Нещодавно Національний банк оприлюднив свої очікування щодо зміни у міжнародних резервах України. У 2018 році НБУ планує збільшення резервів. При цьому, згідно з публічними даними, Україна повинна виплатити $7,4 млрд у 2018 році. Але чи є вони у нашої держави? Mind звернувся до економіста IMF Group Ukraine Володимира Жука, щоб з'ясувати більш детальну інформацію щодо державного боргу України на 2018 рік. Крім того, експерт розповів про золотовалютні резерви станом на сьогодні, їх суть та достатність, і проаналізував структуру державного боргу на 2018 рік.
У чому основна функція золотовалютних резервів? Загалом це – створення запасу ліквідних засобів для покриття розриву між зовнішніми виплатами та надходженнями, а також збереження стабільного рівня обмінного курсу. Міжнародні резерви виконують роль своєрідного буфера для нейтралізації дії зовнішніх шоків, що впливають як на рахунок поточних операцій, так і на фінансовий рахунок платіжного балансу. При цьому достатній обсяг міжнародних резервів дозволяє уникнути руйнівних наслідків пристосування економіки до зовнішніх потрясінь, які у багатьох випадках стають причиною падіння виробництва, гальмування інвестиційної діяльності й припинення кредитної активності.
Використання таких ресурсів дозволяє нівелювати різкі стрибки обмінного курсу та пом’якшити негативний вплив операцій платіжного балансу на рівень внутрішніх споживчих або інвестиційних витрат. Крім того, резерви допомагають захистити банківську систему від вилучення позичкових капіталів внутрішнього чи зовнішнього походження.
До речі, країни з низькими кредитними рейтингами (до яких належить і Україна) мають обмежений доступ до міжнародних ринків капіталу, тому для протистояння негативним зовнішнім шокам мають утримувати більший, порівняно із середніми значеннями, обсяг міжнародних резервів. Суверенний кредитний рейтинг має зворотний зв’язок з обсягом міжнародних резервів, тобто, чим вищою є кредитоспроможність країни, тим меншою є потреба у накопиченні резервів завдяки кращому доступу до міжнародного ринку капіталів.
Фахівці Міжнародного валютного фонду встановили, що основними мотивами накопичення резервів країнами з ринками, що формуються, є такі:
Як щодо достатності міжнародних резервів України? У МВФ пропонують певні формули для розрахунку мінімально допустимого рівня міжнародних резервів: 30% короткострокового зовнішнього боргу держави, 10% портфельних інвестицій, 5% грошової маси М2 (агрегат М2 охоплює високоліквідні грошові засоби. – Mind) та 5% експорту товарів та послуг (для режиму плаваючого обмінного курсу).
Якщо розрахувати за такою формулою, то мінімальний рівень міжнародних резервів на даний момент повинен складати $18,3 млрд. За даними НБУ, на січень 2018 року резерви складають $18,4 млрд, що є достатнім навіть за методикою Міжнародного валютного фонду.
Заради об’єктивності варто зазначити, що є низка цікавих наукових публікацій українських вчених, де пропонується збільшення деяких показників формули, наприклад, грошова маса – до 10-15%, експорт – до 10%. Деякі українські науковці у своїх роботах покращили цей показник, збільшивши кілька показників: 10-15% грошової маси, та 10% експорту. Більше того, якщо взяти середнє сальдо валютних інтервенцій НБУ за останні три роки (період 2011-2013 років), то ми отримаємо від’ємний показник у розмірі $4,76 млрд. Тому ці дані також можна враховувати для розрахунку мінімально допустимого рівня міжнародних резервів.
Логічно, що будь-яка зміна формули призведе й до іншого показника мінімально допустимого рівня міжнародних резервів, цілком очевидно, що до його збільшення. Однак – і це найголовніше – за формулами саме МВФ Україна має достатній рівень міжнародних резервів.
З історичного графіку міжнародних резервів України від 2003 року по теперішній час можна зробити висновок, що наша країна має нормальний робочий об’єм міжнародних резервів. Важливо розуміти, що один показник «міжнародні резерви держави» не відіграє головну роль в економічному житті держави. Міжнародні резерви – це скоріше маячок, за яким можна зрозуміти певні ризики роботи з тією чи іншою країною. І той факт, що Україна має достатню кількість резервів за методикою МВФ – це позитивний фактор.
Важливо розуміти, що показник міжнародних резервів – це не сталий показник, він залежить від багатьох факторів, і з ним постійно потрібно працювати. І це нормально, коли держава виплачує певну кількість грошей в періоді, і одночасно запозичує кошти за допомогою різноманітних інструментів.
Скільки саме наша держава повинна заплатити грошей кредиторам у 2018 році? В українському інформпросторі дуже багато різноманітних даних щодо цього. Наприклад, у публікаціях, датованих березнем 2017-го, деякі ЗМІ повідомляли, що у 2018 році потрібно виплатити $4,1 млрд. Нещодавно з’явилась нова інформація – про $7,4 млрд.
Щоб говорити більш-менш предметно, варто звернутись до Програми управління державним боргом на 2018 рік, затвердженого Мінфіном України 31 січня поточного року наказом за №69. Згідно з цією програмою, загальні виплати за державним боргом, що мають бути здійснені у 2018 році за рахунок коштів державного бюджету, оцінюються на рівні 305 925,8 млн грн, з яких 63,2%, або 193 364,4 млн грн – виплати за внутрішнім боргом. А виплати за зовнішнім боргом становлять 36,8%, або 112 561,4 млн грн.
Щодо платежів із погашення держборгу – загалом у 2018 році їх заплановано у обсязі 175 725,5 млн грн. З яких 114 024,2 млн грн, або 64,9%, це платежі за внутрішнім боргом. А 61 701,3 млн грн, або 35,1%, – платежі за зовнішнім (з них на погашення зобов’язань перед МВФ направлять 43 795,5 млн грн, МБРР отримає 8 337,4 млн грн, а ЄБРР – 3 817,8 млн грн).
Найбільші за обсягами платежі з погашення державного внутрішнього боргу у 2018 році передбачено за ОВДП 2016 року в сумі 79 597,2 млн грн, ОВДП 2017 року в розмірі 21 178,6 млн грн та ОВДП 2013-го у сумі 11 873,1 млн грн.
Обсяг платежів з обслуговування державного боргу на 2018 рік прогнозується в сумі 130 200,3 млн грн, з яких 79 340,3 млн грн, або 60,9% – платежі за внутрішнім боргом, 50 860,0 млн грн, або 39,1% – платежі за зовнішнім боргом.