Керівник офісу U-LEAD на Київщині: «Громади зрозуміли, що статусу «громади столичного регіону» недостатньо»

Григорій Перерва – керівник Київського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою». Його основний досвід: стратегічне планування та проєктний менеджмент, що підтверджено низкою виграних проєктів і роботою над стратегіями на рівні громад та областей. Про це, а також про потреби громад Київщини Mind поговорив з паном Григорієм.

– Якою для Вас, як для керівника Регіонального офісу, є Київщина зараз? Які три ключові характеристики області формують запити з боку громад?

– Тема місцевого самоврядування мені знайома та цікава. Як киянин, я хочу, щоб саме цей регіон досяг успіху й був серед лідерів в Україні, а як керівник Регіонального офісу – щоб U-LEAD був для регіону найбільш цінним серед міжнародних проєктів.

Київська область загалом дуже різна за своїми характеристиками. Громади відрізняються насамперед ступенем віддаленості від столиці. Наприклад, є приміські громади: вони мають додаткові територіальні переваги, але водночас стикаються з тим, що частина мешканців працює в Києві, сплачуючи податки в міський бюджет.

Віддалені від столиці громади стикаються з іншими викликами, наприклад – від’їзд людей в інші регіни чи з України. Відповідно й завдання органів місцевого самоврядування там інші.

Запити від громад також різняться в залежності від того, сільська це громада чи міська; наближена вона до міста Києва чи віддалена; монопрофільна з одним-двома підприємствами чи аграрна.

Водночас є і спільні. З лютого 2022 року головним викликом є війна та все, що з нею пов’язано. По-перше, нестача кадрів через мобілізацію. По-друге, переміщення, що впливає на демографічну структуру. По-третє, це енергетичні виклики, що цієї зими очолили порядок денний по всій Україні, незалежно від того, наскільки громада була до цього готова.

– Які запити найчастіше лунають із боку громад Київщини, і чи можна виділити серед них системні звернення?

– Останніми роками найбільше запитів стосується кадрових питань. Це проблема не лише Києва й області – вона має загальнонаціональний характер: частина досвідчених фахівців виїхала або долучилася до лав ЗСУ, а хтось змінив місце проживання. Через це в багатьох громадах утворився дефіцит фахових кадрів, здатних працювати в місцевому самоврядуванні.

Водночас працівники ОМС перебувають під постійним тиском очікувань із боку жителів громади. Нерідко ці претензії необґрунтовані, але спонукають людину змінити профіль посади чи місце роботи. У підсумку це створює додаткові проблеми для керівництва громад.

У таких випадках дуже потрібна діяльність U-LEAD, оскільки це – про посилення інституційної спроможності громад, про навчання кадрів і формування системи. І ми зараз отримуємо дуже багато звернень про допомогу з підготовкою кадрів і розв'язанням численних суміжних питань. Крім того, станом на сьогодні зріс запит на навчання з підвищення кваліфікації, чого не було п’ять років тому.

Раніше основний обсяг запитів стосувався стратегічного і проєктного менеджменту, питань освіти та охорони здоров’я, соціальної сфери та фінансів. Зараз до них додалися питання, пов’язані із житлово-комунальним господарством, перетворенням комунальних підприємств на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, управління комунальною власністю загалом тощо. Ця остання велика тема зараз викликає неабияку цікавість команд органів місцевого самоврядування, дає змогу не лише знаходити додаткові ресурси для громади, а й зменшувати проблеми, пов’язані з необхідністю підтримувати майно у відповідному стані.

За перерахованими темами «U-LEAD з Європою» є однією з найсильніших програм підтримки громад в Україні: діє по всій Україні, співпрацює з усіма громадами, завдяки чому оперативно відгукується на виклики, що стоять перед місцевим самоврядуванням, і реагує на запити, що лунають від них.

– Якщо говорити про зміни в законодавстві, цікаво дізнатись, які з останніх змін найбільше впливають на щоденну роботу громад і потребують пояснення «людською мовою»?

– Почати варто з того, що все змінюється дуже динамічно, зокрема через євроінтеграційні процеси, і громадам часом непросто за всім цим встигати.

Зараз існує кілька документів, що потребують уваги. Це питання, пов’язані між собою: Стратегія розвитку громади, план заходів з її реалізації, середньостроковий план публічних інвестицій громади та питання подальшого залучення і ефективного використання коштів, що можуть бути спрямовані на капітальні ремонти, реконструкції, модернізацію, розвиток людського капіталу тощо.

Тепер ці питання, які нещодавно часто розглядалися окремо, потребують комплексного вирішення. І завдання громади – зробити це якісно і своєчасно.

Другий блок питань пов'язаний із впровадженням законодавства про адміністративну процедуру: грамотне і юридично правильне оформлення документації на рівні громад, оскільки саме тут можуть виникнути питання, які при неналежному оформленні призведуть до опротестування документів, що готує ОМС (особливо це стосується відмовних актів), і потребуватимуть оперативного розв'язання.

