потрапила в окупацію на самому початку повномасштабного вторгнення, 5 березня.
Населені пункти лишились без світла, газу та води. Згодом, на початку квітня, голова громади Василь Мітько зміг виїхати на контрольовану країною територію та вивезти з собою документи громади, печатки, бухгалтерські токени – все те, що дозволило згодом, у Запоріжжі, пройти перереєстрацію та відновити роботу. Штат довелось скоротити (з 87 до 13 працівників), а функціональні обов’язки перерозподілити.

«У нас немає окремо юриста, окремо бухгалтера чи соціального працівника. Є команда, яка бере на себе все: від гуманітарної допомоги й реєстрів до видачі довідок і пошуку людей у різних містах. Сьогодні ми чиновники, завтра – вантажники. Але головне, що ми разом тримаємо громаду», – каже голова Нікольської громади Василь Мітько.
Згодом керівництво громади проаналізувало переміщенні жителів і перенесло діяльність до Києва, де «своїх» опинилось найбільше. Орендували у держави приміщення, власноруч зробили ремонт, облаштували та організували простір.

У центрі життєстійкості функціонує ветеранський простір, працюють соціальні служби, психологи, адміністратори ЦНАП, є кабінет сімейного лікаря, дитяча кімната, бібліотека з 94 книгами, навіть невеликий музей.
«Наш хаб мультифункціональний. Він не лише для нікольців. До нас приходять і мешканці інших громад Донеччини, і кияни. Тут можна отримати довідку від лікаря, консультацію психолога чи просто відчути себе не самотнім», – додає голова.
Паралельно громада розробила понад десять соціальних програм. Це й виплати при народженні дитини, і допомога школярам перед 1 вересня, і 60 тисяч гривень кожному військовому на екіпірування. Є й програми для сімей загиблих та поранених. З 2022 року громада також надала соціальної допомоги своїм мешканцям, які стали вимушеними переселенцями, на загальну суму понад 40 млн грн.

Центри життєстійкості громад стали символами стійкості та довіри, пояснює Вікторія Троценко, керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Донецькій області. Вони є осередками підтримки, певним містком між владою і людьми, між минулим, сьогоденням і майбутнім:
«Саме тут громадяни, які опинилися в нових умовах, знаходять відчуття дому. Вони приходять сюди, як свої до своїх. Через ці центри влада не втрачає зв'язку з жителями, краще розуміє їхні потреби і може оперативно їх задовольняти. Окрім того, центри надають широкий спектр послуг: від соціальних і адміністративних до побутових та медичних. Це унікальні та інноваційні осередки, яких раніше не знала українська практика, але які вже сьогодні доводять свою ефективність і незамінність».