У 2024–2025 роках робоча група з громадської безпеки «U-LEAD з Європою» допомогла десяткам громад вибудувати комплексний підхід. Досвід Наталинської та Савинської громад доводить, що навчання й експертна підтримка перетворюють безпеку на цілісну систему, а не набір розрізнених рішень.
За останні роки питання безпеки для громад перестало бути суто «реактивним» – про те, як відповісти на надзвичайну ситуацію, коли вона вже сталася. У фокусі дедалі частіше – стійкість, здатність громади передбачати ризики, готуватися до них і зберігати керованість у кризах.
Саме з таким розумінням у 2024–2025 роках працювала робоча група з громадської безпеки. Це формат постійної експертної взаємодії, у межах якого громади отримують не разові консультації, а системну підтримку: від навчання й обговорення викликів – до супроводу конкретних управлінських рішень у цій тематиці. За цей час відбулася 31 інформаційна сесія, повноцінна навчальна програма «Кроки для спеціалістів. Забезпечення стійкості критичної інфраструктури територіальної громади», а також постійні консультації для громад – від відповідей на запити до супроводу конкретних рішень.
У центрі уваги робочої групи протягом 2024-2025 років були питання:
У 2025 році до участі в навчальній програмі «Кроки для спеціалістів. Забезпечення стійкості критичної інфраструктури територіальної громади» долучилися 44 громади із 16 регіонів України – зокрема прифронтових і прикордонних областей, де питання безпеки має не теоретичне, а щоденне практичне значення.
Керівник робочої групи, В’ячеслав Невінчаний, пояснює: одна з головних задач навчання – допомогти громадам побачити безпеку не фрагментарно, а системно.
«У багатьох громадах програми безпеки існували й раніше, але часто вони були вузько сфокусовані – на одному напрямі чи одному типі ризиків. Під час навчання ми працювали над тим, щоб громади дивилися на безпеку комплексно: від критичної інфраструктури до управлінських рішень з підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг, комунікації й підготовки людей».
Для Наталинської громади навчання стало приводом переглянути вже наявні напрацювання. За словами начальника відділу з питань цивільного захисту та охорони праці Олександра Анахіна, програма стійкості існувала й раніше, але після курсу її суттєво оновили.
«Раніше програма була більш вузько націлена. Після навчання ми її розширили фактично «на 180 градусів». Це і газо-, водо-, теплопостачання, і електрика, і транспортна інфраструктура, і дороги – як комунальні, так і державні. Ми подивилися на громаду як на єдину систему, де все пов’язано між собою».
Окремим блоком стала робота з комунікацією:
«Ми також усвідомили, що комунікація з мешканцями не може бути однаковою для всіх. Навіть у межах однієї громади різні населені пункти мають різні запити й реакції. Це потребує більш індивідуального підходу».
Для Савинської громади Харківської області участь у програмі фактично означала старт системної роботи з безпеки. Інга Абрамішвілі, спеціалістка з питань цивільного захисту, зазначає: до навчання ця сфера була для неї новою, але курс дав чітку логіку і практичні інструменти.
«Я прийшла на навчання фактично з нуля. Але воно було дуже доступне й прикладне. Це не був формат «послухали й розійшлися» – кожен блок одразу складався в розуміння, що саме і як потрібно робити в громаді».
У результаті громада:
«Ці знання дуже допомагають у щоденній роботі. Коли виникає завдання – я вже розумію, з чого починати і як це структурувати», – підсумовує вона.
Окрім навчальних модулів, важливим складником стала сама логіка роботи групи: регулярний контакт, можливість ставити питання, обговорювати сумніви й шукати рішення разом. Саме в процесі практичної реалізації, як зазначають учасники, виникає найбільше нюансів – і тут підтримка експертів має вирішальне значення.
Робоча група стала для громад не лише джерелом знань, а й точкою опори – місцем, де можна звірити свої дії з колегами з інших регіонів і зрозуміти, що подібні виклики не унікальні.
Сьогодні частина громад уже переходить від планування до практичної реалізації напрацьованих рішень. Проте головне вже відбулося: безпека в громадах дедалі частіше мислиться як система, а не як набір розрізнених дій.