Третє – це «відхід у минуле» комунальних підприємств, і перетворення їх на акціонерні товариства, що є частиною приведення нашого цивільного законодавства до більш уніфікованих підходів. У громад виникає безліч питань: як це зробити правильно, аби зберегти те, що існує, не втратити можливості та навіть пробувати завдяки цьому залучати зовнішні кошти для розвитку.

Це дуже непроста ситуація: коли є власність, навіть проста зміна її статусу вже є складним завданням.

Ще є освітня сфера та її реорганізація – питання формування спроможної освітньої мережі, є медична сфера, якій потужний поштовх дало повномасштабне вторгнення, є ще багато чого. Точно можу сказати, що громади не сумують!

– Серед оновлень законодавства є дата 1 січня 2027 року, до якої громади мають оновити статути і прописати механізми участі та звітування. Як зробити це не для галочки, а як реальний інструмент управління?

– Місцева влада розуміє, що треба налагодити й оформити належним чином комунікацію з мешканцями та правильно співпрацювати з депутатами – багато цих правил описуються у статуті. Там описано, коли депутати мають звітувати, коли і яким чином мають бути організовані зустрічі з мешканцями, як часто та з яких причин ці зустрічі мають відбуватись і таке інше.

Ще рік-два тому це робилося формально, а от зараз з’явилося розуміння, що унормування цих питань дозволить місцевій владі почуватися безпечно та правильно організовувати співпрацю з мешканцями й депутатами, адже зараз розвиток громади залежить саме від співпраці всіх сторін.

– Що саме означає комплексна підтримка з боку U-LEAD на практиці для громад Київщини?

– Це – про наш підхід: ми намагаємося розглядати проблему не як щось відірване й вузьке, а саме як проблему, що виникла у громаді та яку треба розв'язати на користь як не всієї громади, то хоча б цільової групи.

Коли ми починаємо розглядати проблему комплексно, починають проявлятися якісь дотичні речі. Приміром, у випадку зі статутом, до якого підтягуються розробка й оформлення нормативних документів, співпраця з депутатським корпусом, звітування тощо.

Якщо йдеться про проєктний офіс, відповідей потребують питання взаємодії з донорами, партнерами, використання ресурсів – вони приводять до розгляду питань стратегічного планування, зараз додається питання публічних інвестицій, врахування запитів місцевих жителів. Усе це формує комплекс, з якими ми працюємо.

У цьому плані в U-LEAD є значна перевага – наявність великої кількості фахівців, котрі можуть не працювати в одному офісі, а перебувати в постійному контакті та процесі обміну думками. Тож якщо в нас постає питання, на яке з Київського офісу немає відповіді, ми завжди можемо спитати в колег.

Так само ми запрошуємо для громад фахівців з інших підрозділів. За потреби вони проводять не одну, а низку зустрічей, розбираючи питання по складових.

– Як U-LEAD повертає громади в партнерство після паузи чи кризи та відновлює взаємодію з тими, хто «випав» із процесів?

– Так, це питання стало нагальним останнім часом. Це досі є частиною моєї роботи, і вирішую я це кількома способами:

1. Особисті контакти. Якби не було, але спілкування віч-на-віч дуже поліпшує взаємодію, знімає цілу низку моментів і дозволяє налагодити діалог. Двері нашого офісу відчинені, крім того, ми самі їздимо по громадах (маємо графік поїздок на рік).
2. Інформаційний супровід. Ми постійно інформуємо, чого можна навчитися в U-LEAD, які є навчальні програми, які є інформаційні сесії. Час від часу ми залучаємо партнерів і фахівців ззовні.
3. Зустрічі представників громад – голів, окремих спеціалістів – у нашому офісі. Ми тісно співпрацюємо з Київською обласною військовою адміністрацією, щоб мати спільний майданчик взаємодії з громадами.
4. Виїзні заходи. Час від часу ми виїжджаємо в одну громаду, куди запрошуємо людей з навколишніх громад, і так охоплюємо тих, кого ніяк не вдавалося до того залучити.

– Які формати навчання, на Вашу думку, є найефективнішими для громад Київщини?

– Зараз, коли на відміну від періоду COVID-19, існує можливість спілкування як онлайн, так і наживо – ми диверсифікуємо пропозиції U-LEAD: влаштовуємо як онлайн-сесії, так і офлайн-навчання. Офлайн-формат зазвичай ефективніший, бо, коли люди приїхали, бачать спікера, спілкуються з ним та між собою, результат відчутніший.

З іншого боку, час і технології не стоять на місці, спрощуючи онлайн-навчання.

Попит на навчання не спадає: уже другий рік поспіль я спостерігаю, як люди йдуть, і їхній потік не зменшується. На заходах напрямку «Середа з U-LEAD» бачу, що на навчанні з проєктного менеджменту, стратегічного планування та публічних інвестицій постійні аншлаги. Середня кількість слухачів цього формату щотижня становить близько 100 осіб.

Торік курс щодо оновлення стратегій ми проводили щонайменше п’ять разів. Я був впевнений, що трьох разів вистачить. Але люди приходили, ставили питання – по 150 і більше учасників на курс.

