П’ять українських громад пройшли навчання з формування спільного бачення розвитку

П’ять громад з різних регіонів України – Перещепинська та Верхньодніпровська громади Дніпропетровської області, Чугуївська та Зміївська з Харківської області, а також Коростенська громада Житомирщини – взяли участь у проєкті «Спільне майбутнє». Проєкт створено офісом просторового розвитку Urban Reform.

Він покликаний допомогти громадам із визначенням пріоритетів і формуванням напрямів розвитку за умов воєнного часу, коли їм доводиться одночасно реагувати на нагальні виклики і ухвалювати рішення, які визначатимуть їхнє майбутнє на роки вперед.

У цих умовах особливо важливим стає формування спільного бачення розвитку – як інструменту, який допомагає узгоджувати рішення, ефективно використовувати ресурси і формувати послідовну траєкторію відновлення. 

Представники Офісу та п’ятьох українських громад розбирались, яким чином формувати системні зміни, позбавитись фрагментарності розвитку і його залежності від зовнішніх обставин.

У кожній із громад цей процес мав власний зміст і пріоритети, які відображали локальний контекст. У Коростенській громаді, яка має значний промисловий спадок і розгалужену міську структуру, одним із ключових напрямів стало формування мережі субцентрів у різних районах міста. Паралельно громада розглядає можливості трансформації промислових територій у нові багатофункціональні простори, які можуть створювати робочі місця і формувати нову економічну основу.

Для Верхньодніпровської громади одним із ключових напрямів стало формування освітньо-інноваційного кампусу – простору, який може об’єднати освіту, перекваліфікацію і співпрацю з бізнесом. Це рішення стало відповіддю на запит місцевих підприємців, які потребують кваліфікованих кадрів, і молоді, яка шукає можливості для самореалізації у власній громаді. Такий підхід дозволяє працювати не лише з наслідками відтоку молоді, а з його причинами.

У Чугуївській громаді, яка має багату історичну і культурну спадщину, ключовим напрямом стала концепція мережі публічних просторів міста. Йдеться про створення цілісної системи взаємопов’язаних просторів – вулиць, парків, набережних і зелених коридорів. Така система формує нову якість міського середовища і створює умови для соціальної взаємодії, культурного життя і розвитку локальної економіки.

У Зміївській громаді одним із головних ресурсів розвитку став природний потенціал території. Робота з природними ландшафтами, розвиток рекреаційних маршрутів і створення доступних природних просторів дозволяють покращити якість життя мешканців та сформувати нові економічні можливості, пов’язані з туризмом і локальним бізнесом.

У Перещепинській громаді значна увага була приділена розвитку набережної річки Кільчень, створенню публічних просторів і покращенню доступу до природних ресурсів. Такі рішення формують нові точки тяжіння і створюють середовище, яке підвищує привабливість громади для життя і розвитку.

«Попри різні напрямки розвитку, досвід цих громад демонструє спільну закономірність: ефективні рішення виникають тоді, коли вони спираються на комплексне дослідження і формуються за участю мешканців. У процесі роботи було залучено понад дві тисячі мешканців, представників бізнесу і місцевої влади. Це дозволило не лише зібрати дані, а сформувати спільне розуміння пріоритетів і напрямів розвитку.

Участь мешканців є ключовою умовою формування довіри і спроможності громади реалізовувати зміни. Коли люди беруть участь у формуванні бачення майбутнього, вони стають учасниками змін, а не лише їхніми спостерігачами.

Головний висновок цього досвіду полягає в тому, що розвиток громади не може бути ефективним без спільного бачення. Саме таке бачення дозволяє узгоджувати рішення, ефективніше використовувати ресурси і формувати довгострокові пріоритети», коментує результати ініціативи Олександра Нарижна, голова офісу просторового розвитку Urban Reform.