Інформаційна сесія, яку днями організувала «U-LEAD з Європою», була присвячена чутливій для громад темі трудових спорів в органах місцевого самоврядування. Задля розбору кейсів, висвітлення практики та обговорення передумов разом зібрались представники кадрових служб, юристи і управлінці громад з різних регіонів України.
Модераторкою заходу виступила Марина Смаглюк, радниця з питань децентралізації та місцевого самоврядування регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Кіровоградській області. До обговорення також долучилися радники U-LEAD Андрій Дишлюк та Михайло Лисиканич.
«Ми хочемо, щоб управлінські та розпорядчі документи громад створювали правильні правові наслідки і не порушували права працівників. Адже негативні судові рішення безпосередньо впливають на місцеві бюджети», – зазначила Марина Смаглюк, відкриваючи сесію.
Один з блоків був присвячений причинам виникнення трудових спорів в органах місцевого самоврядування. Трудові конфлікти найчастіше виникають не через факт управлінського рішення, а через відсутність належного обґрунтування, комунікації та документального супроводу:
Окрему роль відіграє складність і суперечливість нормативно-правових актів, а також недостатня поінформованість сторін про актуальні правові позиції судів. У результаті одна й та сама норма може по-різному трактуватися працівником, кадровою службою та керівництвом громади, що і стає підґрунтям для спору.
Найбільший практичний інтерес викликав огляд судової практики Верховного Суду. Учасникам окреслили основні категорії трудових спорів, які безпосередньо розглядаються судами. Йдеться, зокрема, про спори щодо поновлення на роботі, звільнення у зв’язку зі скороченням штату, відмови у прийнятті на роботу, оформлення трудових відносин, а також спори щодо керівних посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Було розглянуто судові рішення, які демонструють, що навіть подальше скасування рішення про поновлення на роботі не звільняє роботодавця від обов’язку виплатити середній заробіток за час затримки його виконання. Також зверталася увага на те, що суди оцінюють не лише сам факт управлінського рішення, а й реальність дотримання процедур та повноту дій роботодавця.
Висновок: орієнтація на сформовані позиції Верховного Суду дає громадам змогу вибудовувати кадрову політику таким чином, щоб трудові спори не доходили до суду.
На основі судової практики та досвіду роботи з громадами спікери окреслили кілька узагальнених практичних підходів. Кадрові рішення мають ухвалюватися з чітким дотриманням процедур і належним документальним обґрунтуванням. Громадам варто орієнтуватися не лише на норми законодавства, а й на усталені правові позиції Верховного Суду. Важливим чинником залишається якісна комунікація з працівниками – своєчасне інформування, пропозиція вакансій та фіксація рішень у письмовій формі. Окремо наголошувалося на доцільності тісної взаємодії кадрових служб і юридичних підрозділів.
Підсумовуючи, учасники дійшли спільного висновку: розуміння причин трудових спорів, судової практики та превентивний підхід до управління персоналом дозволяють громадам зменшити кадрові ризики і не допустити стягнення з місцевих бюджетів.