– Наскільки активні громади Київщини, коли йдеться про навчання?

– Статистика свідчить, що громади Київської області входять до п'ятірки найактивніших за 2025 рік. Цей показник почав зростати останні рік-півтора. Сподіваюсь, що можу поставити «плюсик» особистих досягнень, але основна причина – зростання потреби.

Громади зрозуміли, що самого лише статусу «громади столичного регіону» недостатньо і треба посилювати власну спроможність.

Київщина активізувалась – і можна сподіватися, що цього року показник буде не нижчим, а то й вищим за показник попереднього року.

Проте головне ж не кількість людей, які пройшли навчання: важливо, як вони ці знання застосовують у житті та роботі. Адже це ключовий результат, якого від нас очікують. Якщо знання не використовуються на практиці, уся попередня робота втрачає сенс.

– Які ризики в управлінні фінансами Ви бачите у громадах Київщини сьогодні – ризики рішень чи прозорості?

– Я вважаю, що базової прозорості у фінансах громади загалом навчилися, про це свідчать їхні сайти. У більшості громад там можна знайти потрібну інформацію – починаючи від фінансової звітності та закінчуючи відеоматеріалами із сесій місцевих рад. Не всіх, уточню, але більшості.

Наприклад, є така невеличка Медвинська громада на межі з Черкащиною. Якщо зайти на її сайт, там є всі відеоматеріали, результати голосувань, все необхідне – чітко, прозоро, зрозуміло.

Разом з тим зміни законодавства, зміни в нормативній базі, підзаконних актах (найскладніші в застосуванні) потребують багато уваги, і мені здається, що саме по фінансовій сфері маємо найбільшу кількість запитів від громад Київщини. І навіть попри наявність фахівця з фінансів у нашій команді, ми звертаємося до центральної команди U-LEAD за більш розгорнутими консультаціями.

Бо час від часу маємо унікальні запити. Іноді вони йдуть рука об руку з питаннями публічних інвестицій і ефективного використання комунального майна.

– Після 2022 року що змінилось у сфері кадрових питань у громадах?

– Багато громад скаржаться на те, що люди виїздять, і дуже складно знайти фахівців. Для розв'язання цієї проблеми ми пропонуємо кілька підходів, і я знаю, що громади їх уже впроваджують у себе.

Багато хто формує кадровий резерв, залучаючи до цього питання або керуючих справами, або кадрові служби в громадах. У нашій команді є сильна фахівчиня із кадрових питань, яка отримує велику кількість запитів і надає значний обсяг консультаційної допомоги.

Ми закликаємо громади звертати більше уваги на молодь, яка ще навчається і могла б проходити практику в органах місцевого самоврядування. Звичайно, громади скаржаться, що вони не дуже конкурентоспроможні проти комерційного сектору: і зарплати маленькі, і навантаження велике. Але коли починаємо розбиратись, то виявляється, що ситуація не така вже й безнадійна.

Ще один напрямок, котрий я бачу як перспективний – це залучення й утримання фахівців пенсійного віку або навіть повернення спеціалістів на роботу. Не секрет, що в багатьох громадах спостерігається старіння населення, і питання продовження робочого віку та ефективного використання їхнього досвіду поставатиме все частіше.

– У яких випадках громадам потрібен саме супровід «сам на сам», а не лише групові навчання / заходи?

– По-перше, буває так, що люди соромляться, не бажаючи виглядати в очах колег непоінформованими. Не проблема! Звертайтеся напряму, будемо розв'язувати ваші питання тет-а-тет.

По-друге, іноді потрібна поглиблена консультація або навіть серія консультацій. У таких випадках ми також працюємо індивідуально, і бачимо від цього дуже велику віддачу.

А іноді кращий результат приносить навчання в колективі: вільний обмін думками сприяє появі нових ідей, появі альтернативних варіантів вирішення. Або ж хтось вже розв'язав цю проблему й має практичний досвід, яким готовий ділитись.

– Який головний маркер спроможності для Київщини зараз?

– Я б назвав кілька. Перший – кадрові можливості, оскільки зараз усе залежить від людей і головним ресурсом є сформована команда однодумців із лідером. Коли це є, навіть громада з невеликим бюджетом може досягти багато чого: залучити кошти ззовні, якісно та натхненно себе презентувати. Звичайно, усі члени команди мають бути професіоналами та мати високий рівень знань.

Далі йдуть уже інші показники: розмір громади, її бюджет, наявність активного бізнесу на території, питання енергетичної безпеки.

– Які інструменти / підходи найчастіше дають громадам відчутний результат після взаємодії з U-LEAD?

– Це дуже індивідуально, насправді. Когось достатньо запросити на одне заняття – і він там отримає останній шматочок пазла, який допоможе скласти цілісну картину.

З іншими треба працювати особисто, виїжджати на місце, запрошувати до себе, говорити з командою.

Універсальної моделі тут немає, але вирішенням завжди є діалог – між громадою та «U-LEAD з Європою».